Розмноження рослин (статеве та безстатеве)

Розмно́ження (відтворення, репродукція) — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних.

Безстатеве розмноження — біологічний процес, у якому організм створює генетично подібну або ідентичну копію себе без вкладення генетичного матеріалу іншого індивідуума.

Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію генетичного матеріалу від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду.

9. Ознаки дерев. Класифікація дерев по висоті.

Дерева – Мають значне висоту, чітко виражений стовбур і крону. Підняті над поверхнею грунту на певну відстань.

За розміром поділяються на 4 групи: Дерева першої величини (понад 25м.), другої величини (20-25м.), третьої величини (15-20м.), четвертої величини (5-7 до 15). Дерева які досягають величини понад 40 м. називають особливо високими.

10. Ознаки кущів. Класифікація кущів по висоті.

Кущі – деревні рослини з головним стовбуром вираженим менше у молодому віці потім головний стовбур втрачається, оскільки з сплячих бруньок розміщених біля кориневої шийки виростає багато стебел які мають одну спільну крону що часто починається біля поверхні грунту. Тривалість життя 2-3 до 40 років. Висота від 0,5 до 5м. Високі кущі (2,5-5м.), середні (1-2,5м.), низькі (0,5-1м.).

11. Типи листків. Будова листка та функції.

Листок (лат. folium, грец. phýllon) — вегетативний орган вищих рослин, похідне пагону, що виконує функції фотосинтезу, транспірації та газообміну. Розміри листків найчастіше знаходяться в межах 3-10 см, однак є й цікаві виключення.

Листок - бічний дорсивентральний орган пагона з детермінованим (обмеженим) ростом, пристосований до здійснення фотосинтезу, газообміну, транспірації, а також може виконувати запасальну функцію, слугувати для вегетативного розмноження, навіть бути ловильним апаратом у рослин-хижаків.

Типовий листок складається з листкової пластинки (lamina), черешка (petiolus) та прилистків (stipulae). Проте наявність двох останніх частин зовсім необов'язкова. Листки без черешка називаються сидячими. Отже, листкова пластинка — основна частина листка. Якщо листкова пластинка одна, то листок називається простим, а якщо кілька — складним.

12. Різновидності листків в залежності від: форми листкової пластинки, краю листкової пластинки, основи листка.

Листки без черешка називаються сидячими. Отже, листкова пластинка — основна частина листка. Якщо листкова пластинка одна, то листок називається простим, а якщо кілька — складним.

Класифікація простих листків за формою края листкової пластинки. Розрізняють:

пилчастий двічіпилчастий, зубчастий, городчастий, суцільний та ін.

Прості листки залежно від форми листкової пластинки можна поділити на дві великі групи: з нерозчленованою пластинкою і з розчленованою пластинкою.

13. Типи суцвіть листяних порід.

Суцвіття (лат. inflorescentia) - це система видозмінених пагонів. Квітки рідко розміщені на пагонах поодиноко, найчастіше вони зібрані у групи, що утворюють суцвіття.

За типо розгалуження поділяються на:

Прості - суцвіття, у яких на головній осі розташовуються поодинокі квітки і, таким чином, галуження не перевищує двох порядків (наприклад черемха, та ін.);

Складні - суцвіття, у яких на головній осі розташовуються власні (парціальні) суцвіття, тобто розгалуження досягає трьох, чотирьох і більше порядків (наприклад, бузок, бирючина, калина та ін.).

14. Типи плодів листяних порід.

Справжні

Соковиті плоди Кістянка — однонасінний плід з соковитим оплоднем, утворений одним плодолистком.

Складні кістянки — утворюються з кількох маточок однієї квітки. Ягода — соковитий багатонасінний плід.

Супліддя — кілька зрослих між собою плодів, кожний з яких утворився з окремої квітки щільного суцвіття. (наприклад, у шовковиці, інжиру, ананасу)

Сухі плоди поділяються на розкривні і не розкривні

Розкривні біб — сухий одногніздий плід, що утворюється з одного плодолистка і при дозріванні розтріскується на 2 стулки; коробочка — сухий розкривний плід, утворений двома і більше плодолистками.

Листянка — сухий одногніздий багатонасінний плід, що розкривається по одній стулці і утворений одним плодолистком.

Стручок — сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках.

Нерозкривні Горіх — сухий нерозкривний плід з шкірястим оплоднем, утворений кількома плодолистками.

Зернівка — сухий нерозкривний плід з плівчастим оплоднем, що зростається з шкіркою насінини.

Сім'янка — сухий однонасінний нерозкривний плід, утворений двома плодолистками.

Несправжні плоди — плоди, в утворенні яких беруть участь крім зав'язі й

інші частини квітки (квітколоже, оцвітина). Є в яблуні, груші, суниць.

15. Сухі і соковиті плоди.

Соковиті плоди мають добре розвинений, м'ясистий середній шар оплодня і одну або кілька насінин. Вони можуть бути простими і складними. Прості мають одну або багато насінин і утворюються з однієї маточки. Простий однонасінний плід — кістянку мають вишня, абрикос. Складні соковиті плоди утворюються або з кількох окремих квіток, як супліддя у шовковиці, або з кількох маточок однієї квітки, як багатокістянка у малини. Після дозрівання супліддя обпадає цілком, а багатокістянка може розсипатися на окремі плоди.

Сухі плоди не мають соковитої м'якоті і містять одну, кілька або багато насінин. Сухі нерозкривні плоди, як правило, однонасінні. Це горіх (ліщина, дуб), що має твердий, здерев'янілий оплодень.

16. Систематика деревних порід.

Систематика деревних рослин - розділ ботаніки, що займається природною класифікацією рослин.

Дерева, які мають схожі ознаки, об'єднують у групи, звані видами. Якщо у виду немає близьких родичів, він утворює самостійний, так званий монотипний рід.

Систематика являє собою ієрархічну систему з груп різного рангу, тобто з родин складаються порядки, а з порядків - класи. Незалежно від рангу кожна така група називається таксоном. Принципами виділення і класифікації таксонів займається особлива наукова дисципліна - таксономія.

Дата добавления: 2015-05-08