Структура побудови повнозв’язної мережі

Мережні маршрутизатори (роутери). За допомогою маршрутизаторів можна з’єднувати комп’ютери, а також забезпечувати обмін даними між двома мережами, наприклад між домашньою мережею та Інтернетом. У зв’язку з цим, роутер зазвичай має дві мережеві карти. Саме через здатність спрямовувати мережний трафік маршрутизатор має таку назву. Маршрутизатори можуть бути проводовими (з використанням кабелів Ethernet) або безпроводовими. Якщо слід лише з’єднати комп’ютери, вистачить концентраторів і комутаторів. Проте, якщо слід надати доступ до Інтернету всім комп’ютерам за допомогою одного модема, використовуйте маршрутизатор або модем із вбудованим маршрутизатором. Маршрутизатор зазвичай має вбудовану систему безпеки, наприклад брандмауер. Маршрутизатори дорожчі за концентратори та комутатори.

Маршрутизатор. Призначення і характеристика.

Одиниці виміру швидкості інформації.

У локальній мережі роутер може роздавати IP-адреси по DHCP, контролювати допустимі IP-адреси. Зазвичай, у такому випадку роутер є шлюзом для комп'ютерів локальної мережі, при трасуванні зовнішнього адреси спочатку проявиться адреса роутера. Зовнішня адреса настроюється як на комп'ютері – вона може бути як статична, так і динамічна.

Зараз роутери прогресували і часто виконують функцію більш високого рівня – роль мережного екрану. При цьому аналіз даних вже виконується на транспортному чи навіть прикладному рівні мережевих протоколів. Суть полягає в тому, що на роутері можна налаштувати, на які порти дозволяти з'єднання, а на які не потрібно, налаштувати переадресацію портів.

Повнозв'язана мережа (рис. а) - з'єднання вузлів за принципом "кож­ний з кожним".

Є самою надійною і дорогою в організації топологією.

Дата добавления: 2015-05-08