З теорії держави та права

Слухачів на державному іспиті

Критерії та норми оцінки знань

Передмова

Державний іспит з теорії держави та права повинен показати ступінь засвоєння слухачами навчального мате­ріалу, уміння самостійно аналізувати складні явища дер­жавно-правового життя, використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності.

Державний іспит з теорії держави та права –це продов­ження навчально-виховного процесу, складова частина завершального етапу навчання у вищому навчальному за­кладі, на якому не лише конкретизуються, систематизу­ються й закріплюються знання у сфері державно-правових явищ, але й триває процес становлення юристів-спеціаліс­тів.

Цілі державного іспиту визначають і його функції. Го­ловною функцією є контроль та оцінка знань, які одержали слухачі в процесі вивчення теорії держави й права. Реа­лізація цієї функції передбачає перевірку засвоєння слухачами основних теоретичних і методологічних положень, принципів теорії держави та права, а також уміння вико­ристовувати їх при аналізі реальної дійсності.

Важливе значення має функція виявлення навичок ви­рішення практичних завдань, детального аналізу проблем­них ситуацій.

Державний іспит виконує і виховну функцію, що вияв­ляється:

- у визначенні ступеня засвоєння й повноти знань з теорії держави та права;

- визначенні здатності, уміння слухачів самостійно мислити, аналізувати, узагальнювати явища державно-правового життя;

- стимулюванні активного ставлення до реальної дійс­ності, непримиренності до правопорушень;

- розвитку у слухачів здатності самостійно, логічно висловлювати свої думки, здійснювати самоконт­роль і критично оцінювати свої знання, уміння, навички.

Державний іспит з теорії держави та права при все­бічному аналізі його результатів дозволяє якнайповніше виявити позитивний досвід і недоліки в організації, змісті й методиці викладання курсу теорії держави та права, у самостійній роботі слухачів, у навчально-виховному про­цесі в цілому.

Усе це дає можливість визначити конкретні заходи що­до вдосконалення викладання теорії держави та права, шляхи подолання виявлених недоліків і подальшого по­глиблення взаємозв’язку й послідовності у викладенні юри­дичних дисциплін.

До державного іспиту з теорії держави та права до­пускаються слухачі, які завершили вивчення всіх дис­циплін і склали всі заліки й екзамени згідно з навчальним планом.

Приймає іспит державна екзаменаційна комісія, що формується відповідно до вимог Міністерства освіти і нау­ки України, молоді та спорту.

Екзамен проводиться за білетами, кожний із яких містить два питання й практичне завдання, що дає мож­ливість перевірити знання з усіх тем навчальної програми з теорії держави та права.

Тривалість відповіді слухача не повинна перевищува­ти 30 хвилин.

Результати складання державного іспиту з теорії держа­ви та права оцінюються за такою системою: відмінно, добре, задовільно і незадо­вільно.

Поняття "критерій" стосовно проблеми перевірки й оцінювання знань слухачів на державному іспиті з теорії держави та права має означати ті сторони (якості) знань, на підставі яких має здійснюватися їх оцінювання.

Тож оцінювання знань слухачів здійснюється за крите­ріями, що наводяться нижче.

1. Обсяг знань. Кожний слухач, який закінчує вищий навчальний заклад юридичного профілю, повинен мати певний обсяг знань з теорії держави та права, він мусить знати основні поняття, закономірності, факти, що стосують­ся державно-правових явищ.Цей обсяг знань, навичок і вмінь визначає навчальна програма з теорії держави та права. Слід ураховувати, що вона дає лише перелік тих питань, які повинен знати слухач, але не розкриває або розкриває в найзагальнішій формі зміст кожного з них. Ось чому крім знань, отриманих на аудиторних заняттях, слухачі мають володіти інформацією, одержаною в процесі самостійної роботи над додатковою літературою, а також іншими джерелами.Більше того, під час визначення обсягу знань, що їх зобов’язаний опанувати слухач, бе­реться до уваги також наявність тих знань із суміжних на­вчальних дисциплін, без яких не можна свідомо оволодіти знаннями з теорії держави та права.

2. Ступінь розуміння навчального матеріалу та рівень пізнавальної активності слухачів. Визначення обсягу знань слухачів ще не характеризує їхньої підготовленості. Ті самі знання слухачі можуть засвоїти з різною глибиною та з різними рівнями розуміння.

Ось чому у відповіді на державному іспиті необхідно показати вміння послідовно викладати думки, виділяти головне, робити потрібні узагальнення, застосовувати за­своєні знання до різних державно-правових ситуацій, тобто здійснювати перенесення знань.

Сьогодні від спеціаліста вимагаються не лише ерудиція й глибокі знання зі свого фаху, а й навички дійсно творчого підходу, пошуку нових ідей, нових можливостей.

