H)А±А( ). 1 страница

60. Алгоритм управління:

b) задає сукупність певних правил, залежностей, що визначають характер дії на об’єкт, з метою правильного його протікання;

61. Похибка засобу вимірювання (ЗВ) це:

f) певна його властивість, для визначення якої необхiдно використовувати вiдповiднi правила метрологічної атестації або повірення.

62. Максимальне допустиме значення приведеної похибки інформаційно-вимірювальної системи (або ІВК) методом “згори” при відомих складових визначають за формулою:

e) ;

63. Межовою називають похибку, що відповідає довірчому інтервалу ( - СКВ):

e) 3 ;

64. Найбільшу абсолютну похибку результату вимірювань засобом вимірювань (ЗВ) за суто мультиплікативною складовою похибки, що має клас точності К, визначають як:

e) = де Х це вимірювана величина (покази ЗВ);

65. В якості вимірювальної інформації при застосовуванні зрівноваженого моста Уітстона постійного струму в комплекті з пасивними ПВП використовується:

f) значення змінного опору(реохорду) у суміжному плечі мостової схеми.

66. Найбільшу абсолютну похибку результату вимірювань засобом вимірювань (ЗВ) за істотно нелінійною шкалою, що має клас точності К, визначають як:

f) = , де L це довжина шкали, мм, S = це чутливість в точці відліку, а L це відстань між поділками в точці відліку, мм, і R - різниця відліків за цими поділками.

67. Приведена похибка засобу вимірювань має розмірність, що відповідає:

d) безрозмірній величині і виражається в долях одиниці або відсотках;

68. Істинне (дійсне) Q значення вимірюваної величини за багаторазових вимірювань при скоригованій ССП дорівнює (у формулах: M[X] -математичне сподівання; ситематична c та випадкова в складові похибки; Хі - результат одиночного вимірювання; n - кількість проведених вимірювань):

g) = M[X] в.

69. Відносна похибка по діапазону вимірювання фізичної величини:

d) змінюється по гіперболічному закону.

70. Ще одною характеристикою випадкових величин (похибок), яка існує тільки для безперервних випадкових величин (похибок), є:

f) диференційний закон розподілу, який характеризує густину, з якою розподіляється значення випадкової (величини) похибки в даній точці.

71. Про середнє квадратичне відхилення випадкової похибки можна стверджувати, що:

c) характеризує ширину смуги невизначеності самих вихідних даних,

72. При багаторазових прямих вимірюваннях фізичної величини найбільш достовірний результат отримують, якщо:

d) визначають середнє арифметичне результатів ряду вимірювань;

73. Принцип дії тензометричних первинних перетворювачів тиску грунтується на тензоефекті, суть якого в тому, що змінюється:

e) активний опір провідника за пружних його деформацій;

74. Апостеріорна оцінка похибки:

j) це оцінка похибки ЗВ після його метрологічних атестації або перевірки.

75. При визначенні допустимої похибки ІВС використовують метод “згори” у випадках:

d) коли межові приведені похибки складових незалежні, а їх значення відповідають одним і тим же значенням довірчої ймовірності при однакових законах розподілу;

76. Атмосферним тиском називається тиск, який:

d) визначається вагою слоїв атмосфери, яка знаходиться на точкою вимірювання;

77. При суто мультиплікативній складовій похибці засобу вимірювання відносна похибка по діапазону вимірювання фізичної величини:

a) постійна;

78. Особливості прогресуючої похибки:

c) вимагає безперервного коригування, причому тим частіше, чим меншою повинна бути;

79. При визначенні інтервалів значень випадкової похибки, які більш чи менш ймовірні, використовують:

d) елемент ймовірності під інтегралом з показом необхідних обмежень;

80. Найбільшу абсолютну похибку результату вимірювань засобом вимірювань (ЗВ) за суто адитивною складовою похибки, що має клас точності К, визначають як:

e) = , де N це нормоване значення (діапазон вимірювання);

81. Визначаючи число значущих цифр при округленні константи, що входить у формулу зв’язку, похибка Δ_const її округлення, щоб нею можна було знехтувати, повинна дорівнювати або бути меншою ніж (у формулах: -абсолютна похибка вимірювання і-того аргументу; У=F(X1,..., Хі,..., Xn) це функція зв’язку; Х ,…, Х це значення величин-аргументів, виміряних прямо; , ,…, це середні арифметичні значення виміряних аргументів; та це перша частинна похідна від функції F по Х -томуаргументу та константі; А - найвірогідніше значення шуканої величини):

g) = ;

82. Різниця між напругою у вимірювальній діагоналі мостової схеми та напругою (ЕРС) активного первинного вимірювального перетворювача (ПВП) в компенсаційних схемах підтримується на рівні:

c) нуля;

83. Якщо засіб вимірювання, що зображений на схемі автоматизації (ФСА), здійснює вимірювання та індикацію електричних величин (струм, напругу чи потужність, то він на ФСА зображується як:

g) ЕI;

84. Метод поправок для усунення систематичної складової похибки (ССП) засобу вимірювань (ЗВ) базується на:

e) попередніх випробовуваннях ЗВ для дослідження дії нього впливаючих факторів, та знаходженні поправочних формул або таблиць.

