Порядок вибору оптимальних швидкостей в конкретних виробничих умовах

Практичне завдання на проектування бази даних.

Поняття текстового документа. Етапи створення текстового документа. Середовище текстового документа.

2. Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання логічних функцій для опрацювання даних, поданих у таблиці. Приклади.

3. Практичне завдання на пошук інформації в базі даних із використанням фільтрів.

Білет № 22

1. Форма, як об ۥ єкт бази даних. Створення та редагування форм.

2. Способи створення презентацій. Приклади.

3. Практичне завдання на побудову графічних об ۥ єктів із використанням графічного редактора.

Білет № 23

1. Поняття процесу форматування тексту. Перевірка орфографії. Отримання довідкової інформації.

2. Створення запитів, форм і формування звітів при роботі з базами даних. Приклади.

3. Практичне завдання на реалізацію переходів між слайдами презентації за допомогою гіперпосилань і системи навігації.

Білет № 24

1. Поняття про растрову та векторну графіку. Системи опрацювання графічної інформації. Типи графічних файлів.

2. Гіпертекст. Засоби створення та перегляду гіпертекстових документів. Приклади.

3. Практичне завдання на застосування вкорінених об'єктів у середовищі текстового процесора.

Білет № 25

1. Системи опрацювання текстів, їх класифікація та функції. Основні формати текстових файлів і їх перетворення.

2. Характеристика систем обробки інформації представленої в табличній формі. Адресація комірок електронних таблиць.

Швидкість руху МТА на виконанні технологічних операцій залежить від вимог агротехніки до даного процесу і технічних можливостей енергетичних засобів (потужність двигуна, тип ходової частини, її стан та інші фактори). Основним показником при виборі швидкості руху є агротехнічні вимоги для окремих с\г операцій, які будуть дуже різноманітні при виконані різних робіт, дослідженнями встановлено, що на обробітку грунту (оранка, культивація, боронування, Лущення тощо) доцільно застосовувати підвищені швидкості.) Розрізняють теоретичну і робочу швидкість руху. Теоретична швидкість агрегату – це швидкість, яку розвивав би трактор при номінальній частоті обертання колінчастого вала двигуна і відсутності буксування коліс трактора. А робочою швидкістю називають різницю між теоретичною швидкістю і швидкістю втраченою під час пробуксовування.

4. Кінематика МТА.

Під час виконання технологічних операцій агрегати здійснюють робочі і холості ходи. Холості ходи поділяються на дві групи: а) холості ходи, пов’язані безпосередньо з робочим процесом (холості заїзди і повороти в кінці загінки під час оранки);

б) допоміжні холості ходи (переїзди від місця зберігання агрегату до місця роботи тощо.

Під час виконання технологічних операцій агрегати можуть рухатись гоновим, круговим або діагональним способом.

При гоновому способі агрегат може рухатися всклад, врозгін і човником

При діагональному способі руху агрегат здійснює робочі ходи під кутом до боків загінки. Можливий також і діагонально – перехресний спосіб руху, який являє собою поєднання діагонального і перехрехресного способу руху (весняне боронування та при сівбі зернових колосових).

5. Основні вимоги до комплектування МТА.

Однією з найголовніших умов, яка забезпечує ефективне використання техніки, є правильне комплектування агрегатів. Правильно скомплектований агрегат повинен відповідати вимогам агротехніки, забезпечувати раціональне використання тягового зусилля трактора на найвищу продуктивність агрегату, мінімальні затрати при отримані максимальних врожаїв.

Кількість машин в агрегаті визначають експериментальним або розрахунковим способом.

Експериментальний спосіб полягає у використані для складання агрегату набутого досвіду, заводських інструкцій та довідникових матеріалів.

Розрахунковий спосіб визначення кількості машин в агрегаті точніший і менш трудомісткий. Він виконується графічним, графо – аналітичним або аналітичним методом з наступною перевіркою роботи МТА у виробничих умовах. При використані розрахункового способу комплектування МТА коефіцієнт завантаження трактора повинен бути в межах 0.88 – 0.93 якщо перевести в процентне відношення то завантаження агрегату повинно бути в межах 88 – 93 %

6. Продуктивність МТА.

