Тема 9. Об’єкти цивільних прав

Завдання:

33. Для здійснення самозахисту сімнадцятирічний Варивода мав намір у спеціалізованій крамниці купити собі газовий пістолет, а своїй чотирнадцятиріч­ній сестрі - газовий балончик. Продавець магазину відмовив Вариводі в укла­денні договорів на тій підставі, що, по–перше, покупець є неповнолітнім, а по–друге, газова зброя - це об’єкт, обмежений в цивільному обороті.

Чи вірно поступив продавець? Визначте правовий режим спеціальних засо­бів самозахисту.

34. Після смерті Нестеренка залишилося майно, що йому належало на праві приватної власності, до складу якого входили гараж у кооперативі «Віраж», зо­лота каблучка (вартістю у десять мінімальних заробітних плат), мисливська руш­ниця, газовий пістолет, акції акціонерного товариства «РОСТ» на загальну суму одна тисяча мінімальних заробітних плат, ощадна книжка на пред’явника на суму сто мінімальних заробітних плат.

Визначте порядок спадкування вказаних об’єктів.

35. Подружжя під час перебування у шлюбі набуло право спільної сумісної власності на житловий будинок, автомобіль «Таврія», а також меблевий гарнітур відомої закордонної фірми та інші речі. До складу меблевого гарнітуру входили стіл, стільці, шафа та інші меблі. У справі про розлучення і поділ майна жінка наполягала на передачі їй у приватну власність житлового будинку, оскі­льки той був оформлений на її ім’я, а чоловікові пропонувала передати автомобіль «Таврія», оскільки технічний паспорт оформлений на його ім’я. Чоловік, не запе­речуючи проти передачі йому автомобіля, виказав згоду на компенсацію йому рі­зниці у вартості будинку та автомобіля меблевим гарнітуром. Дружина ж наполягала на поділі меблевого гарнітуру.

Зробить висновок щодо справи. Визначте особливості поділу подільних та не­подільних речей.

36. Фермер Сімко за договором зберігання передав до елеватора 50 т пше­ничного зерна II сорту загальною вартістю 20 000 грн. Окремий договір було укладено на зберігання 2 т зерна пшениці твердих сортів, яке він закупив на на­сіння за кордоном на сільськогосподарській виставці. Вказане сортове зерно він мав намір засіяти і згодом замінити культивовані ним вітчизняні сорти пшениці. Вартість цього зерна в договорі вказана втричі вищою, ніж бір­жова вартість вітчизняного пшеничного зерна II сорту. Внаслідок різних суб’єктивних та об’єктивних причин (тепла зима, постійна вологість повітря, дах складу, що протікає) до весни зерно попріло і втратило придатність для викорис­тання за призначенням. Комісія районного управління сільського господарства на підставі лабораторних аналізів з’ясувала, що зерно придатне тільки на фуражні цілі та вартість його знизилась в декілька разів. Фермер зажадав від керівництва складу повернення зерна обох видів належної якості та кількості.

Вирішіть спір. У чому головна відмінність між родовими та індивідуально визначеними речами?

37. Андросов набув права власності на іменні акції Акціонерного товарис­тва «Харківський м’ясокомбінат» (далі – АТ) при їх розповсюдженні шляхом від­критої підписки, а також на випущені АТ облігації. Вважаючи їх подальше утри­мання небажаним, він вирішив їх продати, однак не знайшовши покупців на вка­зані акції та облігації, звернувся до керівництва АТ з вимогою викупити у нього ці цінні папери. Керівництво АТ відмовилось. Тоді Андросов звернувся до суду з проханням зобов’язати керівництво АТ викупити належні йому акції та виплатити дивіденди у натуральному вигляді (продукцією АТ) за весь пе­ріод знаходження у нього акцій, мотивуючи це тим, що дивіденди АТ нарахову­вались, але не виплачувались. Стосовно облігацій його вимога полягала у достро­ковому їх погашенні з виплатою вказаних у них грошових сум та процентів, ви­плата яких відповідно умовам їх випуску передбачалась наприкінці строку їх обігу. У позовній заяві Андросов просив суд за рахунок коштів АТ компенсувати йому різницю вартості акцій на момент набуття прав на них при відкритій підпи­сці та на момент розгляду позовної заяви. Відповідно виписки із біржової котиро­вки вартість належних Андросову акцій зменшилась порівняно з номінальною вдвічі.

Дайте висновок по справі.

38. Щербаченко – засновник товариства од­нієї особи «Карт» (далі – товариство), яке займалося виробництвом гіпсокартону, склав заповіт, у якому заповідав товариство своєму сімнадцятирічному племіннику Андрію, який вже декілька ро­ків допомагав йому у веденні справ. Після смерті Щербаченка на товариство за­явила вимоги його жінка, вказуючи, що воно підлягає поділу як спільно нажите майно. Батько Андрія, як його законний представник, заперечував проти позову, мотивуючи це тим, що товариство є суб’єктом, а не об’єктом права, тому не під­лягає поділу.

Зробіть висновок по справі. Дати поняття єдиного майнового комплексу як об’єкту цивільних прав.

39. Відповідно до договору купівлі-продажу акціонерне товариство «Ме­тан» (далі - АТ) передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Зовніекспо­транс» (далі – ТОВ) свою продукцію на суму 100 мінімальних заробітних плат. За умовами договору ТОВ повинно було протягом 10 днів з моменту передачі продукції оплатити її вартість. Порушуючи умови договору, ТОВ відмовилось здійснити оплату переданої йому продукції. Свою відмову від виконання договір­них зобов’язань воно мотивувало складним фінансовим становищем та відсутні­стю коштів на його рахунках. Голова правління АТ заявив позов до ТОВ, у якому просив господарський суд стягнути вартість поставленої ТОВ продукції у доларах США, які є на рахунку відповідача. З метою забезпечення позову позивач просив господарський суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача в іноземній валюті.

Вирішить спір. У чому особливість такого об’єкта цивільних прав як ва­лютні цінності?

Дата добавления: 2015-05-10