85. При нормальному законі розподілу випадкової складової похибки, для переходу від значення середнього квадратичного відхилення до інтервальної оцінки у вигляді довірчого значення з довірчою ймовірністю = 0,9 та навпаки, використовують співвідношення між ними:

b) =1,6 ;

86. Істинне (дійсне) Q значення вимірюваної величини за багаторазових вимірювань при не скоригованій ССП дорівнює (у формулах: M[X] -математичне сподівання; ситематична c та випадкова в складові похибки; Хі - результат одиночного вимірювання; n - кількість проведених вимірювань):

f) = M[X] в c.

87. При нормальному законі розподілу випадкової складової похибки, для переходу від значення середнього квадратичного відхилення до інтервальної оцінки у вигляді довірчого значення з довірчою ймовірністю = 0,9 та навпаки, використовують співвідношення між ними:

b) =1,6 ;

88. Клас точносі засобу вимірювань має розмірність, що відповідає:

f) безрозмірній величині і виражається тільки у відсотках;

89. Якщо закон розподілу випадкової похибки не підпорядкований нормальному або проведена мала кількості дослідів <20 та за відсутністю варіації,при метрологічній атестації основна похибка засобу вимірювань з необхідною довірчою ймовірністю дорівнює (у формулах: S або середні квадратичні відхилення; та - відповідно квантільні коефіцієнти Стьюдента та нормального розподілу при заданій довірчій ймовірності, які вибирають із таблиць; - ССП):

c) | | ;

90. В загальному випадку для переходу від середнього квадратичного відхилення S чи до інтервальної оцінки у вигляді довірчого значення з довірчою ймовірністю при числі вимірювань > 20 - 30 використовують формулу (у формулах та це відповідно квантільні коефіцієнти Стьюдента та нормального розподілу при заданій довірчій ймовірності , які вибирають із таблиць):

d) = ;

91. Дисперсія випадкової похибки має розмірність, що відповідає:

c) квадрату розмірності вимірюваної величини;

92. Математичне сподівання за багаторазових вимірювань при дискретних відліках дорівнює (у формулах: ситематична c та випадкова в складові похибки; Q - істинне (дійсне) значення вимірюваної величини або значення міри; Хі - результат одиночного вимірювання; n - кількість проведених вимірювань; Х оі -значення міри на вході засобу вимірювань):

c) = ;

93. Особливості відносної похибки:

e) не завжди придатна для нормування похибок засобів вимірювання, так як дійсне значення вимірюваної величини може дорівнювати нулю.

94. У випадку, коли вже відомі довірчі інтервали по кожній абсолютній складовій похибки засобу вимірювань і вони відповідають однаковому значенню довірчої ймовірності , то сумарна його похибка дорівнює:

f) .

95. При дискретних відліках і кількості вимірювань більше 20 - 30, дисперсія Dx випадкової величини (похибки) описується рівнянням (у формулах: m або -математичне сподівання або середнє арифметичне; Хі - результат одиночного вимірювання; n - кількість проведених вимірювань; -СКВ; Р(х) - густина розподілу):

f) = .

96. Під експлуатаційною похибкою засобу вимірювань (ЗВ) розуміється похибка:

d) яка виникає в реальних умовах експлуатації ЗВ на виробництві;

97. Диференційний закон розподілу визначає залежність P(x) як (у формулах: Р - ймовірність; F(x) - функція ймовірності; Х - випадкова величина (похибка)):

f) lim {[ F(x+ x) - F(x)] / x} = F'(x).

98. Якщо засіб вимірювання, що зображений на схемі автоматизації (ФСА), є міжгілковим вимірювальним перетворювачем параметра Х, то він на ФСА зображується як:

d) XY;

99. Виходячи із поняття критерію незначних частинних похибок опосередкованих вимірювань, можна стверджувати, що:

g) в разі перевірення вимірювальних приладів похибка зразкового приладу має бути втричі меншою похибки приладу, що перевіряється;

100. Для зрівноважування мостової схеми постійного струму по способу відношення змінюють опір:

f) одночасно у протилежному та суміжному по відношенню до термометра опору плечах моста.

101. Для попередньої оцінки підпорядкованості вибірки нормальному закону розподілу, використовують критерій визначення коефіцієнту варіації,який визначається залежністю(у формулах: m -математичне сподівання; Хі - результат одиночного вимірювання; - СКВ, - коефіцієнт, який вибирають із таблиць і який залежить від довірчої ймовірності):

d) ( /m )*100% 0,3 - 0,35;

102. Особливості випадкової складової похибки:

d) визначається складною сукупністю причин, які не можливо проаналізувати, і її характеризують показом закону розподілу ймовірності.

