Особливості нарахування і сплати фіксованого с\г податку. Платники. Об’єкти оподаткування. Ставки, термін сплати

Фіксований сільськогосподарський податок – це інтегрований податок, який справляється з одиниці земельної площі, не зменшується протягом звітного періоду і сплачується за рахунок таких податків і зборів як: податок на прибуток підприємств; земельний податок; збору за спеціальне використання води; збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Платниками податку – с/г товаровиробники, які займаються вирощуванням, переробкою та збутом с/г продукції, в тому числі рибницьке господарство за умови, що сума виручки, одержаної цими підприємствами від продажу с/г продукції власного виробництва та продукції переробки за попередній рік становить понад 75% від загальної суми ВД п/п.

Якщо у звітному періоді ця умова не виконана, то п/п не має права бути платником ФСП і повинне сплачувати податки і збори у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Не може бути зареєстрований як платник податку:

1. суб'єкт господарювання, у якого понад 50% доходу, отриманого від продажу с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

2. суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на п/п первинного виноробства для п/п вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

3. суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком форс-мажорних обставин.

Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування є нормативно-грошова оцінка(НГО) 1га с/г угідь. НГО по податку проведена станом на 1 липня 1995р. НГО не індексується.

Ставки ФСП залежать від типу земель та їх місцезнаходження. Встановлюються у % до НГО земель.

Види земель	загальна	гірська
1.рілля, сіножаті і пасовища	0,15%	0,09%
2.Багаторічні насадження	0,09%	0,03%
3.Землі водного фонду	0,45%	0,45%
4.Рілля,сіножаті і пасовища,що перебувають у власності с/г виробників.	1%	-

∑ФСП = S*ГО*Сфсп, де: S – площа землі по кожному виду; ГО – грошова оцінка землі; Сфсп – ставка податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі - 10 %; б) у II кварталі - 10 %; в) у III кварталі - 50 %; - сезонні п/п. г) у IV кварталі - 30 %. - сезонні п/п. Сплата податку проводиться щомісячно у розмірі 1/3 квартальної суми.

14 До майнових податків, які справляються в Україні та які тільки передбачається ввести, належать: податок на майно підприємств, податок на нерухоме майно громадян, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Із цих трьох податків поки що стягується лише останній, два інших готуються до введення. Як свідчить назва цих податків, об’єктом оподаткування тут є майно. Що перебуває у власності юридичних осіб та громадян, при цьому перший податок справлятиметься виключно з юридичних осіб, другий – з фізичних осіб (громадян), третій стягується і з юридичних і фізичних осіб.

Джерелами сплати цих податків є особистий дохід громадян або доход (прибуток) підприємств.

Податковим кодексом України введено новий місцевий податок - податокнанерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який набере чинності з 1 січня 2012 року.

Власники розкішних житлоплощі платитимуть за ті метри, які не впишуться у встановлені законодавством норми. Необхідність введення такого податку давно вже назріла: і для того, щоб охолодити запал спекулянтів, і для наповнення місцевих бюджетів.

Введення нового податку торкнеться кожного, у кого є житлова нерухомість. Саме вона виступає об’єктом оподаткування.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.

Разом з тим Кодекс передбачає кілька обмежень:

Не є об'єктом оподаткування:

а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

ґ) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

д) гуртожитки.

Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири - на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:

для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Дата добавления: 2015-05-08