Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дози іонізаційного випромінювання




Іонізуюче випромінювання.

Основні заходи захисту від ультрафіолетового випромінювання

- Конструкторські і технологічні рішення, які або усувають генерацію, або знижують інтенсивність випромінювання.

- Екранування джерел випромінювання - як екрани використовують різні матеріали і світлофільтри, які не пропускають або знижують інтенсивність ультрафіолетового випромінювання.

- Індивідуальний захист - очі захищають окулярами або щитками зі склом-світлофільтром, для захисту шкіри використовують мазі (наприклад, салол), спецодяг із бавовняних і суконних тканин, руки захищають рукавицями.

 

Іонізуючі випромінювання існували на Землі ще задовго до появи на ній людини. Проте вплив іонізуючих випромінювань на організм людини був виявлений лише наприкінці XIX ст. з відкриттям французького вченого А.Бекереля, а потім дослідженнями П'єра і Марії Кюрі явища радіоактивності.

Явище спонтанного розпаду нестабільного нукліду називається радіоактивним розпадом - радіоактивністю, а сам нуклід - радіонуклідом. Радіоактивність пов'язана з перетвореннями, які відбуваються в ядрах деяких ізотопів, а саме випромінювання і є тим, що називається радіацією.

α -випромінювання має велику іонізуючу і малу проникаючу здатність. Затримується, наприклад, листком паперу і практично не здатне проникнути через зовнішній шар шкіри, утворений відмерлими клітинами. Тому воно не являє небезпеки до того часу, поки радіоактивні елементи, які випромінюють а-частинки, не проникнуть всередину організму через відкриту рану, з їжею або з повітрям. У повітрі проникаюча здатність а-випромінювання - 10-11 см, у біологічних тканинах - 30-40 мкм.

β випромінювання має меншу іонізуючу здатність і більшу проникаючу здатність, воно проходить у тканини організму на глибину 1-2 см, у повітрі - декілька метрів. Вплив на організм людини цього випромінювання, і відповідно захист, залежить від енергії - частинки, що випромінюється.

γ випромінювання має малу іонізуючу здатність і найбільшу проникаючу здатність, яка поширюється зі швидкістю світла, її може затримати лише товста свинцева або бетонна плита. У повітрі проникає на сотні метрів, біологічні тканини проходить наскрізь.

Основний параметр, що характеризує уражаючу дію проникаючої радіації, є доза випромінення (Д).

Доза випромінення – це кількість енергії радіоактивних випромінювань, поглинутою одиницею маси середовища, що опромінюється, розрізняють експозиційну, поглинуту, еквівалентну та ефективну еквівалентну дозу. Табл. 4.4

Рентген – це така доза гамма опромінювання, при якій 1 см3 сухого повітря при температурі 00С і тиску 760 мм рт. ст. 2,08×109 пар іонів. Дозі 1 Р відповідає поглинання 1 г повітря 84 ерг енергії, а в 1 г біологічної тканини – 93 ерг. На практиці використовують більш менші одиниці вимірювання: мілірентген (1 мР = 10-3 Р; 1000 мР = 1Р) і мікрорентген (1 мкР = 10-6 Р; 1000 000 мкР = 1Р) В системі СІ виміюють в Кл\кг це така доза, яка створює в 1 кг сухого повітря іони що несуть заряд 1 кулон кожного знаку.

Потужність дози випромінення – це доза випромінювання, отримана за одиницю часу. Вимірюється не системними одиницями, експозиційна–Р/год.; поглинута–рад/год.

Рівнем радіації – називають потужність експозиційної дози Р/год. На висоті 0,7 – 1 метр від поверхні землі, або радіаційний фон виміряний на відстані 1,5 – 2 см від поверхні об’єкта.

Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Вимірюють несистемною одиницею – рентген (Р).

Поглинута доза – визначає дію іонізуючого випромінення на біологічні тканини організму. Вимірюється системно одиницею СІ, - грей (Гр.)

Один грей – це така одиниця поглинутої дози, при якій 1 кг опроміненої речовини поглинає енергію 1 джоуль (Дж), 1 Гр = 1 Дж/кг. Не системна одиниця поглинутої дози, - рад.

Це енергія будь-якого випромінювання поглинутого одиницею маси речовини.

Еквівалентна доза – поглинута доза, помножена на коефіцієнт якості, який відображає здібність даного виду опромінення ушкоджувати тканини організму. Вимірюється системною одиницею СІ, - зіверт (Зв), не системна –бер.

 

 

Коефіцієнт якості випромінювання (Кяк) – уявляє собою відношення поглинутої дози рентгенівського випромінювання до поглинутої дози іншого типу випромінювання що викликає такий же біологічний ефект і дорівнює: для гамма і бета випромінювання - одиниці; для протонів і нейтронів – десяти; для альфа випромінювання - двадцяти.

 

де:

– поглинута доза рентгенівського випромінювання;

– поглинута доза альфа, бета, гамма, протонного, нейтронного випромінювання.

Ефективна еквівалентна доза – еквівалентна доза помножена на коефіцієнт радіаційного ризику (Крр), який враховує різну чутливість різних тканин організму до опромінення. Вимірюється системною одиницею СІ, - зіверт (Зв), не системна –бер.

 

 

де:

– еквівалентна доза;

– коефіцієнт радіаційного ризику.

Так, як різні тканини людського організму по різному сприймають радіоактивне випромінювання тобто мають стійкість до його впливу, то й радіоактивне випромінювання, в свою чергу, також має неоднаковий вплив на різні частини людського тіла, що і характеризується коефіцієнтом радіаційного ризику, який і необхідно враховувати.

Коефіцієнт радіаційного ризику для різних тканин людського оганізму:

- красний кістковий мозок – 0,12; - кісткова тканина – 0,03; - щитовидна залоза – 0,03; - молочна залоза – 0,15; - легені – 0,12; - яічники і сіменники – 0,25; - інші тканини – 0,3.  



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 852; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.