Продуктивність агрегату – це кількість роботи, виконаної агрегатом за одиницю часу при нормативній якості за певний період часу. Кількість виконаної роботи вимірюється в гектарах, тонах, кубічних метрах або тонно – кілометрах. Розрізняють годинну, змінну, та сезонну продуктивність машин і агрегатів.

Година продуктивність характеризує можливість техніки і використовується для нормування та планування робіт.

Змінна продуктивність характеризує ефективність роботи машини протягом зміни і використовується для розбивання загінок, планування і організації виконання робіт.

Сезона продуктивність враховує ступінь завантаження машини протягом сезонів та протягом року.

Залежно від вихідних даних розрізняють теоретичну, технічну (робочу) і фактичну продуктивність.

Теоретична продуктивність не враховує зміни ширини захвату, буксування, скривлення траєкторії, зменшення швидкості за рахунок буксування, втрат часу на розвороти вкінці загінки та інші фактори.

Технічна година продуктивність визначається з урахуванням умов роботи і технічних можливостей машини.

Фактична продуктивність визначається замірами виконаної роботи за годину.

7. Види поворотів агрегатів та їх класифікація.

Холості ходи, пов’язані безпосередньо з робочим процесом і залежать від правильності вибраного способу повороту агрегату на кінці поля. Основними способами повороту агрегатів є повороти на 90 і 180 градусів, поворот на 90 градусів агрегат робить під час холостих заїздів з виключеними робочими органами машини при гоновій роботі і в робочому стані при круговому способі руху. На 180 градусів агрегати повертають, головним чином, при гоновому способі руху з піднятими робочими органами машини.

Повороти бувають; - безпетльові (по колу, з прямолінійною ділянкою.); - петльові (грушовидні, вісімкою (закрита петля));

з використанням заднього ходу

8. Баланс часу зміни та його аналіз.

Продуктивність МТА дуже залежить від повноти використання часу зміни. Тому вивчення балансу часу зміни має велике практичне значення.

Баланс часу зміни визначають методом хронографії і хронометражу.

Хронографія – це послідовний запис усіх затрат часу по окремих операціях протягом зміни роботи МТА та визначення виконаного обсягу роботи і фактичної витрати палива.

Хронометраж являє собою визначення затрат часу на виконання окремих елементів виробничого процесу – на повороти агрегату на кінцях загінок, на завантаженні сівалки та тощо.

Баланс часу зміни визначають по формулі;

Т =

де Т – повний час зміни,

Тр – чистий робочий час зміни, затрачений на корисну роботу агрегату.

Тх - час, затрачений на холості повороти і заїзди на загінках.

Тто – час, затрачений на технічне обслуговування агрегату.

Т1 - час, затрачений на (заправку сівалки, очищення робочих органів машин та інші заплановані обслуговування)

Т2 – час простоїв агрегату через несправність машини.

Т3 - час, простоїв агрегату через порушення організації роботи та з інших причин.

9. Підготовка поля до роботи.

Для забезпечення високої якості виконання польових робіт і високопродуктивного використання техніки велике значення має своєчасна і правильна підготовка поля для роботи МТА. Підготовка поля складається з таких операцій;

- огляд поля з метою усунення перешкод, які можуть погіршувати якість виконання механізованих робіт і створювати несприятливі умови роботи агрегатів.

- Вибір способу руху агрегату з урахуванням якого визначають положення загінок.

- Відмітка поворотних смуг за допомогою вішок і нарізування контрольних борозен.

- Розбивання ділянки на загінки, прокошування поворотних смуг або обкошування кутів загінок.

Виявлені під час огляду перешкоди слід негайно усунути, а ті, що усуненню не підлягають (яри, великі валуни тощо), позначити попереджувальними знаками.

10. Види перевезень і транспортних засобів.

За способом організації транспортні роботи поділяються на технологічні роботи, пов’язані з виконанням процесу вирощування с\г культур, та загальнотранспортні, виконання яких не залежить від технологічних процесів. У першому випадку транспортні засоби обслуговують збиральні, посівні та інші агрегати, а в другому – вони зайняті на перевезенні вантажів.

С.г. вантажі за терміновістю та періодичністю поділяють на дві групи:

- термінові вантажі (зерно, овочі, молоко, м'ясо та інші) які перевозять у стислі строки, та нетермінові (будівельні матеріали тощо), які перевозять протягом року без обмеження агротехнічними вимогами.

У с.г широко використовують вантажні і спеціальні автомобілі.

Вантажні автомобілі класифікують за двома ознаками: вантажністю і типом кузова. Найбільш поширені типи кузовів є платформи, фургони, і цистерни.

11.Організація заправки машин.

Найдосконалішим є закритий спосіб заправлення агрегатів за допомогою стаціонарних заправних пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

Стаціонарні заправні пункти використовують, коли агрегати працюють на відстані від 2.5 до 5 км. від пунктів заправки. Якщо агрегати працюють на більших відстанях від нафтосховища доцільно застосовувати пересувні заправні механізовані агрегати МЗ -3904

Змонтовані на шасі автомобілів ГАЗ і призначені для обслуговування від15 до 25 тракторів чи комбайнів, які працюють на відстані до 40 км. від складу нафтосховища. Пересувні заправні агрегати найкраще використовувати тоді, коли машини працюють груповим способом. У цьому разі вартість заправлення зменшується.

12. Методи контролю технічного стану машин.

Технічний огляд машин проводиться за планом – графіком. Технічному огляду підлягають трактори, комбайни та інші с.г. машини, стаціонарні й пересувні засоби Т.О, М.Т.П.

При технічному огляді перевіряють технічний стан машин, правильність їх виконання і ведення технічної документації.

Результати Т.О оформляють актом, в якому вказується технічний стан МТП: кількість машин на балансі, кількість перевірених машин (з них справних, та тих що підлягають ремонту, розкомплектуванню, поставлених на зберігання та інші).

Технічний стан машин визначають за допомогою часткового розбирання певних вузлів, та за допомогою постів діагностування без розбирання вузлів чи агрегатів.

13. Система технічного обслуговування с.г машин.

Технічне обслуговування с.г машин складається з щозмінного, періодичного, і післясезоного технічного обслуговування.

Щозмінне ТО складається з таких операцій, як зовнішнє очищення машин, перевірку стану, регулювання та змащування вузлів і механізмів, усунення підтікань.

Періодичне ТО складається з операцій щозмінного ТО і додаткових операцій, таких як змащування вузлів, перевірка й регулювання механізмів спеціальних комбайнів і с.г машин.

Післясезонне ТО передбачає очищення, миття машини, перевірку технічного стану деталей і вузлів, регулювання, усунення виявлених несправностей, підготовку до зберігання або підготовку машини до роботи після зберігання. Кількість цих доглядів залежить від циклу виконання польових робіт.

14. Порядок постановки машин на зберігання згідно стандартів.

Оскільки с.г виробництво сезонне, більшість с.г машин протягом року працюють тільки 150- 300 год, що становить менше 10% загального річного календарного часу. Решту часу їх доводиться зберігати.

Згідно з існуючим Положенням про зберігання с.г машин діють три способи зберігання машин; - закритий, відкритий і комбінований.

При закритому способі зберігання машин організовують у гаражах, ангарах.

При відкритому способі зберігання машини розміщують на підготовленому майдані з твердим покриттям. Машини розміщують так щоб їх в любий час можна було вивезти.

Майданчики розміщують не ближче як за 50м до житлових будинків, і не ближче як за 150м до місць зберігання нафтопродуктів.

Комбінований спосіб зберігання машин передбачає поєднання закритого і відкритого способу.

Крім того Розрізняють міжзмінне (до 10 днів), Короткочасне (від 10 днів до 2 місяців) і тривале (після закінчення сезону або при перерві більше як 2 місяця) зберігання.

15 Поняття про основний обробіток ґрунту як система заходів щодо підвищення родючості ґрунту.

Обов’язковим агротехнічним заходом для вирощування культур є зяблева оранка на відповідну глибину залежно від природно – ґрунтових умов. Якщо орний шар малий, зяблеву оранку проводять на повну його глибину, що забезпечує знищення бур’янів, а також сприяє нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті. Глибока оранка підвищує ефективність дії органічних добрив, сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи культурних рослин, рослини краще переносять посуху, менше вигорають, дають сталі врожаї. Найкраще впливає на підвищення врожаю с\г культур зяблева оранка проведена в ранні строки (у першій половині вересня.)

