Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Діагностична робота сімейного психолога: методи діагностики і отримання інформації про сімейну ситуацію




Нормально функціонуюча сімейна система: основні ознаки і критерії.

Існують такі психологічні методи вивчення сім’ї:

· науково-дослідні, спрямовані на теоретичне узагальнення даних,

що розширюють професійний кругозір психолога-практика;

· діагностичні, за допомогою яких отримують конкретні дані, необхідні для роботи з певною сім’єю;

· корекційно-діагностичні, або психотерапевтичні, спрямовані на визначення форми і змісту корекційної роботи з сім’єю.

При цьому психологічна діагностика сім’ї передбачає розв’язання таких завдань:

· з’ясування того, чи є проблема сім’ї об’єктом впливу психолога або інших фахівців (психіатра, юриста, дефектолога тощо);

· виявлення об’єкта психологічної допомоги (дитина, її батьки, сім’я загалом);

· вибір способу впливу (індивідуальна робота з дитиною, її батьками, подружньою парою, дитиною і батьком, групою дітей, батьків, сім’єю загалом);

· психодіагностика під час корекційного впливу з метою визначення тактики корекційного процесу (реакції членів сім’ї на психолога й один на одного, особливості їхньої поведінки тощо)

Діагностика подружніх стосунків спрямована насамперед на виявлення факторів, що знижують задоволеність шлюбом і, отже, порушують його стабільність виявлення рівня подружньої сумісності на основі структурно-функціонального підходу (коли сумісність виявляється у здатності подружжя утворювати цілісну, врівноважену сімейну діаду з узгодженими і несуперечливими сімейними ролями) припускає вивчення різних характеристик подружжя:

· психофізіологічних властивостей індивідуальності членів сім’ї; при цьому передбачається насамперед визначення сумісності типів вищої нервової діяльності подружжя, їхніх темпераментів з можливим використанням експрес-методик (тести-опитувальники Айзенка, Стреляу та ін.);

· характерологічних властивостей членів сім’ї (опитувальник Кеттела (16 P.), MMPI та ін.);

· характеристик ціннісно-мотиваційної сфери подружжя (методика ціннісних орієнтацій Рокича — Ядова, методика ТЮФ Шмельова — Болдиревої, методика “Сімейні цінності” В. Торохтія та ін.);

· співвідношення психологічних сімейних ролей (методика РОПД А. Волкової і Г. Трапезникової (див. дод. 1), методика визначення функціонально-рольової погодженості С. Ковальова, методика “Соціально-рольова адекватність” В. Торохтія та ін.).

Діагностика подружніх стосунків на основі адаптивного підходу припускає вивчення характеристик міжособистісних стосунків, внутрішньосімейного спілкування і взаємодії, виявлення тих їх аспектів, що призводять до непорозумінь і конфліктів, з метою пошуку резервів адаптації подружжя один до одного.

У цьому разі доцільно застосовувати шкалу подружньої адаптації (тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (див. дод. 2), шкали суб’єктивної задоволеності шлюбом Г. Трапезникової та ін.), техніку “репертуарних грат” В. Похилько й О. Федотової, метод семантичного диференціала, тест Лірі, методику МСК В. Левкович і О. Зуськової, задачно-ігрові методи (наприклад, гру “Інтрига” О. Кроніка й О. Кронік), моделювання суб’єктивної ситуації конфлікту (“МАКС” В. Смєхова та ін.). При цьому часто використовують прийом “рефлексивної імітації”, коли пропонують заповнити за партнера той чи інший опитувальник, а потім виявляють ступінь розуміння подружжям один одного,а також рівень реалізації їхніх очікувань щодо партнера.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 2510; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.