Попит і його детермінанти

Попит — платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги. Попит на товар залежить від багатьох факторів. Так, К. Еклунд, розглядаючи попит покупців на сорочки, називає такі основні фактори:

1) величина доходу покупців;

2) кількість сорочок, які вони вважають за необхідне мати;

3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети та ін.), який можна використати замість сорочок;

4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки);

5) смак і мода;

6) ціни на подібні сорочки.

До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (допомога, яку уряд надає бідним верствам, та ін.).Ціна — найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту.

Нецінові чинники попиту:

— кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

— доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);

— очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

— ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується.

— місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб'єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

— кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Закон попиту — за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту, і навпаки. Отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність. Про дію цього закону свідчить те, що низькі ціни спонукають споживачів купувати товари, практика розпродажу товарів за зниженими цінами. Оскільки споживання підпорядковане принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції), споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується.

Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів. Ефект заміщення виражається в тому, що за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

Ефект доходу і ефект заміщення діють в одному напрямі (тобто зумовлюють зростання обсягу попиту при зниженні цін) під час купівлі товарів середньої та високої якості й у протилежному напрямі — під час купівлі товарів низької якості. При цьому у разі незначної кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину порівняно з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу, і споживачі купуватимуть більше маргарину. На практиці спостерігається ситуація, коли зі зниженням ціни на товар попит на нього скорочується, а з підвищенням — зростає (наприклад, при подорожчанні картоплі незаможні сім'ї починають споживати її більше, цілком відмовляючись при цьому від споживання м'яса), що означає переважання ефекту доходу над ефектом заміщення.

Простежуючи обернену залежність між кількістю реалізованої продукції та ціною, П.-Е. Самуельсон сформулював закон поступового зниження попиту. Він пояснює таке зниження тим, що:

— зниження ціни на певний товар розширює коло покупців;

— зниження ціни може спонукати кожного споживача цього товару зробити додаткові покупки;

— зниження попиту із зростанням ціни пояснюється тим, що при цьому споживач намагається замінити певний товар іншим (наприклад, каву чаєм), а також тим, що людина стає біднішою і починає споживати деякі товари у менших кількостях.

Порівняння двох варіантів обґрунтування однієї й тієї ж причинно-наслідкової залежності дає підставу стверджувати, що логічніше цей закон сформульовано як закон попиту. Оскільки закон зниження попиту, за П.-Е. Самуельсоном, відображає лише одну із особливостей взаємозв'язку між попитом і підвищенням цін, то закон попиту виражає також залежність між попитом і зниженням цін.

Загалом сформульовані економічні закони відображають не глибинні, внутрішньо необхідні та суттєві зв'язки між окремими явищами і процесами, а поверхові, на рівні здорового глузду. Тому американські економісти при обґрунтуванні закону зауважували, що здоровий глузд і елементарне спостереження узгоджуються з кривою попиту, а К. Еклунд зазначав, що ця модель у простій формі описує деякі з діючих у господарстві сил. Крім того, цей закон передбачає взаємодію з ціною, а отже, з пропозицією товарів, тобто більшою мірою відповідає вимогам закону попиту і пропозиції.

Водночас закон попиту не діє за умовах ажіотажного попиту (тобто значного додаткового попиту понад нормальний, зумовленого очікуванням значного підвищення ціни товару або у разі його зникнення з обігу), для рідкісних, дорогих і невідтворюваних товарів (картини, антикваріат тощо), а також із «переключенням» попиту споживачів на якісніші й дорожчі товари (масова закупівля масла замість маргарину).

В останньому разі частково має місце ефект престижного попиту (описаний американським ученим Т. Вебленом), згідно з яким купівля товарів здійснюється за престижними цінами — цінами на вироби високої якості (причому із зростанням цін на дорогі товари, які виготовляють престижні фірми, попит на них до певної межі може зростати).

Здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній, називають еластичністю.

Еластичність попиту за ціною показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток

Якщо зміна ціни на 1 % викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1 %, то це свідчить про наявність еластичного попиту.

Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце нееластичний попит.

Якщо зміна ціни на 1 % зумовлює таку саму зміну попиту на 1 %, то наявна одинична еластичність попиту.

Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичний попит.

Якщо нескінченно мала зміна ціни призводить до нескінченного зростання обсягу попиту, існує абсолютно еластичний попит.

Esp= Відношення між зміною відсотку попиту до зміни відсотку ціни.

Дата добавления: 2015-04-24