Варіант 32

Куди відносяться кошти отримані підприємством кредитором після ліквідаційної процедури банкрутства?

розпорядник майна — фізична особа, на яку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство.

Розпорядження майном боржника — система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з мстою забезпечення та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Як уже згадувалося, до боржника може бути застосована також така процедура банкрутства, як мирова угода.

Мирова угода — це домовленість між виробником і кредиторами про відстрочки та розстрочки, а також списання кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

1. Порядок формування статутного фонду.

Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників (учасників) і може поповнюватися за рахунок прибутків, додаткових вкладів учасників, спонсорських та інших внесків. Найпоширені­шими джерелами формування статутного фонду є власні кошти або матеріальні ресурси засновників.

Статутний фонд може формуватися за рахунок.

► грошових коштів;

► майнових та фінансових прав і зобов’язань;

► внесеного майна;

► нематеріальних цінностей.

Усі внески в статутний фонд, за винятком внесків у грошовій фор­мі, повинні мати акт оцінки вартості внесених засобів. Цей акт і су­ма оцінки внеску погоджуються з усіма засновниками. Якщо одним із засновників є державне підприємство або підприємство з участю державної власності, то вартість внеску оцінюється за методикою Фонду державного майна і узгоджується з ним.

Вартість нематеріальних внесків (торговельна марка, рецепт, технологічний прийом, «ноу-хау») оцінюється незалежним експер­том. Вартість внесених будівель, транспортних засобів та інших ос­новних засобів можуть визначати органи технічної інвентаризації, незалежні експерти, комісійні магазини. Проте у будь-якому разі результати оцінки затверджують усі засновники.

Порядок формування статутного фонду визначається установчи­ми документами та статутом підприємства. При створенні господар­ських товариств чинним законодавством передбачене обов’язкове внесення в рахунок статутного фонду платіжних засобів і майна в сумі не менше ніж 30 % мінімального статутного фонду. Впродовж року всі засновники мають зробити внесок до статутного фонду у пов­ному розмірі. Зміна розміру статутного фонду будь-якого суб’єкта підприємництва до закінчення його формування або використання цього фонду на покриття поточних витрат не допускається.

Формування статутного фонду та господарсько—майнового ком­плексу в сільській місцевості, особливо в реформованих підприємст­вах, має деякі особливості.

2Підприємство-як організаційна форма господарювання. Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законом. Підприємства можна класифікувати за різними підставами, зокрема:

1) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

, - підприємство колективної власності, що діє на основі колективної власності;

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності; -підприємство, засноване на змішаній формі власності (на

базі об'єднання майна різних форм власності);

2) залежно від наявності у статутному фонді іноземних інвестицій бувають:

- підприємства без іноземних інвестицій;

- підприємства з іноземними інвестиціями (не менш як десять відсотків);

- іноземні підприємства,, у статутному фонді яких іноземна інвестиція становить сто відсотків;

3) залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства: - унітарні, У випадках існування економічної та (або) організаційної залежності від іншого підприємства у формі участі в статутному фонді та (або) управлінні, володінні контрольним пакетом акцій підприємство визнається дочірнім.

Підприємство може складатися з:

1) виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо);

2) функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Дата добавления: 2015-05-08