VI. Урокки з легкої атлетики проводяться на початку І та у кінці ІІ навчального семестру

ІІІ.

І.

1.Урок вивчення нового матеріалу: ознайомити з новим матеріалом. Урок такого типу може бути тільки один по кожному виду вправи,так як в наступних уроках дітям будуть зустрічатися вже знайомі матеріали за попередніми уроками. Особливість його в тому,що кожна його частина містить нові для учнів вправи. Це зобов’язує вчителя добирати цікавий матеріал, який би легко запам’ятовували діти.

2.Закріплення й удосконалення пройденого матеріалу: повторити вивчений матеріал, корегувати помилки,удосконалити техніку виконання вправ…

3.Комбінований: метою його є повторення вивченого, пояснення і закріплення нового матеріалу. В цих уроках поєднуються завдання ознайомлення з новим матеріалом та закріплення, вдосконалення вивченого. Як правило новий матеріал дається в першій половині основної частини уроку і забирає більше часу ніж повторення вивченого.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75—80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

4.Контрольний: на ньому проводиться підсумок роботи, перевіряються та оцінюються знання і вміння учнів. Ці уроки проводяться в кінці чверті, але можуть і в середині, або в продовж всієї половини чверті. Їх потрібно заздалегідь планувати, учні повинні про них знати і систематично готуватися. Особливість контрольного уроку в тому, що виконання вправи є заліковим. Перед виконанням контрольного нормативу, діти мають виконати декілька спроб перед. Після залікових вправ проводяться ігри.

ІІ.

Гімнастика до занять: необхідно проводити з метою:

- організація учнів до занять;

- підвищення працездатності учнів на уроках;

- загартування організму;

- формування навичок здорового способу життя;

- формування мотивації до занять фізичної культури і спорту.

Фізичні хвилинки: основне призначення фізкультхвилинок, які проводяться під час занять, — підвищити працездатність, зняти втому, дати відпочинок організму, в першу чергу — нервовій системі та мускулам. Для проведення фізкультурних хвилинок використовуються найпростіші вправи. Дітям вони до вподоби, особливо якщо їх поєднувати з віршованими текстами.

Рухливі перерви: щоденні ігри й заняття фізичними вправами на перервах є ефективним засобом відпочинку учнів між уроками. Вони знімають почуття втоми, тонізують нервову систему, підвищують емоційний стан і працездатність учнів.

Активна цілеспрямована рухова активність учнів на перервах сприяє вдосконаленню багатьох життєво важливих умінь та навичок, розвитку фізичних якостей.

В процесі організації і проведення рухливих перерв необхідно враховувати наступні чинники:

1) ігри і заняття фізичними вправами на перервах можуть носити як колективний, так і індивідуальний характер;

2) зміст занять визначається інтересами учнів;

3) участь дітей в іграх і заняттях фізичними вправами на перервах будується на добровільних засадах;

4) організатори і помічники проведення рухливих перерв повинні бути активними учасниками занять.

Загальне керівництво проведенням рухливих перерв покладається на директора школи та його заступників.

Безпосереднє проведення рухливих перерв здійснюється черговими вчителями по школі, вчителями початкових класів, учнівським активом, до якого входять спеціально підготовлені старшокласники.

Спортивні години: сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м’язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність. Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість. Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки. Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультурних занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рухливі ігри чи естафети.

В підготовчій частині уроку вирішуються завдання по підвищенню працездатності учнів (фаза впрацьовування). Це досягається за допомогою загальнорозвиваючих вправ, ходьби, стрибків, стройових прийомів, танцювальних кроків та ін. Для підвищення емоційного стану організму учнів і гарного настрою треба частіше застосовувати музичний супровід.

Тривалість підготовчої частини – від 7 до 12 хв.

В основній частині уроку вирішуються завдання по: формуванню спеціальних i життєво необхідних знань, умінь i навичок; вдосконаленню фізичних i психічних якостей; навчанню учнів самостійно займатись фізичними вправами; вихованню моральних і естетичних якостей; покращанню рівня спортивної майстерності та оволодінню програмним матеріалом.

В цій частині уроку учні виконують вправи, що вимагають від учнів прояву значних фізичних i вольових зусиль. Тому найбільш складні вправи, що є принципово новим матеріалом, який характеризується діями великої координаційної складності, слід виконувати на самому початку основної частини уроку. А при вдосконаленні їх можна виконувати на фоні втом, тобто в кінці уроку.

