Правові стимули

Правовий стимул - це правове спонукання до законослухня­них дій, яким одночасно задовольняються інтереси суб'єкта.

Загальними ознаками реалізації правових стимулів є такі:

вони пов'язані із сприятливими умовами реалізації власних
Інтересів суб'єкта, внаслідок того, що виражаються в обіцян­
ні або надати певні цінності, або ж відмінити чи знизити
ступінь позбавлення цінностей (наприклад, відміна або зни­
ження покарання може бути стимулом);

повідомляють про розширення обсягу можливостей, свободи,
внаслідок того, що формами прояву правових стимулів є су­
б'єктивні права, законні інтереси, пільги та відзнаки;

Глава 25. Правове регулювання 529

3) визначають позитивну правову мотивацію;

5) спрямовані на упорядковані зміни суспільних відносин; ви­конують функцію розвитку соціальних зв'язків.

Таблиця 25.3. Класифікація правових стимулів
Ознака [Різновид

За галузевою належністю Конституційні

Цивільні

Екологічні
Залежно від обсягу Основні

Часткові

Додаткові
Зв часом дії Постійні

Тимчасові
За змістом Матеріально-правові

Морально-правові

За елементом структури норми.Юридичний факг-стимул
^права Суб'єктивне право

Законний інтерес

Пільга
__________ Заохочення_____

Правові стимули можуть класифікуватися за багатьма під­ставами (табл. 25.3). Так, за галузевою належністю вони мо­жуть бути конституційними, цивільними, екологічними тощо, залежно від обсягу - основними (суб'єктивне право), часткови­ми (законний інтерес) і додатковими (пільга). Досить цікавим е поділ правових стимулів за часом дії. У цьому випадку вони можуть бути постійними (таким стимулом е проголошене стат­тями 316 і 317 Цивільного кодексу України право власності на майно) і тимчасовими (таким стимулом е разова премія). Однією з найпоширеніших класифікацій визнається поділ правових сти­мулів за їх змістом на матеріально-правові і морально-правові. Прикладами матеріально-правових стимулів є зарплата, премія, нагородження цінним подарунком тощо. Прикладами ж мора­льно-правових стимулів е подяка, нагородження почесною гра­мотою, оголошення людиною року тощо.

Однак з погляду теорії держави і права найцікавішою є класи­фікація за елементом структури норми права на юридичний факт-стимул, суб'єктивне право, законний інтерес, пільгу і заохочення.

530 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

З погляду структури норми права юридичний факт-стимул виступає як гіпотеза.

У своїй діяльності люди враховують, що бажані чи небажані для них правові наслідки обумовлені певними юридичними фа­ктами. Тому в одних випадках вони прагнуть до виникнення юридичних фактів, а в інших же, навпаки, перешкоджають їх появі. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП від 5 листопада 1991 року для отри­мання пенсії за віком на загальних засадах чоловік не лише повинен досягти 60 років, а й пропрацювати не менше 25 років.

Унаслідок цього чоловік, що прагне отримати пенсію за віком, змушений узгоджувати свою поведінку із закріпленими в нормі юридичними фактами, насамперед враховувати необхідність на­копичення відповідного стажу. Таким чином, юридичний факт стимулює певну поведінку, виступаючи в ролі факта-стимулу.

Законний інтерес - це правовий дозвіл, у якому відсутні вказівки діяти чітко зафіксованим у законі чином і вимагати відповідної поведінки від Інших осіб. На відміну від суб'єктив­ного права законному інтересу не відповідає юридичний обов'я­зок контрагента.

Правова пільга - правомірне полегшення стану суб'єкта, що дозволяє йому повніше задовольнити власні інтереси і виража­ється як у наданні додаткових особливих прав (переваг), так і у звільненні від обов'язків.

Суб'єктивне право, законний інтерес і пільга виражає можли­вість діяти і внаслідок цього є диспозицією.

Щодо заохочення, то воно є санкцією.

Правове заохочення - це форма і міра юридичного схвален­ня добровільної заслуженої дії, у результаті чого суб'єкт винаго­роджується, для нього наступають сприятливі наслідки.

Дата добавления: 2015-05-10