Якість оранки і затрати механічної енергії на її виконання залежать від правильності комплектування і підготовки агрегату, стану робочих органів плуга способу руху.

16. Особливості передпосівного обробітку ґрунту комбінованими агрегатами.

При обробітку ґрунту комбінованими агрегатами виконують декілька операцій за один прохід. Наприклад дискування, культивація на глибину від 6…12 см. вирівнювання, прикочування з одночасним розбиванням грудок. При цьому відрізаються та подрібнюються пожнивні рештки та бур’яни, розпушується шар ґрунту на глибину висіву, вирівнюється поверхня ґрунту та закривається волога. Крім цього при використані комбінованих агрегатів господарство менше затрачає паливо – мастильних матеріалів, зменшує строки обробітку ґрунту та заощаджує важливу вологу для росту культурних рослин.

17. Способи посіву зернових та зернобобових культур.

Сівба – це дуже важлива операція технологічного процесу виробництва продукції рослинництва, від своєчасності і якості проведення якої залежить урожай, а тому організація робіт на сівбі треба приділяти велику увагу.

Основним способом сівби зернових колосових є звичайний рядковий, проте часто застосовують вузькорядний і перехресний спосіб висіву.

При звичайному способі висів проводимо з міжряддям - 15см. при вузькорядному - 7.5см. і при перехресному з міжряддям – 15 см. Для сівби використовують лише кондиційне насіння, яке відповідає стандартним вимогам; насіння 1 категорії повинно мати схожість - 99,5 %, 2 категорії – 98%, і 3 категорії – 95%.

Перед сівбою перевіряють технічний стан всіх вузлів, регулюють сівалку та встановлюють необхідну норму висіву і глибину загортання насіння. Під час сівби необхідно забезпечити рівномірність основних та стикових міжрядь.

18.Агронормативи і допуски при збиранні зернових та зернобобових культур.

Використовують два способу збирання зернових та зернобобових культур це пряме комбайнування та роздільний спосіб. Хліба прямим способом збирають у стадії воскової стиглості, а роздільний спосіб використовується на забур’яниних ділянках протягом всього періоду збирання.

До збирання ставлять такі агротехнічні вимоги:

- висота зрізу стебел повинна бути в межах 15 – 18 см. при збиранні високостеблих культур і 12 см. призбиранні низькорослих культур.

- скошувати хліба рядковими жатками слід на повну ширину захвата; допустиме зменшення ширини захвата не повинно становити більше 50 см.

- полеглі хліба збирають, водячи агрегат проти полеглості.

- забезпечувати необхідну ширину валка і щільність валка.

- повністю підбирати валки, не допускаючи втрат зерна.

- своєчасно вивозити з поля соломисті продукти.

19.Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно.

Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно відрізняється від звичайної технології тим, що вона передбачає використання не окремих прогресивних міроприємств, а комплексне використання досягнення науки, техніки, і передового досвіду на всих стадіях вирощування даної культури. Основою індустріальної технології є внесення оптимальних доз високоефективних гербіцидів, органічних і мінеральних добрив, обов’язкове вирівнювання поверхні ґрунту використання різних по швидкості достигання високопродуктивних і надійно дозріваючих гібридів. Крім того вона включає нові прийоми агротехніки, доведення до мінімальної кількості обробітків ґрунту, ефективне використання комплексу високопродуктивної техніки,своєчасне виконання всих робіт в задані строки і з високою якістю.

20. Технологія виробництва овочевих культур.

Технологія виробництва овочевих культур включає всі прийоми які необхідні для вирощування тих чи інших овочевих культур і їх можна поділити на слідуючі групи:

1. рихлення грунту, підгортання, боротьба з бур’янами, зрошення, підкормка.
2. вплив на рослинну, наприклад пасинкування (видалення лишніх побігів – пасинків), використання стимуляторів росту шляхом обприскування.
3. проведення таких заходів, як проріджування сходів, захист від шкідників і хвороб.
4. збирання овочевих культур, для збирання овочевих культур використовують різні способи як вручну так і машинне збирання. Ті сорта які дозрівають нерівномірно збирають по мірі дозрівання збирають в ручну, а сорта які дозрівають одночасно збирають за допомогою комбайнів або машин.

