Правове положення Державного казначейства України

Плата за землю.

Платниками податку є:
269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
269.1.2. землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є:
270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
для багаторічних насаджень - 0,03.

Указом Президента України «Про Державне казначейство України» від 27 квітня 1995 р. № 335 зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента від 27 січня 1999 р. № 70/99 та від 15 лютого 1999 р. № 173/99, з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України, підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів у Державному бюджеті України було створено Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. № 346 "Про ліквідацію урядових органів" Державне казначейство України було ліквідовано. Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України", було затверджено відповідне Положення та встановлено, що Державна казначейська служба України є правонаступником прав та обов'язків Державного казначейства України - урядового органу державного управління, що діяв у системі Міністерства фінансів України.

Основними завданнями Казначейства України є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, зокрема Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України", декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також наказами Міністерства фінансів України.

48. Правове положення Міністерства фінансів України.

Міністе́рство фіна́нсів Украї́ни (Мінфін України) — головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України з фінансових питань.

Положення про Міністерство фінансів України затверджене Указом Президента України №446/2011 від 8 квітня 2011 року.

Міністерство через нормативно-правове регулювання формує та забезпечує реалізацію державної політики у сферах:

· фінансів, бюджету, податків, митної справи,

· державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів,

· бухгалтерського обліку,

· випуску і проведення лотерей,

· організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності,

· видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку,

· запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Міністерством керує Міністр фінансів України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

· Державна казначейська служба України

· Державна митна служба України

· Державна податкова служба України

· Державна пробірна служба України

· Державна служба фінансового моніторингу України

· Державна фінансова інспекція України

Дата добавления: 2015-05-10