Суди – виключні органи правосуддя в Україні. Система судових органів в Україні та порядок їх формування

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов*язковими до виконання на всій території України».

Суди загальної юрисдикції:

1.Верховний Суд України – найвищий орган в українській системі судів загальної юрисдикції.

2.Вищі спеціалізовані Суди:

Вищий спеціалізований Суд з розгляду цивільних і кримінальних справ,Вищий господарський суд,Вищий адміністративний суд

3.Апеляційні суди:

Загальні апеляційні суди,Апеляційні господарські, Апеляційні адміністративні суди

4.Місцеві суди:

Загальні місцеві суди,Господарські місцеві,Окружні адміністративні суди

20. Адміністративне право – це система норм,покликаних регулювати в інтересах особи і суспільства відносини,що виникають в процесі функціонування публічної влади (органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування), а також у внутрішньо організаційній діяльності інших органів (регулювання функції адміністрування).

Предметом адмін. права є:

1)Відносини,пов*язані з організацією органів держ.влади;

2)відносини,які виникають під час реалізації органами виконавчої влади закріпленої за ними компетенція з використанням при цьому державно-владних повноважень;

3)відносини,які виникають як всередині органів виконавчої влади і їх структурних підрозділів,так і поза системою цих органів (прокуратура,суди).

4)управлінські відносини,що складаються на рівні органів місцевого самоврядування при виконанні делегованих повноважень,що виражають публічні інтереси.

5)відносини,пов’язані з оскарженням до адмін.суду неправомірних актів

6)відносини,що виникають при вчиненні особою адмін. Правопорушення і розгляді даної категорії справ.

Джерела адмін. права:

1.Конституція України.

2.Закони України, нормативно-правові акти ВРУ.

3. Укази і нормативні розпорядження Президента України.

4.Постанови і нормативні розпорядження КМУ.

5.Міжнар. договори й угоди та виконавчі приписи до них.

6.Акти центральних органів виконавчої влади України.

7.Акти місцевих держ.адміністрацій.

8.Рішення рад та їх виконавчих органів.

21. Принципи державного управління – це основні за сади, закономірності, на яких базується державне управління. Принципи державного управління доцільно розділити на дві групи: загальні та спеціальні. Загальні принципи базуються на положеннях Конституції України, законів України. Спеціальні принципи враховують організаційні аспекти діяльності органів державного управління.

Загальні принципи:

-Демократизм.

- Законність (органи державної влади та посадові особи здійснюють свої повноваження на підставі Конституції та законів України)

- Гласність - вільний доступ громадян до інформації про діяльність органів державного управління.

Спеціальні принципи:

- Галузевий. (поєднання однорідних за характером діяльності об'єктів управлін ня у сфері однієї галузі)

- Міжгалузевий (функціональний)

- Територіальний (органи державного управління здійснюють діяльність на чітко визначеній території)

22. Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Державний службовець повинен:
- сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
- не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

До головних функцій державної служби належать, зокрема:

- забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними процесами;

- залучення до державної служби та утримання на ній найбільш компетентних і відданих справі кадрів;

- побудову кар'єри та просування по службі на основі особистих якостей, заслуг і результатів роботи державних службовців;

- професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу державної служби;

- здійснення ефективного управління державною службою;

- забезпечення зв'язків з громадськістю.

23. Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Отож, адміністративне правопорушення має притаманні тільки йому юридичні ознаки. До них необхідно віднести: суспільну небезпеку, протиправність, винність і покарання.
Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством. По-перше, це вольовий акт поведінки певної особи; по-друге, воно має два аспекти поведінки: дію чи бездію. Дія - це активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленої нормами права заборони (наприклад, порушення правил полювання, користування без дозволу радіопередавачем тощо). Бездія - пасивне невиконання передбачених законодавчими й нормативними актами обов'язків (скажімо, порушення порядку реєстрації чи виписки іноземних громадян і осіб без громадянства та оформлення для них документів).

Адміністративне правопорушення завжди є протиправним, тобто ця дія чи бездіяльність чітко заборонена відповідною нормою адміністративного законодавства. Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до своєї поведінки та її наслідків. Вина виступає у двох формах; у вигляді умисної та необережної.

Важливою ознакою адміністративного правопорушення є наявність суспільної небезпеки. За своєю природою таке діяння є антигромадським і завдає шкоди інтересам громадян, суспільства, держави.

24. Адміністративна відповідальність виступає одним з видів юридичної відповідальності. Під адміністративною відповідальністю слід розуміти застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила правопорушення, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до чинного законодавства кримінальну відповідальність. Особливості:
- встановлюється законами й підзаконними актами

- суб'єктами адміністративної відповідальності виступають як фізичні особи, так і колективні утворення, а за кримінальної відповідальності - тільки фізичні особи.
- адміністративні стягнення накладаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами чи суддями; кримінальне покарання накладається виключно судами Адміністративне стягнення згідно з чинним законодавством діє протягом року з моменту його застосування.

Дата добавления: 2015-05-10