Сон та його значення

Порушення стану нервової системи та їхня профілактика.

Причинами порушень нервової системи можуть бути різні чинники: зовнішні - травми (струс мозку), ураження електричним струмом, надмірне перегрівання або переохолодження організму, інфекції та отрути; внутрішні - припинення кровопостачання ділянки нервової системи, запальні процеси, білкове голодування, дефіцит вітамінів.

Негативно впливають на нервову систему шкідливі звички - куріння, вживання алкоголю та наркотиків.

Основною речовиною тютюну є нікотин, що діє безпосередньо на нервові клітини, частково блокуючи дихальну функцію мітохондрій, спричинюючи таким чином кисневе голодування нервової системи в цілому. Під впливом цієї отруйної речовини нервова система надто збуджується і швидко виснажується. Нікотин призводить до звуження судин мозку, погіршуючи його кровопостачання. Через це, а також через негативний вплив нікотину на всі види обміну речовин у судинній стінці стимулюється відкладання жироподібної речовини у вигляді бляшок, що є причиною розвитку атеросклерозу. Ці бляшки звужують просвіт судин. Останні стають ламкими, легко руйнуються, спричинюючи крововиливи у мозок, паралічі.

Сон — це своєрідний стан центральної нервової системи, що характеризується виключенням свідомості, пригнобленням рухо­вої активності, обмінних процесів, зниженням всіх видів чутли­вості. Під час сну гальмуються умовні рефлекси і значно ослаб­ляються безумовні.

Сон — це складний процес, в якому розрізняють дві фази: пе­рша — фаза повільного сну і друга — фаза швидкого сну.

Перша фаза — фаза повільного сну характеризується уповільненням пульсу, частоти дихання, зни­женням температури тіла, появою на електроенцефалограмі пові­льних, з великою амплітудою хвиль. Фаза швидкого сну — це глибокий сон, для якого характерне почастішання пульсу, швид­кі рухи очних яблук, швидкі мало-амплітудні хвилі на електроен­цефалограмі.

Існують різні теорії, пояснюючі механізм сну. Так, теорія центрів сну пояснює чергування неспання і сну зміною активнос­ті відповідальних підкіркових центрів. На користь цієї теорії сві­дчать досліди з подразнення гіпоталамуса і деяких відділів серед­нього мозку (ретикулярна формація). Згідно з кортикальною те­орією (від лат. cortex — кора, шкаралупа), сон наступає в резуль­таті розповсюдження по корі процесу гальмування. Ця теорія та­кож має експериментальні підтвердження, отримані на тваринах (не підкріплення умовних подразників безумовними приводить до стану сну). Тривалий час вважали, що сон — це спокій, необхід­ний для відновлення працездатності. Наприклад, сон — стан спо­кою для скелетних м'язів. Припускають, що під час сну в голо­вному мозку відбувається обробка інформації, що поступила за день, перерозподіл її, запам'ятовування. Позбавлення людини сну приводить до розладів пам'яті та може викликати психічні захворювання.

Дата добавления: 2015-05-08