Дія договору. Відповідальність сторін

Відповідальність сторін

4.1. У разі прострочення поставки Постачальник сплачує По­купцеві пеню у розмірі 0,5 % від вартості простроченого зобов'я­зання за кожний день прострочення.

4.2. За порушення термінів перерахування платежів Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

4.3. У разі поставки вугілля, не відповідного за якістю до показників специфікації, ціна його знижується відповідно до особ­ливих умов специфікації — зольності, сумішей і т. ін.

4.3. Форс-мажор. Ніяка відповідальність не може мати місця за невиконання договору, якщо це невиконання викликане при­чинами, що перебувають поза сферою контролю сторони, що не виконує, а саме: стихійне лихо, воєнні дії, страйки та локаути, втручання владних структур на період, що починається з терміну письмового повідомлення стороною, що не виконує.

Форс-мажор автоматично за цієї умови подовжує термін вико­нання зобов'язання за договором на чотири місяці. Якщо по за­кінченні цього терміну зазначені обставини тривають, договір при­пиняє дію.

5.1. Договір набирає чинності від дня його укладення і діє протягом 12 місяців.

5.2. Дострокове припинення чинності договору або внесення змін до нього може мати місце тільки за згоди на це обох сторін.

5.3. Договір складений у двох примірниках і має додатки згідно з переліком за текстом.

Додаток: специфікації, графік поставок.

Реквізити сторін:

Постачальник: __________________

Покупець: __________________________

Договір уклали:

Директор ________________ (Григоренко 0.0.)

Директор _______________ (ЧуйковВЛ.)

Що таке договір контрактації сільськогосподарської продукції?

У міру створення в Україні спеціалізованих аграрних бірж закупівлі частини сільськогосподарської продукції здійсню­ють шляхом торгів ф'ючерсними і договірними контрактами на цих біржах. Оскільки біржова торгівля сільгосппродук­цією ще тільки налагоджується, ця продукція може закупо­вуватися заготівельниками та іншими контрактантами без­посередньо у виробників за договорами контрактації.

За договором контрактації товаровиробник сільсько­господарської продукиії зобов'язується виробити і пере дати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До відносин за договором контрактації, не врегульова­них правилами Цивільного кодексу України, застосовують загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено догово­ром, законом або іншими нормативно-правовими актами.

Сторони цього договору можна назвати так: контрак­тант (заготівельник) і товаровиробник (селянські (фер­мерські) та інші господарства, що виробляють сільського­сподарську продукцію). Іноді контрактант (заготівельник) видає товаровиробникові так звану відвантажувальну роз­нарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації — одержувача, з якою він пере­буває в договірних відносинах з поставок. Тоді просування сільгосппродукції від товаровиробника до споживача (про­мислового чи торговельного підприємства) оформляються двома договорами — договором контрактації і договором поставки. Договір поставки пов'язує контрактанта (заготі­вельника) і одержувача продукції.

Предметом договору контрактації є сільськогосподар­ська продукція у сирому вигляді або така, що пройшла пер­винну обробку. Проте при укладенні договору сторони мо­жуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язання щодо здавання продукції у свіжому (натуральному) вигляді товаровиробник частину продукції продає у переробленому вигляді. Як бачимо, за предметом і змістом договір контрак­тації близький до договору купівлі-продажу і поставки.

Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом дого­вору поставки, коли він укладений між заготівельною орга­нізацією і промисловим підприємством. За загальним пра­вилом на реалізацію переробленої продукції укладається до­говір поставки. Проте, щоб уникнути укладення двох дого­ворів з одним товаровиробником — на реалізацію сільгосп­ продукції у сирому вигляді й окремо у переробленому ви­гляді, укладають тільки договір контрактації. Взагалі сто­ронам надається можливість вибору правової форми реалі­зації сільгосппродукції (купівля-продаж, контрактація або поставка).

Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціальних аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвард­ними контрактами під закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

За договором контрактації товаровиробник і контрактант (заготівельник) пов'язані взаємними правами і обов'язка­ми. У ньому мають бути зазначені назва, кількість (за ви­дами продукції), якість, ціна, строки, загальна сума дого­вору, порядок та умови доставки, місця здавання-прийман­ня, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обо­в'язки контрактанта (заготівельника) щодо надання това­ровиробнику допомоги в організації виробництва сільгосп­продукції, взаємна майнова відповідальність сторін за по­рушення договору та інші умови, які сторони визнають за необхідне передбачити в договорі.

Законом можуть бути передбачені особливості виконан­ня цих договорів. Зокрема контрактант (заготівельник) може бути зобов'язаний на умовах, передбачених догово­ром, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробни­ка основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні мате­ріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо).

