Судова реформа 1864 року в Російській імперії

Вибори у I та II Державні Думи. Українська парламентна громада.

В роки революції відбувається піднесеня Укр. Нац. Руху. Під час віборів у першу Д. думу, весною 1096 року, Укр. Партії, за винятком радикальної і демократичної, байкотували вибори. Від У. було обрано 102 депутати (поміщики, інтелігенція, селяни, робітники, священики). У парламенті 45 депутатів об`єдналися в «Укр. Думську громаду» під головуванням адвоката з Чернігівщини І.Шрага.

Громада випускала журнал «Укр. Вісник», з яким плідно співпрацювали Грушевський і Франко. Головною політ. Метою громади було проголошення автономії У. Грушевський навіть склав декларацію, яка мала бути оголошена з думської трибуни. В наслідок розпуску першої Д. думи реалізувати цю ідею не вдалося.

В січні 1907 р. відбувалися вибори в другу Д.думу. У ній взяли участь всі укр. Партії.

47 укр. Депутатів знов об`єдналися в «Укр. Думську громаду» і видавали часопис «Рідна справа- вісті з Думи».

Громада вимагала: 1.Автономію У., 2.українізацію освіти і держ. Управління. 3.Створення кафедр укр. Мови, літератури та історії.

Діяльність укр. Громади показала світовій громадськості, що укр. Народ існує і захищає свої права.

Уряд збирав сили для придушення революції. 3 червня 1907 р. друга Д. дума була розпущена. Це свідчило про закінчення революції і початок реакції. Деякі політ. Партії пішли в підпілля, а їх кирівники емігрували. Укр. Періодичні видання практично зникли, а розмови про українізацію освіти дратували царський уряд.

Єдиною легально-діючою укр. Організацією була ТУП (Товариство Укр. Поступовців), яка висупала за україніз. Освіти, допущення укр. Мови у громадських установах, суді і церкві. Методи боротьби- конституційні.

Російські чиновники вважали, що суди повинні захищати інтереси Д., а права особи- справа другорядна. Вироки виносилися із врахуванням класових відмінностей: дворянам- легші вироки, нижчим верствам наслення- суворіші покарання.

Судова реформа перетворила феодальне право на буржуазне.

· Суд перетворився на гласний (у присутності публіки и преси)

· Обвинувачееня підтримував прокурор, захист адвокат.

· В суді брали участь присяжні засідателі від всіх станів.

· Окружні суди (По одному на губернію)- Суди першої інстанції.Якщо вироки виносилися з участю присяжних засідателів, то вони важжалися остаточними. Якщо вироки були винесені без участі присяжних, то їх можна було оскаржити в судовій палаті. (В У. їх було 3: Київська, Харківська, Одеська).

· Сенат –вища касаційна інстанція, який міг скасувати або переглянути судове рішення.

· Мирові судді вирішували дрібні справи, обиралися терміном на 3 роки на земських зборах.

В судочинстві збереглися пережитки кріпасництва: окремі суди для духовенства і для військових, збереження волосного суду для селян, який мав право засуджувати селян до принизливого покарання різками.

Дата добавления: 2015-05-10