Шляхи модернізації законодавства України про страхування

До шляхів модернізації належать:

підвищення ефективності функціонування реального сектору економіки, зайнятості працездатної частини населення і на цій основі підвищення його платоспроможності. За оцінками експертів, покриття страхового поля в Україні становить 3-5%, тоді як у країнах Західної Європи – понад 90%. Це свідчить про наявність в Україні великих невикористаних резервів розвитку страхового ринку, реалізація яких значною мірою залежить від ефективності функціонування національної економіки;

низький рівень довіри населення до страхових компаній і фінансового сектору України загалом, а також низький рівень знань про результати їх діяльності. Розв’язання проблемних питань у зазначеному ракурсі потребує прийняття на державному рівні законодавчих актів, спрямованих на забезпечення максимальної відкритості інформації про результати діяльності фінансових посередників фінансового ринку і в першу чергу страхових компаній;

забезпечення доступності до такої інформації широких верств населення, стимулювання діяльності посередницьких інститутів, які здійснюють роз’яснювальну роботу серед населення щодо діяльності страхових компаній, консультують страхувальників і захищають їх інтереси і права;

удосконалення чинного законодавства, що регламентує страхову діяльність в Україні та прийняття нових Законів України – «Про обов’язкові види страхування», «Про Фонд гарантування страхових виплат», «Про страхування життя», «Про страхування зовнішньоекономічної діяльності», «Про страхових посередників» та забезпечити механізми їх реалізації;

ліквідація обмежень щодо розміщення нагромаджених страхових резервів у реальному секторі економіки України;

уточнення і обґрунтування чинного законодавства щодо присутності на вітчизняному ринку іноземних страхових компаній тощо.

Ключовими напрямами модернізації страхового ринку на рівні страхових компаній у напрямах забезпечення їх конкурентоспроможності мають стати:

підвищення ролі сервісної складової в обслуговуванні страхувальників;

вдосконалення маркетингових досліджень стосовно виявлення потреб населення в страхових послугах;

зниження вартості страхових послуг за рахунок впровадження інноваційних технологій обслуговування клієнтів та сучасних моделей стратегічного управління діяльністю страхових компаній;

концентрація капіталу та підвищення ефективності його використання в реальному секторі національної економіки;

адаптація діяльності страхових компаній до вимог міжнародних страхових ринків;

підвищення компетентності управлінського персоналу на основі опанування сучасних технологій ведення страхової справи, корпоративної культури в обслуговуванні клієнтів;

вдосконалення системи інформаційного обміну між основними учасниками страхового ринку та державними установами нагляду за страховою діяльністю.

22.Система законодавства Україна про страхування.

Система законодавства щодо регулювання страхової діяльності в Україні складається із:

- загального законодавства;

-спеціалізованого страхового законодавства;

- підзаконних актів.

Норми та принципи правового регулювання страхової діяльності визначені в Конституції України, міжнародними угодами, законами та постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, інструкціями, методиками, наказами, листами міністерств і відомств, нормативними актами уповноваженого органу, що здійснює нагляд за страховою діяльністю.

Основою системи законодавчого регулювання страхового ринку є Конституція України та Закон України «Про страхування». Найбільш загальні принципи здійснення страхування викладені в Господарському та Цивільному кодексах України.

Господарський та Цивільний кодекс визначають загальні положення щодо страхування та страхової діяльності, а Закон їх деталізує. ЗУ «Про страхування» визначає обов'язки та права суб'єктів страхового ринку, договірні відносини між сторонами, порядок та умови здійснення страхових виплат, страхового відшкодування, форми страхування, перелік добровільних та обов'язкових видів страхування, систему державного регулювання, повноваження органів державного регулювання, умови ліцензування страхової діяльності, вимоги до правил страхування, умови забезпечення платоспроможності страховика, вимоги до його статутного капіталу, формування страхових резервів, правила і напрями розміщення коштів страхових резервів тощо.

Дата добавления: 2015-05-08