Коли контрактант здійснює закупівлю сільгосппродукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою. На контрактанта (заго­тівельника) покладається обов'язок прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

Якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місцезнаходженні заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам догово­ру і передана заготівельникові в обумовлений строк.

Договором контрактації можуть бути передбачені обо­в'язки заготівельника, який здійснює переробку сільгосп­продукції, повернути виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з виплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

Контрактант (заготівельник) має право контролювати виробництво і зберігання сільгосппродукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров'я населення та охорону довкілля.

Який зміст договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу?

Користування електричною, тепловою енергією чи газом допускається лише на основі договору, що укладається між енергопостачальною організацією і споживачем.

За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу сторона, що постачає, зобов'язується забезпечувати іншу сторону — спожива­ча (абонента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийня­тих ресурсів. До цього договору застосовують загальні по­ложення про купівлю-продаж, положення про договір по­ставки, якщо інше не встановлено законом або випливає із суті відносин сторін.

Договори на відпуск електричної, теплової енергії та газу укладаються між енергопостачальною організацією і спо­живачем (абонентом), установки якого безпосередньо при­єднані до мережі енергопостачальної організації. Такий споживач вважається основним споживачем. За згодою організації, що постачає, абонент може передавати енерге­тичні або інші ресурси, прийняті від організації, що поста­чає через приєднану мережу, іншим споживачам (субабо-нентам).

Договір на постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу є консенсуальним, двостороннім і сплатним.

Найголовніші права та обов'язки сторін при постачанні енергетичними та іншими ресурсами визначаються у дого­ворах, що укладаються згідно з типовими договорами. Головним обов'язком енергопостачальної організації є без­перервне або за погодженим графіком постачання спожива­ча електричною, тепловою енергією чи газом. Кількість енергетичних та інших ресурсів зазначається у договорі згідно з установленими лімітами відпуску енергії та газу.

У договорах на відпуск теплової енергії у вигляді пари або гарячої води окремо визначається кількість енергії, що йде на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і тех­нологічні потреби. Кількість газу визначається у договорах згідно із затвердженими річними і квартальними планами. Газ подається і відбирається протягом місяця рівномірно у межах середньодобової норми споживання, а в разі необхід­ності відхилення цієї норми — за погодженими між сторо­нами диспетчерськими графіками.

Енергія та газ, які подаються споживачам через приєдна­ну мережу, повинні за якістю відповідати певним вимо­гам. Якість електроенергії визначається напругою (у воль­тах) і частотою (у періодах на секунду), які підтримуються на межі електромереж електропостачальної організації та споживача. Теплова енергія характеризується тиском і тем­пературою пари або води. Якість газу, що надається у ма­гістральні газопроводи, повинна відповідати вимогам стан­дарту. Газ подається очищеним від газового бензину, нафти і механічних домішок.

Енерго- і газопостачальні організації повинні стежити за технічним станом і правильно експлуатувати свої мережі, забезпечувати техніку безпеки та можливість нормального використання енергії і газу споживачами.

Споживач повинен безперешкодно допускати персонал постачальних організацій для контролю за режимами спо­живання енергії та газу. Він зобов'язаний негайно повідомляти організацію енергопостачальника про всі несправ­ності в роботі приладів обліку енергії і газу, про аварії, про ураження електричним струмом людей і тварин.

Обов'язком споживача є своєчасна і повна оплата одер­жаної енергії та газу за цінами (тарифами), встановленими договором.

Порушення постачальною організацією або споживачем їхніх обов'язків за договором призводить до невигідних майнових наслідків.

Матеріальна відповідальність енергопостачальних органі­зацій перед споживачами за невідпуск енергії чи газу не настає, коли це було викликано:

• стихійними явищами (пожежами, повенями, бурею тощо);

• неправильними діями персоналу споживача або сто­ронніх осіб (помилкове увімкнення, або вимкнення, наки­дання предметів на проводи повітряних ліній тощо);

• припиненням або обмеженням подачі енергії з вини споживача.

Незалежно від причин недовідпуску енергії постачальна організація не зобов'язана поповнювати їі в наступних періодах. Це стосується й недоподачі газу.

Споживач відповідає за несвоєчасну оплату рахунків у формі пені.

Штрафи з постачальної організації за порушення умов щодо кількості і якості енергії та газу є виключною не­устойкою, бо збитки при цьому не відшкодовуються.

Крім того, повне або часткове припинення подачі енергії чи газу споживачеві, після попередження його постачаль­ною організацією, допускається у разі:

а) незадовільного стану енергоустановок споживача;

б) порушення встановленого режиму енергопостачання;

в) самовільного приєднання до мережі нових приймачів енергії чи газу;

г) недопущення службових осіб постачальної організації до енергоустановок і приладів обліку енергії чи газу.

Дата добавления: 2015-05-10