103. Для зрівноважування мостової схеми змінного струму при вимірюванні значення ємності первинного вимірювального перетворювача з використовуванням зразкової ємності їх вмикають:

e) тільки у суміжні плечі.

104. Критерій управління це:

f) показник, який характеризує якість ведення технологічного процесу та приймає різні значення залежно від керуючої дії на об’єкт.

105. Найбільшу абсолютну похибку результату вимірювань засобом вимірювань (ЗВ), у якого одночасно присутня адитивна та мультиплікативна складові похибки, визначають як:

b) = ?_ОСН =??_СИ?+ 2σ_х, де це систематична складова похибки ЗВ, σ_х це середнє квадратичне відхилення випадкової похибки ЗВ;

c) = , де = + ( + 1), а це приведена похибка в кінці діапазону вимірювань і відповідно це приведена похибка на початку діапазону;

106. Промах - це похибка, яка:

d) має значення в низці вимірювань, яке значно перевищує допустимі межі, в яких знаходяться похибки при інших вимірюваннях;

107. Систематична складова похибки вимірювання - це похибка, яка:

b) залишається постійною або закономірно змінюється при повторних вимірюваннях одного і того ж значення вимірюваної величини;

108. Автоматична система регулювання це (АСР):

d) це динамічна система, яка забезпечує за допомогою автоматичного регулятора підтримування в об’єкті значення параметру на заданому рівні;

109. Початковий момент α_S[X] S-ного порядку для випадкової величини Х визначається залежністю (у формулах: m або -математичне сподівання або середнє арифметичне; Хі - результат одиночного вимірювання; n - кількість проведених вимірювань; -СКВ; Р(х) - густина розподілу):

a) =

110. Якщо засіб вимірювання, що зображений на схемі автоматизації (ФСА), є дифманометром, який здійснює вимірювання з індикацію, дистанційною передачею та сигналізацією тиску за місцем, то він на ФСА зображується як:

f) PDTIA;

i) PI;

111. При рівномірному законі розподілу випадкової складової похибки, для переходу від значення середнього квадратичного відхилення до інтервальної оцінки у вигляді довірчого значення з довірчою ймовірністю = 0,95 та навпаки, використовують співвідношення між ними:

e) =1,73 ;

112. Дослідне середнє квадратичне відхилення або середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного (відображає закон теорії похибок) це:

e) відношення середнього квадратичного відхилення багаторазових вимірювань (вихідних даних) до кореня квадратного із кількості проведених вимірювань.

113. В загальному випадку для переходу від середнього квадратичного відхилення S чи до інтервальної оцінки у вигляді довірчого значення з довірчою ймовірністю при числі вимірювань < 20 використовують формулу (у формулах та це відповідно квантільні коефіцієнти Стьюдента та нормального розподілу при заданій довірчій ймовірності , які вибирають із таблиць):

e) = ;

114. Достовірний У результат опосередкованого багаторазового вимірювання в межах точки характеристики перетворення із координатами , ,…, визначається формулою (у формулах: -абсолютна похибка вимірювання і-того аргументу або відхилення результату вимірювання і-того аргументу від середнього його значення; У=F(X1,..., Хі,..., Xn) це функція зв’язку; Х ,…, Х це значення величин-аргументів, виміряних прямо; , ,…, це середні арифметичні значення виміряних аргументів; це перша частинна похідна від функції F по Х -томуаргументу; А - найвірогідніше значення шуканої величини, що виміряне одноразово):

g) ± ;

115. Графік функції інтегрального закону розподілу у загальному випадку є графіком:

e) не спадаючої функції, значення якої починається від 0 та доходить до 1 і має дзвоноподібну форму;

f) не спадаючої функції, значення якої починається від 0 та доходить до 1 і має S-подібну форму.

116. При непрямих вимірюваннях сигналів від активних первинних вимірювальних перетворювачів в більшості випадків використовуються:

e) тільки компенсаційні(потенціометричні) схеми постійного струму;

117. Інформаційно-вимірювальна система (ІВС) це:

d) сукупність технічних засобів для проведення автоматичних вимірювань основних параметрів технологічного процесу;

118. Про середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного випадкової похибки можна стверджувати, що:

e) характеризує в раз більш вузьку смугу невизначеності знайдених середніх значень.

119. При диференційному законі розподілу для розрахунку ймовірності того, що випадкова величина (похибка) Х прийме значення, яке розташоване в деяких межах, використовують залежність(у формулах: Р - ймовірність, F(x) - функція ймовірності):

a) P("а" <X < "в") = Р(x) dx;

120. Адитивна складова похибки по діапазону вимірювання фізичної величини:

d) постійна.

Дата добавления: 2015-04-24