Гендерні особливості міжособистісних конфліктів

Гендерний конфлікт викликаний протиріччям між нормативними уявленнями про риси особистості й особливості поводження чоловіків і жінок і неможливістю або небажанням особистості і групи людей відповідати цим уявленням-вимогам.

Відповідно до аналізу гендерних ролей виділяють три типи конфліктів:

- соціальний

- міжособистісний

- внутріособистісний

Будь-який гендерний конфлікт базується на статево-рольовій диференціації, що існує в будь-якому суспільстві. На всіх рівнях функціонування соціальної реальності гендерні конфлікти породжуються диференціацією гендерних ролей.

Гендерна диференціація – процес, у якому біологічні розходження між чоловіками і жінками наділяються соціальним значенням і вживаються як засоби соціальної класифікації.

На макрорівні гендерний конфлікт являє собою соціальний конфлікт. У спрощеному вигляді цей конфлікт на макросоціальному рівні можна розглянути як конфлікт інтересів, тобто боротьбу жінок як соціальної групи за більш високий статус у суспільстві. В усіх сучасних суспільствах жінки в порівнянні з чоловіками мають більш низький статус, отже, вони мають менше влади і менше доступу до прийняття рішень, важливих для суспільного розвитку.

У суспільствах немає балансу між «публічними» сферами життя, де домінують чоловіки, і «приватними» сферами, де «правлять» жінки. Материнство, як і раніше, використовується як основний аргумент для закріплення за жінками основної відповідальності за будинок і родину і їхнього відсторонення від прийняття ключових рішень в економіці і політиці. У результаті основні чоловічі цитаделі – міжнародна дипломатія, питання озброєння, операції на ринку цінних паперів, розподіл державного бюджету – залишаються неприступними.

Ситуація стає конфліктною, коли має місце не тільки усвідомлення суперечливих позицій двох сторін, але і це усвідомлення викликає в учасників конфлікту негативні емоційні переживання і спонукає до активних дій, спрямованих на усунення цього протиріччя. У ситуації гендерного соціального конфлікту усвідомлення жінками їх більш низького в порівнянні з чоловіками статусу в суспільстві і незгода з таким сталим порядком може проявитися в активізації жіночих рухів за свої права.

На рівні міжособистісних відносин гендерні конфлікти найбільш поширені в сімейній і професійній сферах - міжособистісні конфлікти.

Сімейні конфлікти. Дослідники, що займаються вивченням сімейних відносин, як правило, звертають увагу на такий значимий показник сімейного життя, як характер розподілу ролей у родині між чоловіком і дружиною. В основі сімейних конфліктів лежать невиправдані чекання, зв'язані з рольовим поводженням чоловіка і жінки.

Гендерні конфлікти в основному викликані потребою в перерозподілі традиційних жіночих і чоловічих ролей. Як правило, чоловіки мають установки на традиційний тип сімейних відносин у побуті (дружина виконує великий обсяг домашніх робіт, а якщо чоловік їй і допомагає, то тільки виконанням традиційних видів «чоловічої роботи»). Жінка частіше схиляється до эгалитарного типу розподілу ролей у родині, при якому сімейні обов'язки поділяються нарівно між чоловіком і дружиною, або розподіляються в залежності від сформованої ситуації: основну частину домашніх справ бере на себе той член родини, у кого більше вільного часу.

Поводження в рамках традиційної чоловічої ролі характеризується напористістю, домінантністю, орієнтацією на контроль і успіх. Вважається, що поводження чоловіків у порівнянні з поводженням жінок характеризується більшою реальністю і виваженістю рішень. Жіноче традиційне рольове поводження, навпроти, повинне відрізнятися поступливістю, лагідністю, прийняттям іншого і проявом співчуття до його проблем. Якщо зіставити змістовні характеристики поводження в рамках гендерних ролей зі стратегіями поводження в міжособистісних конфліктах, приведених вище, те легко помітити, що гендерні стереотипи традиційного рольового поводження виявляються деструктивними в ситуації конфліктної взаємодії.

Гендерний стереотип закріплення соціальних ролей за визначеною статтю впливає на виникнення гендерних конфліктів і на интраіндивідуальному рівні. Ці рольові конфлікти називаються внутріособистісними і являють собою внутрішній стан людини, викликаний його суперечливими уявленнями, мотивами, моделями поводження.

Дата добавления: 2015-05-08