Заключна частина уроку характеризується поступовим зниженням функціональної активності організму. Чим значніші функціональні зрушення в основній частині уроку, тим більшою мірою його заключна частина повинна мати відновлювальну спрямованість. Збір знарядь, приладів в кінці уроку – це вже само собою заспокоює учнів, сприяє зниженню емоційності. Для заключної частини уроку підбирають легкодоступні вправи: малорухливі ігри, легкий біг, ходьбу, вправи на розслаблення м’язiв, танцювальні композиції тощо.

Оригінальним і доцільним з методичної точки зору може бути використання в заключній частині уроку проходження всього класу з піснею, що значно дисциплінує учнів і сприяє відновленню ритму дихання після значних фізичних навантажень основної частини, а також формуванню в учнів веселого, життєрадісного настрою i підвищує бажання відвідувати уроки фізичної культури.

Тривалість заключної частини уроку – 3-5 хв.

ІV. Загальний розвиток сили м'язів до 9-10 річного віку у дівчат і 10-11 річного віку у хлопців незначний. найбільш високі темпи приросту абсолютної сили, за показниками дев'яти основних груп скелетних м'язів припадає у молодшому шкільному віці на період від 10 до 11 років (Ф.Г.Казарян, 1975). До цього віку величини річного приросту абсолютної сили у дівчат і хлопців майже не відрізняються. Достовірних розбіжностей у показниках сили м'язів ніг дівчаток і хлопчиків одного віку немає. Але сила м'язів рук і тулуба в усіх вікових періодах (після 6 років) у хлопців більша ніж у дівчат.Вікова динаміка відносної сили має дещо інший характер. У 10-11 річному віці відносна сила досягає високих показників, які особливо у дівчат, близькі до показників дорослих жінок.

Швидкісно-силові якості мають найбільш високі темпи приросту як у дівчат, так і у хлопців від 10 до 11 років (А.А.Гужаловський, 1978; Л.В.Волков, 1981). Разом з тим темпи розвитку окремих м'язових груп нерівномірні і не завжди співпадають. Так спочатку інтенсивно розвиваються м'язи розгиначі тулубу, потім розгиначі стегна і стопи, дальше згиначі плеча, тулубу і згиначі та розгиначі передпліччя і гомілки.

Швидкість у всіх її проявах прогресує на протязі життя, значно менше і раніше підлягає віковим інволюційним змінам, ніж інші фізичні якості навіть за умови її спеціального розвитку. Прогресивний розвиток швидкості спостерігається до 14-15 років у дівчат та до 15-16 років у хлопців. Віковий період від 7-8 до 11-12 років найбільш сприятливий для розвитку швидкості рухових реакцій та частоти рухів. Цей період також відрізняється найвищим в онтогенезі темпами розвитку координаційних можливостей. Тому саме у цьому віці необхідно акцентувати увагу на вдосконаленні міжм'язової координації у швидкісних рухах.

Витривалість як і інші фізичні якості має нерівномірний характер природного розвитку. Так загальна витривалість у хлопців має високі темпи приросту з 8-9 до 10 років. Середні темпи розвитку швидкісної витривалості припадають на вік від 11 до 13 років. Віковий період від 9 до 11 років характеризується низькими темпами природного розвитку швидкісної витривалості.Динаміка природного розвитку загальної витривалості у дівчат має інший характер ніж у хлопців. Темпи приросту у них спостерігаються в період від 10 до 13 років.

Точність відтворення м'язових зусиль (спритність) при виконанні вправ інтенсивно покращується в дітей з 8 річного віку. При цьому здатність оцінювати вагу предметів розвивається в основному з 8-10 років, а здатність відтворення заданої величини м'язового зусилля – після 11 років. Точність відтворення м'язових зусиль виховується за допомогою вправ, що розвивають точність диференційованих м'язових зусиль, вправ з обтяженням де вага чітко дозується. Крім цього використовуються стрибкові вправи, метання, які обумовлюють прикладення різних м'язових зусиль.

В цілому гнучкість інтенсивно покращується під впливом занять в дітей з 6 до 8 років і від 9 до 10-11 років. У дівчат показники гнучкості на 20-30% вищі чим у хлопців. Але у різних суглобах вона має різну динаміку розвитку. Так рухливість у дрібних суглобах розвивається скоріше ніж у масивніших.