3. Уміння застосовувати знання на практиці та їх професійна спрямованість. Зв’язок теорії з практикою по­винен виявлятися в умінні пов’язувати вивчений матеріал з найбільш важливими питаннями розвитку держави та права, державно-правового будівництва, у вмінні вільно й досить змістовно застосовувати його для аналізу практичних питань. Цей зв’язок виявляється також у вмінні легко засто­совувати засвоєні загальні закономірності теорії держави та права для пояснення конкретних фактів, у вмінні під­тверджувати свої думки прикладами, наводити для обґрун­тування питань державно-правової практики потрібні до­кази.

4. Форма викладення навчального матеріалу. Значення цього критерію пояснюється зв’язком мови з мисленням. Форму та спосіб передачі думок майже завжди визначає глибина цих думок. Відомо, що чим точніші думки лю­дини, тим точніша її мова.

У викладі навчального матеріалу треба продемонст­рувати опанування спеціальної термінології, наявність доброї вимови, основних якостей зовнішньої виразності. Не має великої цінності засвоєний обсяг знань без достатньо глибокого їх розуміння та без розвитку пізнавальної ак­тивності й самостійності.

Уміння пов’язувати теорію з практикою великою мі­рою також залежить від обсягу та глибини засвоєних знань. Щоб відповідь слухача була докладною, арґумен­тованою, глибокою, розкривала зміст кожного питання, він має показати на екзамені не лише знання теорії та фактичного матеріалу, а й здатність думати, міркувати, він повинен уміти застосовувати отримані знання на прак­тиці.

На підставі визначених критеріїв слухачі отримують свої оцінки.

Оцінка відмінно ставиться тим слухачам, які ціл­ком відповідно до програми опанували весь навчаль­ний матеріал і на екзамені дали бездоганні й глибокі відповіді на всі поставлені запитання. Ця оцінка вимагає від слухачів самостійного застосування знань із суміж­них дисциплін, знання не тільки основної, а й частково рекомендованої літератури, уміння робити критичний аналіз державно-правових явищ, вільно пов’язувати вивчений матеріал з юридичною практикою та легко використовувати його при аналізі практичних питань. Щодо викладу навчального матеріалу, то оцінка відмінно передбачає абсолютну точність мови, високу її культуру, вільне користування термінологією, уміння в разі по­треби застосовувати умовні й графічні засоби передачі знань.

Слухач, який заслужив оцінку "відмінно", повинен крім глибоких знань з теорії держави та права мати загальний високий рівень освіти й ерудиції.

Оцінка добре передбачає наявність глибоких знань, навичок і вмінь. Її отримують ті слухачі, які ви­явили знання всіх питань програми, та відрізняється від оцінки А лише деякими недоліками у відповідях на друго­рядні запитання, а при відповідях на запитання з суміжних наук іноді є необхідною допомога екзаменатора. При викла­денні навчального матеріалу можуть бути деякі неточності у формулюваннях, невеликі мовні помилки. Проте відповідь слухача все ж повинна мати характер складної та по­слідовної розповіді, яка лише інколи потребує втручання викладача.

На оцінку добре заслуговують слухачі, які опе­рують навчальним матеріалом на рівні знання розділу, теми програми, уміють самостійно його відтворювати в повному обсязі, використовують його при аналізі державно-правових явищ у видозміненій, але близькій до типової ситуації формі, однак припускаються при цьому деяких суттєвих по­милок; дають власну інтерпретацію матеріалу (пояснюють, коротко викладають), установлюють причинно-наслідкові зв’язки.

Оцінка задовільно ставиться тим слухачам, які опанували теорію держави й права, уміють користува­тися нею, вивчаючи державно-правові явища та явища, які відносяться до майбутнього фаху. Щодо обсягу знань, якими повинен оволодіти слухач, то оцінка задовільно перед­бачає наявність знань лише основного матеріалу в межах лекцій і підручника; матеріал суміжних наук слухач може використовувати лише при втручанні й допомозі ви­кладача.

Крім цього, на оцінку задовільно заслуговують ті слухачі, які вагаються при виділенні основних ознак державно-право­вих явищ, воліють відзначати зовнішні ознаки в цих яви­щах, не завжди вміють достатньо глибоко встановлювати зв’язок теорії з практикою. Слухач, знання якого оцінено як задовільні, повинен уміти зв’язно та послідовно їх викладати, але часто потребує додаткових, навідних запи­тань викладача.

Крім цього. на оцінку задовільно заслуговуютьслухачі, які можуть самостійно відтворювати певну частину навчаль­ного матеріалу та застосовувати його в типових ситуаціях, але при цьому виявляють невпевненість у своїх діях; роблять висновки за допомогою викладача.

Оцінка незадовільно ставиться, якщо слухач не знає більшої частини програмного матеріалу, припускаєть­ся істотних помилок; не може пов’язати зміст матеріалу з сучасністю, відповідь має фрагментарний, плутаний ха­рактер; виявляє досить слабку обізнаність з нормативним матеріалом, рекомендованою літературою.

Одержання незадовільної оцінки з теорії держави та права не позбавляє слухача права складати державні іспи­ти з інших дисциплін.

До повторного скла­дання державного екзамену він може бути допущений протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Змістовна частина навчальної програми курсу "Теорія держави та права"

Дата добавления: 2015-05-10