Стаття 4. Види відпусток

Вихідні дні (щотижневий відпочинок). Згідно зі ст. 67 КЗпП при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються 2 вихідних на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з профспілковим комітетом (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Відповідно до ст. 70 КЗпП тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше, як 42 години. Трудове законодавство України забороняє роботу у вихідні дні.

Святкові і неробочі дні. Стаття 73 КЗпП встановлює вичерпний перелік святкових і неробочих днів в Україні, тобто днів, у які роботодавець не може залучати працівників до роботи з огляду на значення цих днів для держави або для суспільства. З огляду на те, що Україна — це країна з населенням переважно християнського віросповідання (православного обряду), норми ст. 73 КЗпП про святкові і неробочі дні цілком відображає реальний стан речей. У ст. 73 КЗпП зазначені святкові і неробочі дні.

Відпустки — це час відпочинку, який встановлено законом або колективним чи трудовим договором для відновлення працездатності, фізичних і моральних сил, зміцнення здоров'я працівника, а також виховання дітей, задоволення його власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

ЗУ «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року за N 504/96-ВР

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

· основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

· додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

· додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

· інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

4) соціальні відпустки:

· відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);

· відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);

· відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону)

· додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону);

5 ) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Дата добавления: 2015-05-10