Понятие договора хранения и его характеристика

Гражданское право Тема 13

Гражданское право

Марина Викторовна Захарова

ПРИМЕРНЫЕ ТЕМЫ ДИПЛОМНЫХ РАБОТ

1. Компенсация морального вреда в гражданском праве.
2. Усыновление детей.
3. Особенности договора ренты и пожизненного содержания с иждивением.
4. Защита прав потребителей в гражданском праве РФ.
5. Особенности договора контрактации.
6. Форма сделки и правовые последствия ее несоблюдения.
7. Виндикационный и негаторный иски как способы защиты права собственности.
8. Брачный договор как способ регулирования имущественных отношений супругов.
9. Наследование по закону и завещанию в гражданском праве РФ.
10. Место надлежащего исполнения в системе принципов обязательственного права.
11. Формы осуществления предпринимательской деятельности.
12. Понятие и виды сделок в гражданском праве РФ.
13. Вещные права и их виды в гражданском праве РФ.
14. Принцип свободы договора и его реализация при заключении договора.
15. Правовой режим имущества супругов.
16. Алиментные обязательства членов семьи.
17. Особенности договора агентирования по ГК РФ.
18. Особенности возмещения вреда, причиненного источником повышенной опасности.
19. Договор аренды транспортных средств.
20. Договор доверительного управления.
21. Договоры по передаче имущества в собственность: их отличительные черты.
22. Особенности договоров, предметом которых является недвижимое имущество. Регистрация сделок с недвижимостью.
23. Потребительские договоры: понятие, особенности, виды.
24. Авторские договоры в гражданском праве РФ.
25. Правовое регулирование патентных отношений в РФ.

УЧЕБНОЕ ИЗДАНИЕ

Учебно-методический комплекс

для студентов факультета среднего профессионального

образования

(Специальность «Правоведение» 030503.02)

Объем 5,25 п.л.

Тираж 50 экз.

Оперативная полиграфия

Российской академии правосудия

[*] Вся литература указанная по темам для подготовки к семинарским занятиям находится в библиотеке РАП.

[†] Задачи приведенные в УМК соответствуют задачам из рекомендуемых практикумов: Мозолин В.П.,Артеменков С.В., Фролова Н.М. практикум по Гражданскому праву часть 1; издательство Юрист; Корнеева И.Л. практикум по гражданскому праву часть 2 издательство Юрист.

Договір зберігання має широке застосування у цивільному оборо­ті. Він укладається у випадках, коли у власника або іншої особи, яка правомірно володіє належним йому майном, виникає потреба в отри­манні з боку інших осіб послуг по забезпеченню його схоронності. Послуги по зберіганню чужих речей можуть надаватись як при здійсненні підприємницької діяльності, так і у межах інших (зокрема побутових) відносин. За договором зберігання одна сторона (збе­рігай) зобов 'язується зберігати річ, яка передана їй другою сторо­ною (поклажодавцем), і повернути її відповідно до його умов у схо­ронності.

Особливості правового регулювання договірних відносин, які ви­никають при наданні послуг по забезпеченню збереження чужого майна, обумовлюють специфіку правової характеристики договору зберігання. Аналіз положень ст. 939 ЦК свідчить про те, що договір зберігання може бути як реальним, так і консенсуальним. Договір є ре­альним, якщо виникнення договірних відносин поставлено сторонами у залежність від факту передачі речей зберігачу на зберігання. У ви­падках, коли сторони визначають можливість (саме можливість, а не обов'язок поклажодавця) передачі речей на зберігання після його укладення, тобто у майбутньому - договір є консенсуальним. Як пра­вило, такий договір укладається тоді, коли на стороні зберігача ви­ступає особа, яка надає послуги по забезпеченню зберігання чужих ре­чей, здійснюючи підприємницьку діяльність (професійний зберігач).

Положення ст. 946 ЦК визначають можливість укладення догово­ру зберігання як безоплатного або оплатного. Це у свою чергу ви­значає його односторонній або двосторонній (взаємний)

характер відповідно. Якщо договір укладається як безоплатний, обов'язок по­вернути річ, що була предметом зберігання, виникає лише у зберіга­ча, тому договір є одностороннім. Встановлення у договорі зустріч­ного обов'язку поклажодавця оплатити послуги зберігача обумовлює його двосторонній характер. Обов'язок зберігати річ на оплатних або безоплатних засадах може виникати не тільки з договору, але й на підставі положень актів цивільного законодавства. Наприклад, про­давець зобов'язаний зберігати проданий товар, не допускаючи його погіршення, якщо право власності на нього переходить до покупця раніше його передання (ст. 667 ЦК). У свою чергу покупець зобов'я­заний відшкодувати необхідні для цього витрати, якщо інше не вста­новлено договором. Таким чином, такі послуги за загальним прави­лом є оплатними, але договором між продавцем та покупцем може визначатися їх безоплатний характер.

Договір, умови якого не містять домовленості сторін щодо оплати послуг зберігача, найчастіше укладається між фізичними особами у межах відносин, що не є підприємницькими. Договір зберігання, за загальним правилом, є строковим договором (ст. 938 ЦК). Якщо строк зберігання у ньому не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'яв­лення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк збе­рігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем ви­моги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Дата добавления: 2015-05-10