Поняття та особливості джерел трудовою права

Поняття та види принципів трудового прана

Під принципами трудового права слід розуміти основні керівні ідеї (засади), які закріплені в нормах або виводяться з них і є такими, що характеризують зміст трудового права та напрямки його подальшого розвитку.

Принципи окремих інститутів трудового права: наприклад, принцип договірного визначення трудової функції працівника.

Основні - закріплені в Конституції України й інших найважливіших законодавчих актах: верховенство права, принцип свободи праці (ст. 43 Конституції), збереження існуючих прав і свобод (ст. 22,157 Конституції).

Міжгалузеві - виявляються стосовно особливостей врегульованих нормами права. суспільних відносин.' наприклад, принцип охорони власності виявляється через встановлення обов'язку працівника дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір, а також матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків (ст. 130,139 КЗпП).

Галузеві - виражають загальні сутнісні властивості норм тільки даної галузі права. У науці трудового права виділяються такі принципи: обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці; оптимальне поєднання централізованого і локального правового регулювання; соціальне партнерство і договірне встановлення умов праці; забезпечення єдності та диференціації правового регулювання; визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників у трудових правовідносинах порівняно з умовами, встановленими в нормативно-правових актах. Окремі вчені поділяють всі принципи на дві групи: 1) принципи правового регулювання індивідуальних трудових відносин; 2) принципи правового регулювання колективних трудових відносин.

Джерело трудового права — це офіційний акт нормотворчості держави або прийнятий з її дозволу; ним встановлюються, змінюються або скасовуються правові норми, що регулюють відносини, які є предметом трудового права1. Особливості джерел трудового права:

1) Крім актів, виданих на державному (централізованому) рівні, широко застосовують локальні акти, які розробляються і ухвалюються безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях;

2) Наявність нормативних актів, які мають так званий конститутивний характер, тобто таких актів, що самі не забезпечують регулювання трудових відносин, а передбачають прийняття на їх основі локальних актів, які й виконують регулятивну функцію (наприклад, Типові правила внутрішнього трудового розпорядку);

3) Значний ступінь диференціації у правовому регулюванні трудових відносин залежно від умов виробництва, кліматичних умов, суб'єктних ознак і соціальних груп працівників;

4) Застосування і інших, відмінних від нормативно-правових актів джерел, а саме нормативно-правових договорів (наприклад, генеральна, галузеві та регіональні угоди, ратифіковані міжнародні договори) та актів вищих судових інстанцій (рішення Конституційного Суду, постанови Пленуму Верховного Суду України).

Дата добавления: 2015-05-10