Enter x

End.

Readln

Begin

Begin

Begin

Uses

Наприклад

A:array[1..9] of integer;

C:array[4..12] of real;

2) type імя типу=array[m..n] of тип компонента масиву;

var імя масиву:імя типу;

наприклад:

type TAB=array[1..9] of integer;

var A:TAB;

При звернені до елементів масиву необхідно вказувати імя масиву і номер елемента (індекс).

Наприклад:

А[4], A[8], C[11].

Для доступу окремого елемента одномірного масиву застосовується операція індексування [], за допомогою якої утворюється вирази <імя масиву>[<індексний вираз>]. Двомірні масиви(матричні) – мають дві розмірності, m*n. Доступ до окремого елемента масиву здійснюється шляхом визначення двох його кординат: номер рядка і=1..m та стовпця j=1..n.

7.Структура програми на мові Паскаль.

Консольне застосування мовою Object Pascal складається з заголовка і так називаного блоку. Блок складається з розділів. Перелічимо їх:

Розділ міток. Розділ констант. Розділ типів.

Розділ змінних. Розділ процедур і функцій.

Розділ операторів.

Розділ операторів повинний бути узятий в операторні дужки begin...end. У ньому вказується послідовність дій, що повинний виконати комп'ютер. Всі інші розділи носять описовий характер. У Object Pascal будь-який розділ, крім останнього, може бути відсутнім. І навпаки – будь-який описовий розділ може зустрічатися кілька разів, при цьому порядок слідування розділів може бути довільним. Вибираючи порядок розташування описових розділів, варто керуватися правилом: усі використовувані типи, константи, змінні, функції, процедури повинні бути оголошені чи описані до їхнього першого використання. Роздільником між розділами й операторами служить крапка з комою. Наприкінці застосування повинна стояти крапка. У будь-якому місці застосування, де допускається присутність роздільника, наприклад – пробілу, можна вставити коментар. Коментар не змінює змісту застосування і призначений для пояснення. Розглянемо структуру консольного застосування на прикладі.

Приклад. Скласти програму, у якій із заданого числа x віднімається величина 2π доти, поки x не потрапить у діапазон 0 ≤ x ≤ 2π.

Рішення.

Ця навчальна програма буде містити всі припустимі в консольному застосуванні

розділи, хоча на практиці текст програми може бути набагато простіше.

Програма.

program P1_2;

{$APPTYPE CONSOLE}

SysUtils;

label lb,33;

const p=3.1415926;

type answer = (No,Yes);

var x:real;

function prov(v:real):answer;

var z:answer;

if (v>=0) and (x<=2*p) then z:= Yes

else z:= No;

result:= z

end;

procedure vych(var w:real);

w:= w-2*p

end;

writeln('Enter x');

readln(x);

lb:vych(x);

if prov(x) = Yes then goto 33

else goto lb;

33:writeln('x=',x:6:4);

Результати роботи програми.

x=5.7522

Заголовок програми починається зі службового слова program, після якого йде ім'я програми – правильний ідентифікатор. Розділ міток починається словом label, за яким розташований список міток. Мітка являє собою правильний ідентифікатор чи ціле число без знака. Мітки дозволяють позначити будь-який оператор, щоб можна було передати керування з будь-якого місця програми. Розділ констант починається словом const, за яким йдуть конструкції виду < ім'я константи > = < значення >, що дозволяють привласнити константі ім'я і використовувати його в тексті програми. Розділ опису типів починається службовим словом type, за яким йдуть конструкції виду < ім'я типу > = < опис >, що дозволяють програмісту створювати власні типи. Розділ опису змінних починається зі службового слова var. Тут повинні бути вказані всі змінні, використовувані в розділі операторів програми, а також їхній тип. У нашому прикладі використовується одна змінна x типу real. Розділ опису процедур і функцій не виділяється спеціальним службовим словом, оскільки кожна підпрограма має свій заголовок. У нашому прикладі використовуються дві підпрограми: функція prov і процедура vych. Кожна з них може мати структуру, подібну до основної програми, у тому числі використовувати власні, т.зв. локальні змінні. У функції prov – це змінна z типу answer. Розділ операторів починається службовим словом begin і закінчується словом end, після якого ставиться крапка – ознака кінця програми. Між цими ключовими словами розміщаються оператори мови Object Pascal, які необхідно виконати для рішення задачі.

8.Структури в мові С++.

Структура в мові С++ - це тип даних, який складається з визначеною кількістю елементів, що називаються членами структури(інколи – полями структури). Члени структури можуть мати різні типи. Синтаксис визначення структури:

Дата добавления: 2015-05-08