Договори, спрямовані на реалізацію сільськогосподарської продукції

Загальне поняття та класифікація договорів в сфері вироблення та реалізації сільськогосподарської продукції.

Договір - угода двох або більше сторін про встановлення, зміну чи припинення від­повідних прав і обов'язків. В Україні порядок укладання і виконання договорів, а також питання юрид. відповідальності за їх порушення регулюються чинним зак-вом, зок­рема Цивільним кодексом України. Міжнародні Д. регулюються правом міжнар. договорів (Ві­денська конвенція про право міжнародних дого­ворів 1969, Віденська конвенція про правонас-тупництво держав стосовно договорів 1978).

Загальні положення про правочини та їх різно­вид — договори — містяться в цивільному законодавстві, а прави­ла про окремі специфічні договори в господарських відносинах заз­нали свого правового регулювання в рамках господарського зако­нодавства.

Наука аграрного права не може не враховувати систе­ми договірних зобов'язань за ЦК, який поділяє їх на договори:

-ті, що опосередковують перехід права власності;

-пов'язані з переда­чею майна у тимчасове користування;

-про виконання робіт;

-про надання послуг;

-про страхування;

-про кредитно-розрахункові від­носини;

-про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Найповніше специфіку договірних відносин у сільському госпо­дарстві враховує класифікація, яка поділяє аграрно-правові догово­ри на 3 основні групи:

1) догово­ри про виробництво сільськогосподарської продукції.

2) договори про реалізацію продукції та постачання.

2) про надання різноманітних послуг.

Поза цією системою договорів лишається велика група догово­рів: договори про використання науково-технічної продукції у сільському господарс­тві, наприклад, договори на передачу (відчуження) прав на сорт, договори на передачу (відчуження) майнового права на сорт і пе­редачу права на використання сорту; договори про виконання на­уково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних ро­біт у сфері сільського господарства тощо.

В ст.3 ЦК засадою цивільного за­конодавства проголошено свободу договору, що уможливлює ство­рення змішаних і комплексних договорів. Такі договори є самос­тійним різновидом договірних зобов'язань.

У науці аграрного права вирізняється група договорів на реалі­зацію сільськогосподарської продукції. У науковій та практичній літературі пропонується така система договорів на реалізацію сіль­ськогосподарської продукції:

-договір контрактації сільськогоспо­дарської продукції;

-договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції;

-договір міни; договір комісії.

Але до такої системи по­будови договірних зобов'язань мають бути зроблені певні застере­ження: по-перше, контрактація, за ЦК, розглядається як різновид купівлі-продажу; по-друге, за власною природою договір комісії безпосередньо не сприяє реалізації сільськогосподарської продук­ції, а лише опосередковує її в майбутньому, тому що за договором комісії, відповідно до ст. 1011 ЦК, одна сторона (комісіонер) зо­бов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за раху­нок комітента.

Особливе місце у системі аграрно-правових договорів належить біржовим договорам на реалізацію сільськогосподарської продукції.

Дата добавления: 2015-05-10