Форми безпосередньої демократії

Демократія — політична організація влади народу, при якій забезпечується: рівна участь усіх і кожного в управлінні державі ними і суспільними справами; виборність основних органів держави і законність у функціонуванні всіх суб'єктів політичної системи суспільства; забезпечення прав і свобод людини відповідно до міжнародних стандартів. Форма демократії — це її зовнішнє вираження. Основні форми: 1. Участь народу в управлінні державними і суспільними справами (народовладдя) — здійснюється у двох формах: прямій − форма народовладдя, за якої влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу чи певних соціальних груп (референдум, вибори); непрямій – форма народовладдя, за якої влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах, 2. Формування та функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, які запобігають зловживанню службовим становищем і суспільним авторитетом. 3. Юридичне закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів.
Види демократії класифікують за сферами суспільного життя: економічна; соціальна; політична; культурно-духовна та ін.

Форми демократії знаходять свій прояв у її інститутах (референдум, громадська думка, комісії Верховної Ради та ін.). Інститути демократії — це легітимні і легальні елементи політичної системи суспільства, які безпосередньо створюють демократичний режим у державі через втілення в них принципів демократії. Передумовою легітимності інституту демократії є його організаційне оформлення і визнання громадськістю; передумовою легальності — його юридичне оформлення, узаконення. - структурні (сесії парламентів, депутатські комісії, народні контролери тощо); - функціональні (депутатські запити, накази виборців, громадська думка тощо).

У системі інститутів безпосередньої демократії найважливіше місце належить виборам. Вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування вищих представницьких органів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу. Громадяни демократичної держави мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Громадянин може виражати свою волю вільно при додержанні рівності. Свобода виборця реалізується за допомогою таємного голосування і потребує встановлені гарантій проти тиску на нього.
На основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування в Україні обираються населенням: Президент, Верховна Рада, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування. Виборча система може бути мажоритарною, пропорційною та змішаною.

Особливим інститутом демократії є референдум як один із засобів демократичного управління державними справами. Референдум — це спосіб прийняття громадянами законів, ін. рішень з важливих питань загальнодержавного значення через голосування. Референдум проводиться з метою забезпечення народовладдя — безпосередньої участі громадян в управлінні державою і місцевими справами. Види: імперативний, конституційний — на всенародне голосування виноситься проект конституції або конституційні поправки; законодавчі — на всенародне голосування виносяться проект закону або чинний закон; консультативний — проводиться з метою виявлення громадської думки щодо принципового питанню державного життя, обов’язковий, факультативний, всеукраїнський, місцевий. Новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведений через 5 років, а місцевий референдум — через 1 рік від дня проведення попереднього референдуму з цих самих питань. Предметом референдуму можуть бути питання: — що мають істотне значення для визначення політики держави ззовні— входження країни до певних міждержавних структур, співтовариства,;— що мають істотне значення для вдосконалення системи управління усередині; — вирішення питань управлінського характеру. Юридичні наслідки зазначених референдумів різні: 1. Результати конституційного і законодавчого референдумів мають найвищу юридичну силу, не потребують затвердження. Вони є загальнообов'язковими для державних органів, слугують правовим підґрунтям їх правотворчої і правозастосовної діяльності. 2. Результати консультативного референдуму не є обов'язковими для винесення адекватного рішення з опитуваного питання.

У виборах і референдумах мають право брати участь громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Гарантується вільне волевиявлення. Голосування під час виборів і референдумів є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.

Дата добавления: 2015-05-10