Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Прийом зорового монтажу




є одним з варіантів методичного прийому реконструкції (відновлення). Екскурсовод, використовуючи прийом зорового монтажу, складає потрібний образ, підсумовуючи зовнішній вигляд декількох будівель або декількох пам'яток, а також їх окремих елементів, частин. Ці складові можуть бути «запозичені» з тих об'єктів, які в даний момент служать предметом спостереження для екскурсантів. У зоровому монтажі можуть бути також використані фотографії, креслення, малюнки з «портфеля екскурсовода». В окремих випадках частиною відтворюваного образу стають будівлі, споруди, добре відомі більшості екскурсантів.


58. прийом локалізації подій.

Даний прийом отримав свою назву від терміну «локалізація», який означає зв'язок події з конкретним місцем, обмеження дії, явища порівняно невеликим простором. «Локальний» означає: місцевий, властивий певному місцю. Цей прийом дає можливість обмежити увагу учасників екскурсії відомими рамками, прикувати їх погляди до даної конкретної території, саме до того місця, де відбулася подія. При викладі матеріалу цей прийом передбачає перехід від загального до конкретного. Перед екскурсоводом, що використовує методичний прийом локалізації, ставиться завдання:

а) відмежувати дану подію від загального процесу;

б) показати, що подія, про яку йде мова на екскурсії, відбулася саме тут.

Значне місце займає прийом локалізації в екскурсіях на військово-історичні теми. Прийом локалізації, що дає можливість відносити яку-небудь подію до певного місця, допомагає відтворити конкретну битву або окремий бойовий епізод. Цей прийом сприяє народженню в екскурсантів відчуття причетності до давніх подій, дозволяє їм стати ніби учасниками історичної події.

59.Прийом зорового порівняння

Це методичний прийом, побудований на порівнянні різних явищ, предметів, об'єктів або зіставленні різних ознак, елементів одного об'єкту. У екскурсіях широко використовуются декілька видів порівняння: порівняння об'єкту, що демонструється, з об'єктом, який відомий всім екскурсантам, але знаходиться в іншому місті, або з об'єктом, показаним на початку екскурсії чи на іншій екскурсії, проведеній до цього. Завдання екскурсовода, що застосовує названий методичний прийом — викликати в пам'яті екскурсантів зоровий образ аналогічної будівлі, споруди. При цьому у кожного екскурсанта при спостереженні одного і того ж об'єкту може з'явитися своя власна аналогія.

 


60. Методичні прийоми розповіді

Прийоми розповіді

Розповідь — важлива складова частина екскурсії. По відношенню до показу, розповідь вторинна, вона, як правило, повинна бути підпорядкована показу і без нього на екскурсії рідко використовується. Одна з особливостей розповіді на екскурсії полягає в тому, що значна частина пояснень і довідок сприяє формуванню зорових образів. Завдання методистів і екскурсоводів — зробити розповідь підходящою для зорового сприйняття.

Методика проведення будь-якої екскурсії побудована на використанні декількох прийомів (видів) розповіді: екскурсійної довідки, характеристики об'єкту, пояснення, репортажу, коментування, цитування, літературного монтажу.

Екскурсійна довідка - це довідка, що дається в звязку із спостереженням об'єкту екскурсантами. Найчастіше цей вид розповіді використовується при огляді додаткових об'єктів, коли вихід екскурсантів з автобусa для детальнішого ознайомлення з об'єктами методичною розробкою не передбачений. У екскурсійній довідці повідомляються дані про об'єкт: його розміри, призначення, дата зведення, автори проекту та ін. Ця частина тексту екскурсії, а потім і розповідь екскурсовода за своїм змістом і структурі нагадують попутню екскурсійну інформацію.

Прийом пояснення – це ще докладніша розповідь про об'єкт. Екскурсовод не тільки висловлює фактичний матеріал, пов'язаний з подіями, що мають відношення до даного об'єкту, але і пояснює, чому відбулася ця подія.

Для проведення екскурсії не менш важливий прийом коментування. У екскурсії методичний прийом коментування використовується екскурсоводом при викладі матеріалу, що пояснює сенс події або задум автора пам'ятки історії і культури, який в даний момент спостерігають екскурсанти.

Наступний прийом - прийом цитування. Цитата – це точний, дослівний витяг з якого-небудь тексту. У екскурсії з цією метою цитата використовується рідко, в основному при дослівних витягах з історичних документів (літопис, указ, ухвала). Найчастіше витяги з документів, літературних творів, публікацій в періодичній літературі в розповіді екскурсовода спрямовані на те, щоб викликати в уяві екскурсантів зорові образи.

Одна з вимог до розповіді на екскурсії — адресний характер. Про що б не розповідав екскурсовод— про будівлю, фортецю, скульптурну групу, рослини, екскурсантові повинно бути зрозуміло, якій саме будівлі і більше того—якому поверху, вікну, балкону присвячена розповідь, про який пам'ятник йде мова, яка рослина характеризується


61. Прийом розповіді Екскурсійна довідка

Прийом екскурсійної довідки використовується в поєднанні з прийомами зорової реконструкції, локалізації, абстрагування. Екскурсовод повідомляє короткі дані про спостережуваний об'єкт: дату споруди (реставрації), авторів проекту, розміри, призначення та ін. При огляді додаткових об'єктів цей прийом використовується самостійно, коли, виклавши довідковий матеріал, екскурсовод закінчує знайомство групи з об'єктом. За своїм змістом і побудові даний прийом нагадує путню екскурсійну інформацію.

