КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мікроелементи
Фосфор Магній Кальцій Які макро- і мікроелементи вам відомі? Які продукти містять кальцій, магній, фосфор, залізо? Роль цих елементів в організмі. Біологічно значущі елементи – хімічні елементи, необхідні живим організмам для забезпечення нормальної життєдіяльності. Біологічно значущі елементи класифікують на макроелементи (вміст яких в живих організмах складає більше 0,01%) і мікроелементи (вміст менше 0,001%). Макроелементи Фізіологічна роль: - пластичний матеріал для кісток (~ 99 % Са міститься у кістках, 1% — у крові і тканинах); - фактор зсідання крові; - підтримує збудливість нервової тканини та скорочення м'язів; - нормалізує діяльність серця і м'язів; - входить до складу ядра і мембран клітин, клітинних і тканинних рідин; - підтримує функції клітинних мембран; - активізує низку ферментів і гормонів; - зменшує процеси гниття і бродіння у шлунково-кишковому тракті; - підвищує опірність організму до негативного впливу. Кальцій належить до елементів, які погано засвоюються. Сполуки кальцію, які потрапляють до організму людини із їжею майже нерозчинні у воді. Лужне середовище тонкого кишечника сприяє утворенню сполук кальцію, що погано розчинюються, і лише дія жовчних кислот забезпечує його всмоктування. Ассиміляція кальцію тканинами залежить не тільки від вмісту у продуктах, алей від його співвідношення з іншими компонентами їжі, в першу чергу, з жирами, магнієм, фосфором, білками. На всмоктування кальцію негативно впливає надлишок мангану; фахівці рекомендують, щоб співвідношення цих елементів складало 1:0,5. Для дорослих рекомендоване співвідношення кальцію й фосфору в їжі 1:1,5. Складність дотримання такого співвідношення обумовлена тим, що більшість продуктів масового споживання значно багатша фосфором, ніж кальцієм. Добова потреба у кальції дорослої людини становить 800 мг, а у дітей та підлітків — 1 000 мг і більш. При недостатньому споживанні кальцію або при порушенні усмоктування його в організмі (за умови недоліку вітаміну D) розвивається стан кальцієвого дефіциту. Спостерігається підвищене виведення його з кісток та зубів. У дорослих розвивається остеопороз — демінералізація кісткової тканини, у дітей порушується формування скелету, розвивається рахіт. Найкращими джерелами кальцію є молоко й молочні продукти, різні сири (100... 1 000 мг/100 г продукту), зелена цибуля, петрушка, квасоля. Значно менше кальцію міститься в яйцях, м'ясі, рибі, овочах, фруктах, ягодах (20...40 мг/100 г продукту). Цей елемент є необхідним для активності ряду ключових ферментів, що забезпечують метаболізм. Магній бере участь у підтримці нормальної функції нервової системи й м'яза серця; виявляє судинорозширювальну дію; стимулює відділення жовчі; підвищує рухову активність кишечнику, що у свою чергу сприяє виведенню шлаків з організму (у тому числі холестерину). Засвоєнню магнію заважають наявність фітину й надлишок жирів і кальцію в їжі. При дефіциті магнію порушується засвоєння їжі, затримується ріст, у стінках судин відкладається кальцій, розвивається ряд інших патологічних явищ. У людини недолік іонів магнію, обумовлений характером харчування, украй малоймовірний. Але великі втрати цього елементу можуть відбуватися під час діареї або внаслідок введення в організм рідин, що не містять магній. Щоденна потреба в магнії точно не визначена, але вважається, що доза 200...300 мг/доб. запобігає прояву дефіциту цього макроелементу (передбачається, що всмоктується близько 30% магнію). Відомі випадки вродженої недостачі усмоктування магнію з кишечнику, що вказує на наявність специфічного механізму усмоктування іонів цього металу. Магнієм багаті здебільшого рослинні продукти. Велика кількість його міститься у пшеничних висівках, різних крупах (40...200 мг/100 г продукту), бобових, урюку, куразі, чорносливі. У молочних продуктах, м'ясі, рибі, макаронних виробах, більшості овочів і фруктів міститься не велика кількість магнію (20— 40 мг/100 г). Фізіологічна роль - учасник усіх процесів життєдіяльності організму; - особливо важлива роль у діяльності головного мозку, скелетних і серцевих м'язів, потових залоз; - забезпечує генетичну функцію (РНК, ДНК); - бере участь в обміні білків і жирів; - має антихолестеринну дію; - утворює кістковий скелет у сполуках з Са і Мg Фосфор входить до складу всіх тканин організму, особливо м'язів і мозку. При тривалому дефіциті фосфору в харчуванні, організм використовує власний фосфор з кісткової тканини. Це призводить до демінералізації кісток і порушення їх структури — розрідженню, також знижується розумова й фізична активність, спостерігається втрата апетиту, виникає апатія. Добова потреба у фосфорі для дорослих становить 1200 мг. Вона зростає під час великих фізичних або розумових навантажень та деяких захворювань. Велика кількість фосфору міститься в продуктах тваринного походження, особливо в печінці, ікрі, а також у зернових і бобових. Багатим джерелом фосфору є крупи (вівсяна, перлова), але з рослинних продуктів сполуки фосфору засвоюються гірше, ніж з продуктів тваринного походження. Ферум (залізо) Ферум — широко розповсюджений в природі елемент, раніше його відносили до макроелементів у зв’язку із відносно високим вмістом в організмі (4,2 г в тілі людини). Але якщо вилучити гемоглобінове залізо, яке складає 75...80% від його загальної кількості, то концентрація його в тканинах буде дорівнювати або навіть меншою за концентрацію такого мікроелементу як цинк. Фізіологічна роль: - прискорює регенерацію крові та підвищує в ній вміст гемоглобіну та еритроцитів; - запобігає анемії; - підвищує загальну опірність організму; - має антирадіаційну дію; - зберігає аскорбінову кислоту від руйнування і виведення. - бере участь у живленні та диханні тканин; - підтримує ріст окремих органів і організму в цілому; - підвищує опірність організму фізичним навантаженням; - бере участь у детоксикації «кров'яних» отрут (бензол, анілін). Дефіцит феруму в організмі може призвести до розвитку анемії. Багатими джерелами феруму є субпродукти, м'ясо, яйця, квасоля, овочі, ягоди, але у формі, що легко засвоюється, ферум міститься тільки у м'ясних продуктах, печінці, яєчному жовтку.
Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1165; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |