Динаміка товарообігу на біржах країни та обсяги реалізації зерна в 1994-1997 рр

Таблиця 7

	І994о	199*	І1<«ІО.	Ш7т>.
Вартість реалгюнаної... ^: ч.Ін. гри. продукції ра'Ю.м; ^г	376,6	5-14	ІІ4Ч.З	729.9
сільськогосподарської м:ш ГрН продукції і	10.1		312,0
Питома вага сільсько- І п, господарської продукції	3,0	40,6	27.2	29.3
Решііадвано зерна.на внутрішньому і здвнішніх тис. т ринках і			1431»
В тому числі: на експорт: тис. т				Р74
Реалітовано черна на І біржах і ™ ^т
Реалі-ювапо Ісрна на; біржах до реалпаїїії ; "л. всього зерна ^!	0.8	19.7	5,9	3.1
Іш скспорі "»	121.3	197.8	39.8	26,2

Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку, безумовно, відіграла позитивну роль. Однак, виходячи з критеріїв розвитку ринкових відносин, що постійно змінюються, вона потребувала певних змін і доповнень. Саме це, а також процеси еволюції біржового ринку зумовили необхідність нової редакції Концепції розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції.

Нову редакцію Концепції розвитку біржового ринку було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р. "Про концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції"'. Водночас цією ж постановою повторно було

порушено питання про створення Державного інтервенційного фонду сільськогосподарської продукції і доручено виробити механізм формування державного замовлення на сільськогосподарську продукцію та її реалізацію з державних ресурсів через біржовий ринок. Було зроблено чергову спробу підвищити ефективність роботи біржового ринку за допомогою адміністративних методів.

Концепцію було суттєво доповнено новими розділами, зокрема принципами розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції. Концепція містить шість розділів. Перший розділ висвітлює необхідність створення та мету Концепції.

Принципи розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції, які викладено у другому розділі Концепції, розкривають основні засади побудови біржового ринку. До них належать:

• використання важелів державного регулювання розвитку біржового ринку як одного з елементів інфраструктури, що найповніше забезпечує співвідношення пропозиції і попиту, адекватне відображення цін, гарантію виконання угод, легальність і прозорість трансакцій;

• координація діяльності бірж з питань цінової політики, організації та проведення торгів, стандартизації біржових товарів, сертифікації бірж і діяльності біржових посередників та з інших питань немонополістичного характеру;

• відкритість і прозорість біржового ринку для продавців, покупців, податкових, банківських, страхових і статистичних установ;

• регулювання біржового ринку шляхом впровадження системи державних інтервенцій.

Третій розділ визначає роль і участь держави в регулюванні діяльності біржового ринку сільськогосподарської продукції. Участь держави у процесі формування і розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції здійснюється за допомогою законодавчого та нормативного регулювання, забезпечення умов вільної конкуренції товаровиробникам, захисту їх економічних прав і свобод, дотримання всіма конкурентами економічного правопорядку.

Четвертий розділ, що описує структуру біржового сільськогосподарського ринку, складається з двох підрозділів; перший - "Організаційна структура координації біржового ринку", характеризує складові цього процесу:

• Державна комісія з питань організації біржового сільськогосподарського ринку при Кабінеті Міністрів України;

• Міністерство агропромислової політики, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади;

• Державний інтервенційний фонд.

Другий підрозділ, що характеризує інфраструктуру ринку сільськогосподарської продукції, включає товарні біржі, аукціони худоби, агроторгові доми, допоміжну базу біржового ринку (елеватори, сховища, складські приміщення, транспортні структури тощо), добровільні об'єднання (асоціації, спілки тощо).

П'ятий розділ Концепції характеризує функції кожного з учасників структури біржового сільськогосподарського ринку, що випливають з їх функціональних обов'язків.

У шостому заключному розділі Концепції зроблено спробу спрогнозувати етапи розвитку біржового ринку. Етапність цього розвитку визначена таким чином.

Перший етап:

• забезпечення вільного вибору учасниками торгів форм торгівлі, видів угод, механізму розрахунків;

• вільне формування пропозиції і попиту, перехід від платного членства на біржі до комісійних надходжень від торгових оборотів;

• укладення різних видів угод на реальний товар з метою залучення більшої кількості учасників торгів, зниження ризику контрагентів;

• розробка і запровадження типових положень сертифікації діяльності біржових посередників і аграрних бірж та інших елементів інфраструктури біржового ринку;

• створення системи моніторингу біржової діяльності, аналізу і прогнозу цих процесів. Для цього залучаються фахівці та науково-технічна допомога в межах діяльності в Україні іноземних програм і фондів;

• надання і розширення клієнтам біржі послуг з безплатного арбітражного та іншого правового обслуговування.

Другий етап:

• забезпечення ситеми страхування від фінансового ризику на біржовому ринку сільськогосподарської продукції шляхом запровадження ф'ючерсних угод та опціонів. Це потребує розробки законодавчих і нормативних актів та створення організаційно-технологічних умов для такої торгівлі і насамперед обов'язкової стандартизації основних елементів біржової торгівлі, ситеми клірингового обслуговування тощо.

Третій етап:

• торгівля ф'ючерсними угодами на світових товарних біржах за одним або кількома видами сільськогосподарської продукції та запровадження їх на аграрних біржах України з використанням при цьому всіх економічних можливостей здійснення біржової операції.

Загалом доповнена Концепція враховує нагромаджений досвід і позитивні зміни, що відбулися в процесі впровадження ринкових реформ в агропромисловому комплексі. Проте окремі позиції в ній викликають сумнів щодо правильності обраного шляху. Особливо це стосується визначення етапності розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції. Досвід країн, що пройшли всі "етапи" розвитку біржового ринку від торгівлі спотовими контрактами до ф'ючерсів та опціонів, засвідчує необхідність і обов'язковість самостійного освоєння цих процесів, що дає можливість поряд з вивченням процесу торгівлі одночасно створити необхідну ринкову інфраструктуру для біржової діяльності. Будь-яке штучне впровадження може призвести лише до дискредитації. Тому, на наш погляд, досить ризикованими видаються рекомендації щодо освоєння торгівлі ф'ючерсними контрактами на аграрних біржах країни через практику торгівлі ними на зарубіжних біржах.

Дата добавления: 2015-05-10