V. Метод навчання — це спосіб, за допомогою якого учитель передає, а учні засвоюють знання, уміння і навички.

За допомогою словесних методів учитель фізичної культури ставить завдання і формує відношення до них, повідомляє завдання і створює правильне уявлення учнів про техніку вправи, активізує пізнавальну діяльність і творче ставлення учнів до навчально- виховного процесу, регулює поведінку і емоційний стан учнів тощо.

Розповідь — лаконічна оповідна форма викладу інформації, що застосовується при ознайомленні учнів з вправою.

Опис використовується для ознайомлення з технікою вправ при створенні уявлення про неї..

Пояснення служить прийомом передачі інформації про техніку виконання вправи..

Інструкції і вказівки даються для оперативної передачі інформації про допущені помилки та шляхи їх усунення, правила техніки безпеки.

Бесіда служить формою вільного обміну думками з метою отримання повної і своєчасної інформації, на основі якої учитель корегує процес навчання.

Словесні оцінки — це мовне схвалення або осуд діяльності учнів.

«Наочність» у фізичному вихованні здійснюється за допомогою багатьох органів чуттів (зору, слуху, вестибулярного апарату, рецепторів м’язів і т. д.). Використання «наочності» у такому широкому значенні дає можливість використовувати цілий комплекс методів шляхом безпосереднього або опосередкованого сприймання фізичної вправи в цілому, її окремих частин, характеристик, умов виконання і т.д.

Ефективність його застосування забезпечується за умови дотримання таких рекомендацій:

- показувати лише тоді, коли учень за поясненням не може уявити рухову дію і правильно її виконати;

- показ повинен сприяти не тільки створенню в учня уявлення про послідовність рухів, а й про їх інтенсивність, ритм, амплітуду;

- використовувати повільний показ, який забезпечить краще сприйняття учнями структури вправи, що виконується.

- при показі можна зупинятись у тих місцях, де потрібно підкреслити найважливіші параметри рухової дії, від яких залежить успішне виконання вправи тощо;

До традиційних видів опосередкованої демонстрації належать: малюнки, моделі фігурок, шарнірні ляльки, макети майданчиків з фігурками, кінофільми, кінокільцівки, кінограми, слайди, відеограми та ін.

Звукові і світлові сигнали використовуються для відтворення окремих параметрів рухів за допомогою апаратурних пристроїв (метронома, магнітофона, системи електроламп з регулюючим пристроєм та ін.)

Орієнтири (підвісні м’ячі, прапорці, мішені, розмежувальні лінії, стрічки і т. д.) сприяють формуванню уявлення про правильний напрямок, амплітуду, траєкторію.

Практичні методи.

Метод розучування вправ у цілому використовується у тих випадках, коли вправи нескладні, або не піддаються розчленуванню на окремі фази (частини).

Метод розучування вправ по частинах полягає в тому, що складну рухову дію спочатку розділяють на частини, вивчають окремі рухи, а потім об’єднують їх у цілісну вправу.

Метод підвідних вправ застосовується, з одного боку, як шлях, що прискорює і полегшує засвоєння техніки основної вправи, а, з другого, — дає можливість індивідуально підійти до кожного учня з їх добором і тим самим прискорити досягнення поставленого завдання у навчанні.

Ігровий метод характеризується тим, що ігри виступають як засіб фізичного виховання і як метод організації дитячого колективу.

Зміст уроків з легкої атлетики включає:

- навчання техніці бігу на короткі(30м.) та середні (400м.)дистанції;

- метання малого м’яча;

- стрибків у довжину з місця та з розбігу;

- стрибок у висоту….

Правила техніки безпеки:

1. Мати відповідну спортивну форму;

2. Бігти з прискоренням тільки по своїй доріжці.

3. В бігу на довгу дистанцію у повільному темпі не розмовляти, в кросі, де нерівна місцевість (камінці, дерева, які лежать, кущі) долати з підвищеною увагою.

4. Спочатку, ніж виконувати стрибки, треба перевірити правильність того, як положенні гімнастичні мати на місці приземлення. Якщо стрибки виконуються на спортивному майданчику потрібно перевірити готовність ями для стрибків (пісок повинен бути рихлим і рівним, брусок для відштовхування не повинен бути вище рівня землі).

5. Будь-який стрибок виконується після того, як попередній учень покине місце приземлення.

6. Метання виконується тільки в тому напрямі, який вказав вчитель. Не можна метати м'ячі і гранати в той час, коли учні збирають їх.

Дата добавления: 2015-05-08