Види і тривалість циклів

Причини циклічності

З точки зору факторів економічних циклів виділяють два основних підходи до визначення причин циклів.

Перший пов'язують з зовнішніми (екзогенними) факторами, які перебувають за межами економічної системи:

— політичні й випадкові події (війни, революції, перевороти, «перебудова» в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах);

— зміни чисельності населення (міграція);

— поява значних наукових і технічних винаходів і нововведень (автомобіль, залізниці, комп'ютери);

— відкриття нових земель та родовищ корисних копалин;

— виникнення сонячних плям;

— по годно-кліматичні зміни тощо.

Другий - з внутрішніми (ендогенними) факторами, які притаманні даній економічній системі, такими як:

— нестабільність споживчих витрат;

— нестабільність інвестиційних витрат;

— зміна цін на ресурси (нафту, газ та інші види сировини);

— діяльність держави у сфері регулювання економіки (зміни у кредитно-грошовій, податковій політиці) тощо.

Синтез або комбінація зовнішніх та внутрішніх факторів і стають причинами економічних циклів.

Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю та амплітудою коливань.

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють механізм його походження.

Короткі цикли (3 — 4 роки) - пов'язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. При формуванні тривалого дефіциту здійснюється перепрофілювання виробництва, створюється нова структура економіки, нова пропорційність. Досліджували короткі цикли американці Уеслі Мітчелл (1874 - 1948) і Джозеф Кітчин (1861 - 1932). Економісти монетаристської школи короткі або малі цикли визначають як грошові цикли.

Середні цикли (промислові) (8-12 років) - пов'язані зі зменшенням попиту на устаткування і споруди. Сам попит, його величина і направленість залежать від впровадження нових технічних та технологічних засобів виробництва, що відбувається через механізм переливу капіталу з наступним інвестуванням. Причини виникнення середніх циклів уперше описав французький економіст Клемент Жугляр (1819 - 1908).

Довгі цикли (Кондратьева) (45 - 60 років) - їх головна рушійна сила - радикальні зміни у технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова. Автором цієї теорії був російський економіст Микола Кондратьєв (1892- 1938).

100. Цінова еластичність попиту і пропозиції та її економічний зміст.

Цінова еластичність попиту. Попит на товар залежить від його ціни, доходу споживача і цін на інші товари. Аналогічним чином пропозиція залежить від ціни на цей товар і від витрат на його виробництво.

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої; точніше це число, яке показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної. Яскравим прикладом є цінова еластичність попиту, яка відображає зміни потрібної кількості товару стосовно до зміни ціни. Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Е_п, що обчислюється за наступною формулою:

Еп=	Відсоткова зміна кількості потрібної продукції
Відсоткова зміна ціни

Відомо, що спадна крива попиту ілюструє обернену залежність, яка існує між ціною і кількістю потрібної продукції. Це означає, що ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення. В економічній науці ігнорується від'ємний знак, враховується лише абсолютна величина коефіцієнта еластич­ності. Робиться це, щоб уникнути можливих непорозумінь.

Попит буде еластичний, якщо відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни необхідної продукції. Наприклад, якщо зниження ціни на 4% викликає зростання попиту на 8%, то попит є еластичний. Очевидно, що в усіх подібних ситуаціях, коли попит еластичний, коефіцієнт еластичності буде більший одиниці.

Якщо відсоткова зміна ціни супроводжується порівняно меншою зміною кількості необхідної продукції, по­пит нееластичний. Зрозуміло, що за нееластичного попиту коефіцієнт еластичності завжди буде менший одиниці. Коли відсоткова зміна ціни і наступна відсоткова зміна кількості необхідної продукції дорівнюють одна одній, такий специфічний випадок називаеться одиничною еластичністю.

Важливо відзначити, що коли йдеться про нееластич­ний попит, це не означае, що споживач абсолютно не чутливий до зміни цін. Вислів «цілком нееластичний по­пит» означає крайній випадок, коли зміна ціни не викликає жодних змін кількості потрібної продукції. I навпаки, коли йдеться про еластичний попит, то це не означае, що споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни. У кращій ситуації, коли найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлю від нуля до межі своїх можливостей, йдеться про цілком еластичний попит. Лінія цілком еластичного попиту являе собою пряму, паралельну горизонтальтй оа (див. П2 на мал. 1).

Для зручності обчислень можна вдосконалити формулу еластичності, подавши її в такому вигляді:

Еп=	Зміна кількості	:	Зміна ціна
Сума кількості	Сума цін

Найпростішим способом перевірки еластичності попиту є визначення динаміки загальної виручки, або грошових надходжень,— сукупних видатків, з точки зору споживачів,— у разі зміни ціни продукції. Якщо попит еластич­ний, то зменшення ціни зумовить збільшення загальної виручки. Це пояснюється тим, що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.

В умовах одиничної еластичності збільшення або змен­шення ціни не міняє виручки. Втрата виручки, викликана зниженням ціни одиниці продукції, буде в точності компенсована відповідним розширенням продажу. І навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки зростанню ціни одиниці продукції, може виявитися втраченим через скорочення попиту на продукцію.

Найважливішими чинниками, що впливають на цінову еластичність попиту, є: замінність; предмети необхідності і предмети розкоші; частка доходу споживача; чинник часу.

Дата добавления: 2015-05-08