· на початку 90-х рр. ХХ ст. ідея національного суверенітету охопила широкі суспільні верстви
· намагаючись запобігти розпаду СРСР, Президент СРСР М.Горбачов призначив на 20 серпня 1991 р. процедуру підписання нового Союзного договору
· консерватори відверто заявляли в Політбюро ЦК КПРС про необхідність збереження унітарної по своїй суті держави
· М.Горбачов намагався зберегти СРСР у вигляді «дійсної федерації»
· Естонія, Латвія, Литва, Грузія і Молдова категорично відмовилися від будь-яких переговорів про «відновлення Союзу»
· Верховна Рада України, очолювана Л.Кравчуком, відхилила федеративну концепцію договору, висунувши план трансформації Союзу в конфедерацію
Політична ситуація в Україні до серпня 1991 р.
· В 1991 р. Україна переживала кризу, пов'язану з найгострішим протистоянням між старими соціально-політичними структурами і людьми нового часу
· Наростали вимоги прискорення реформування суспільства, остаточної ліквідації віджилих структур, зміцнення процесів демократизації суспільства, державотворення
· Посилилися спроби зберегти панування КПРС, яка правила від імені народу, зберегти панування партійно-бюрократичних структур, монополію військово-промислового комплексу
· О 6 годині ранку 19 серпня 1991 р. в СРСР було оголошено надзвичайний стан на 6 місяців
· Президент М.Горбачов, що перебував на відпочинку у Форосі (Крим), був фактично відсторонений від влади
· Надзвичайним органом влади оголошено ДКНС (Державний Комітет з надзвичайного стану) з 8 чоловік. (М.Янаєв, В.Павлов, Д.Язов, В.Крючков, Б.Пуго, О.Бакланов, Д.Стародубцев)
Ø очолив ДКНС Г.Янаєв - віце-президент СРСР
Ø в спеціальній заяві Г.Янаєва була оголошена мета ДКНС: збереження цілісності СРСР, наведення порядку в країні
Ø ДКНС підтримали КДБ, армія, центральні державні й господарські органи
· Ставлення в країні до подій було різним, у перші дні після оголошення Надзвичайного Стану багатьом громадянам не були до кінця ясні причини того, що трапилося, поповзли несподівані чутки, - наприклад, про те, що М.Горбачов не хворий, ця чутка незабаром цілком підтвердилася
· Президент Росії Б.Єльцин засудив створення ДКНС як путч, спробу покінчити з демократією і державним суверенітетом республік
· Спроба путчистів захопити «Білий дім» (Будинок Рад) у Москві (тут перебував уряд Росії та Президент Росії Б.Єльцин) у ніч із 20 на 21 серпня була невдалою
Події в Україні 19-21 серпня 1991 р.
· У Київ терміново було відряджено представника змовників - генерала В.Вареникова, який, заручившись підтримкою першого секретаря КПУ С.Гуренко, намагався схилити Л.Кравчука до визнання легітимності ДКНС
· Україна стала каменем спотикання на шляху до збереження імперії
· Не зовсім послідовно і рішуче, але все ж таки Голова Верховної Ради України засудив переворот і не визнав правочинність розпоряджень ДКНС на території України
· Військові частини, дислоковані в Україні, міліція та інші силові структури не підтримали путчистів
· Союз офіцерів України запропонував організувати загони добровольців для захисту українського парламенту і призвав військовослужбовців - громадян України - не виконувати розпоряджень ДКНС
· Ряд місцевих Рад, особливо в західних областях України, рішуче й недвозначно виступили проти узурпації влади та призвали населення не визнавати ДКНС
· Фракція Народної Ради в українському парламенті призвала народ до цивільної непокори і до всеукраїнського страйку проти наступу диктатури
· В зверненні Львівської обласної Ради до населення області був заклик: «при спробі насильницького усунення демократично обраної народом влади відповісти масовими актами цивільної непокори».
· Харківська міська Рада кваліфікувала діяльність ДКНС як найтяжчий злочин
· Із всіх політичних сил тільки керівництво КПУ встало на бік путчистів. Вже 19 серпня ЦК КПУ направив низовим організаціям таємні шифротелеграми, у яких призвав «вжити заходів до участі комуністів по сприянню ДКНС в СРСР»
· У ніч з 20 на 21 серпня Президія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про позачергове скликання 24 серпня сесії Верховної Ради
· Позачергова сесія Верховної Ради 24 серпня 1991 р. ухвалила «Акт проголошення незалежності України»
· КПУ була заборонена
«Акт проголошення незалежності України»
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв’язку із державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про держаний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2025) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление