Теорії походження та причини виникнення українського козацтва. Формування Запорізької Січі

Релігійні відносини в Україні. Брестська унія.

Брестська унія (1596 р.): а) причини - прагнення Ватикану підпорядкувати католицтву східну православною церква, створивши перехідний період для повного переходу православних українців до католицизму; бажання ряду православних священиків зрівнятися в правах, прагнення захистити себе від впливу Московського патріарха, що підтримував укр. братерства, що намагалися обирати священиків, втручатися в церковні справи і т.д.; б) зміст унії - укр. церква визнавала основні догмати і не переходила, під владу Ватикану, визнавши своєю главою - папу Римського. Богослужіння залишалося на слов'янській мові; в) наслідки унії - перехід у лоно католицизму, фактична заборона православної церкви; переслідування священиків, що залишилися вірними православ'ю, поділ українців на 2 конфесії, поклавши початок відмінностям, що пізніше розвилися між західними і східними українцями. Проти Унії виступили народні маси (козацьке повстання 1594 - 1596 р., повстання городян Луцька в 1620 р., у м. Острозі в 1638 р. і т. д.). Проти Унії вели боротьбу частина дворянства на чолі з князем Костянтином Острожським (1527-1608), а також укр. братерства. Це змусило Річ Посполиту в 1633 р. знову дозволити легальне існування православної церкви, хоча пільги як і раніше поширювалися лише на уніатів.

Термін “козак” - тюркського походження; означав “степовий розбійник”, “вільна людина”.

Існує безліч теорій походження українського козацтва: „Хозарська”, «Автохтонна”, „Чорно-клобуцька», «Черкаська”, „Соціальна”, “Бродницька”, „Уходницька”, “Болохівська”, “Татарська”, „Захисна”.

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства). Вперше згадується про укр. козаків приблизно в 1480-му році, коли, за свідченням польського літописця М. Бельєвого, польське військо в поході на кримських татар супроводжували місцеві козаки, що добре знають місцевість.

У 16 сторіччі чисельність козацтва постійно росте і вони розселяються частково в побудованих ними. хуторах і слободах, частково в козацьких містах Чигирині, Каневі, Корсуні, Черкаси. Життя було украй важке: кожному козаку припадало починати, маючи лише невеличкий скарб, що він зумів прихопити з будинку. А життя в прикордонних із татарами районах змушувала кожного мати зброю, уміти мистецьки їм володіти і бути готовим у будь-який час його застосувати. Все це закаляло козацтво; змушувало його триматися разом; прискорювало майнову диференціацію в середовищі козацтва, тому що знову прибулі змушені були найматися до заможних козаків, із яких формувався козацька старшина. У результаті: до початку 16 сторіччя козаками було освоєно середнє Подніпров'я.

Дата добавления: 2015-05-08