Вимоги до закачуваних агентів і нагнітальних свердловин

3.4.1 Фізико-хімічні властивості закачуваних агентів мають забезпечувати тривалу, стійку приймальність пласта, високу здатність вимивання нафти, конденсату, не погіршуючи фізико-хімічні властивості нафти, конденсату, газу, проникності пласта.

3.4.2 Закачувані агенти за своїми властивостями мають бути сумісними з пластовою водою, породою колектора, нафтою і конденсатом (не викликати утворення осадів у свердловині, пласті і експлуатаційному обладнанні). Вимоги до якості закачуваних води, газів визначаються технологічними проектними документами, в яких допустимий вміст у воді, газі механічних і хімічних домішок, заліза в окисній формі, нафтопродуктів, важких вуглеводнів, кисню, мікроорганізмів, встановлюються в залежності від колекторських властивостей, літологічної характеристики продуктивних пластів, розбухання глин. Конкретні способи, технологія очищення і підготовки агентів обґрунтовуються в проектах облаштування родовища, підлягають суворому дотриманню при здійсненні процесів впливу на поклад.

3.4.3 При підготовці видобутого газу для зворотного закачування в поклад має забезпечуватися належна сорбція важких вуглеводнів і реабсорбція легких вуглеводнів згідно з вимогами, сформульованими в технологічних проектних документах.

3.4.4 При закачуванні в пласти стічних (промислових) вод або інших корозійно-агресивних агентів для захисту водоводів (агентопроводів), свердловинного та іншого експлуатаційного обладнання від корозії застосовуються захисні покриття, інгібітори корозії, герметизація затрубного простору і т. ін. Захист від корозії має бути передбачений в проекті облаштування.

3.4.5 Нестабільні агенти, схильні до виділення і відкладення солей в спорудах систем впливу, в пласті і устаткуванні видобувних свердловин, перед закачуванням в пласти мають оброблятися інгібіторами солевідкладення.

3.4.6 Для приготування закачуваних в пласт водяних розчинів поверхнево-активних речовин, кислот, лугів, полімерів (міцелярних розчинів) та інших хімреагентів належить використовувати воду, яка не спричиняє деструкції реагентів і не утворює з ними сполук, схильних до випадіння в осадок після контакту з пластовою водою, породою колектора і нафтою.

3.4.7 При бурінні нагнітальних свердловин, при розкритті продуктивних пластів в них параметри бурового розчину мають відповідати вимогам, що сформульовані в проекті на будівництво цієї категорії свердловин та вимогам технологічного проектного документу на розробку родовища.

3.4.8 Вимоги до конструкції нагнітальних свердловин (діаметри НКТ, термобаричні умови на усті і вибої) рекомендуються в технологічних проектних документах на розробку родовищ та обґрунтовуються в робочих проектах на будівництво свердловин.

Вони мають забезпечувати:

− можливість закачування передбачених в проекті об’ємів агента та проведення геолого-технічних заходів при заданих робочих тисках;

− проведення всіх видів досліджень з використанням відповідного устаткування, апаратури, приладів та інструменту;

− надійне роз’єднання пластів і об’єктів розробки при застосуванні спеціального обладнання.

3.4.9 Конструкція вибою нагнітальної свердловини має забезпечувати максимальну фільтруючу поверхню пласта, запроектовану приймальність і охоплення впливом всього розкритого продуктивного пласта.

3.4.10 Конструкція устя нагнітальних свердловин має враховувати коливання температур та тисків.

Дата добавления: 2015-05-10