21. Способи руху машино - тракторних агрегатів.

Під час виконання технологічних операцій агрегати можуть рухатись гоновим, круговим або діагональним способом.

Горовим способом агрегат рухається так: в робочому положенні прямолінійно вздовж загінки, а холості повороти робить на кінцях гонів на поворотних смугах. При цьому агрегат може рухатись всклад, врозгін і човниковим.

Рух всклад – це рух, наприклад на оранці, від середини загінки до периферії, а в розгін від периферії до середини.

Човниковим способом загінку обробляють з послідовними заїздами агрегату, наприклад, на сівбі зернових колосових культур

При діагональному способі руху агрегат здійснює робочі ходи під кутом до боків загінки. Можливий також і діагонально – перехресний спосіб руху, який являє собою поєднання діагонального і перехресного способів.

22. Класифікація с.г вантажів та їх характеристика.

С.г вантажі за терміновістю та періодичністю поділяються на дві групи: термінові вантажі (зерно овочі картопля, молоко і т.д.), які перевозять у стислі строки, та не термінові (будівельні матеріали тощо), які перевозять протягом року без обмежень агростроками. За фізичними властивостями вантажі поділяються на тверді (зерно), рідкі (молоко бензин) і газоподібні (кисень) Для всіх вантажів основною фізичною властивістю є об’ємна маса, від якої залежить використання вантажності транспортних засобів, а для сипких вантажів _ кут природного укосу, який зумовлює конструкцію кузова і кріплення його до рами.

23. Способи основного обробітку ґрунту.

Обробіток ґрунту – один з важливих агротехнічних заходів у боротьбі за підвищення врожайності с.г культур. Види обробітку ґрунту: лущення, оранка, культивація, боронування, коткування, шлейфування, та фрезерування. Усі ці види обробітку ґрунту застосовують у певній системі. Є такі системи обробітку ґрунту: основний, або зяблевий обробіток (лущення стерні і глибока оранка), передпосівний (культивація, боронування, коткування), та паровий (оранка, лущення пару, боронування і культивація).

24. Індустріальна технологія вирощування соняшнику. Дивись відповідь 19.

25. Типи нафтосховищ та їх характеристика

Залежно від розміщення і способу доставляннянафтопродуктів нафтосховища поділяються на глибинні, прирейкові і нафтосховища біля водного шляху.

Найбільш поширені нафтосховища є глибинні Їх будують у господарствах, розташованих далеко від залізниць або водних шляхів. Нафтопродукти на ці нафтосховища завозять автоцистернами.

На центральних нафтосховищах є такі споруди:

1. Резервуари для зберігання нафтопродуктів.
2. тарне сховище для зберігання невеликої кількості нафтопродуктів.
3. спеціальні споруди та обладнання для приймання та видачі нафтопродуктів.
4. водопостачання для тушіння пожежі.
5. комора для зберігання інвентаря, матеріалів і засобів для тушіння пожежі.

26. Технологія й організація робіт з виробництва сіна та сінажу

Для заготівлі сіна із сіяних лучних трав їх скошують косарками КРН – 2,1 або КС – 2,1 без плющення просушують потім ворушать граблями ГВР – 6, а сіяні польові (люцерна) косять і плющать одночасно, використовуючи косарки КПВ – 3, КСХ – 2.1. Згрібають скошену траву починають тоді, коли вологість 26 – 30% а при вологості 20 - 25 % починають підбирати валки або їх тюкувати. Після цього сіно скиртують або перевозять тюки і складірують їх.

Рослини, які мають недостатню кількість цукру(бобові і злакові трави) малопридатні для силосування і сіна. А якщо їх подрібнити на частинки розміром 10 – 25мм. При вологості 45 – 50% і в такому стані законсервувати, тобто ізолювати від навколишнього середовища, буде новий вид поживного корму, який називається сінажем. Механізована технологія заготівлі сінажу складається з таких операцій: скошування трав з плющенням, прив’ялювання з перевертанням, згрібання прив’яленої трави у валки; підбирання валка з одночасним подрібненням та подачею маси в транспортні засоби, перевезення маси і завантаження її в сіносховище, розрівнювання і старанне ущільнення маси.

Дата добавления: 2015-05-08