62. Прийом розповіді Характеристика об’єкта

Прийом характеристики побудований на визначенні відмітних властивостей і якостей предмету, явища, людини. У екскурсії дається мовна характеристика об'єктів і "дійових" в екскурсії осіб.

На відміну від прийому опису прийом характеристики є переліком властивостей і особливостей, сукупність яких дає якнайповніше уявлення про даний об'єкт, дозволяє краще зрозуміти його суть.

При цьому об'єкт займе своє місце у ряді інших, схожих по характеристиці об'єктів, або навпаки, характеристика його властивостей покаже відмінність про інших об'єктів. Словесна характеристика передує екскурсійному аналізу об'єкту, є початковий етап аналізу. Прийом опису торкається лише зовнішніх сторін об'єкту, не даючи характеристик його внутрішніх, не видимих для ока властивостей і якостей. При використанні ж прийому характеристики дається оцінка якісних сторін об'єкту, таких, як пізнавальна цінність, художні достоїнства, оригінальність авторського рішення, виразність, збереження, та ін. [21]

 


63. Прийом розповіді Прийом пояснення

– форма викладу матеріалу, коли в розповіді, крім довідки про історичну подію, розкриваються суть і причини, його що викликали. Найчастіше цей прийом використовується у виробничо-економічних і природознавчих екскурсіях, де в розповіді пояснюються внутрішні зв'язки процесів і явищ.

Прийом пояснення характерний для екскурсій з показом витворів образотворчого мистецтва. Екскурсовод пояснює сенс зображеного художником в картині, зміст пам'ятника монументальної скульптури. У архітектурній екскурсії за допомогою цього прийому виявляються, особливості конструкції будівлі, характерні риси цілого ансамблю. Особливість прийому пояснення полягає в тому, що розповідь про об'єкт носить доказовий характер.

64. Прийом репортажу.

Репортаж є жанром журналістики, який оперативно повідомляє про яку-небудь подію, є інформацією про те, що в даний момент відбувається перед очима репортера. Журналіст, що використовує даний жанр, завжди є очевидцем або учасником події, що відзначається. У екскурсії – це коротке повідомлення екскурсовода про подію, явище, процес, очевидцями яких є екскурсанти. Розповідь при цьому йде про об'єкт, що потрапив в полі їх зору (наприклад, про рухомий конвеєр, де відбувається збирання автомобілів). Цей прийом ефективний лише тоді, коли об'єкт показується в розвитку, він допомагає побачити, як змінюється об'єкт в ході спостереження і народжується щось нове.

Складність використання такого прийому полягає в тому, що розповідь в значній своїй частині не готується наперед, він не входить цілком в індивідуальний текст екскурсовода, а носить характер імпровізації, тобто складається екскурсоводом на ходу, під час спостереження того, що відбувається.


65. Прийом словесного (літературного) монтажу.

Використовуючи його, екскурсовод свою розповідь будує на наборі уривків з різних літературних творів, документальних матеріалів, опублікованих в періодичному друці. Зміст цих уривків розкриває підтему екскурсії або одне з основних її питань. Цей прийом дає можливість відтворити картину подій.

Використання екскурсоводом літературного монтажу засноване на "пере­творенні" одного виду мистецтва (словесного) в інший вид (образотворчий). Тому для літературного монтажу потрібно підбирати такі уривки з художніх творів, які дозволять екскурсантам "побачити" картину подій, відчути їх динаміку.


66. Рух під час екскурсії

Він відбувається в трьох видах:

а) як пересування від одного об'єкту до іншого (на автобусі, тролейбусі, пароплаві, пішим шляхом), як проходження екскурсійної групи по заздалегідь встановленому маршруту;

б) як рух поблизу об'єкту (відносно об'єкту) для кращого його спостереження, наприклад, огляд стін фортеці або рух екскурсійної групи уздовж лінії конвеєра на заводі;

в) як рух, що дає уявлення про розміри площі, що оглядається, про крутизну схилу, глибину рову і ін.

У багатьох екскурсіях, наприклад, під час огляду архітектурних ансамблів, міських магістралей, площ та природних комплексів рух використовується як методичний прийом. Рух як методичний прийом—це не рух групи взагалі, а пересування, що дозволяє виявити найбільш характерні сторони і деталі об'єктів, що вивчаються. Такий рух може відбуватися за допомогою автобуса, теплохода, проте найчастіше - пішим способом. Сповільнений рух на автобусі навколо житлового мікрорайону допомагає виявити перевагу нової забудови міст, переконливо показує раціональність розташування будівель — житлових, комунально-побутових, культурно-просвітницьких і ін.

Дуже важливо забезпечити уміле поєднання зорового сприйняття з моторними. Це ще один аспект застосування методичного прийому «рух». Екскурсовод під час огляду поля бою пропонує участникам групи самим пройти шлях, яким слідували герої подій минулого.

Уміле застосування цього прийому, як і всіх інших, сприяє кращому засвоєнню і розумінню змісту екскурсії.

 


67. Особливості проведення екскурсій для різних груп.

Всіх учасників екскурсій можна підрозділити на:

беруть участь у звичайних екскурсіях, які допомагають їм розширити кругозір. Серед цієї частини екскурсантів, що становить на цей час більшість обслуговуються екскурсійними установами і музеями, створюються окремі групи з молоді, дітей, міських та сільських жителів, що відпочивають у здравницях, на туристичних базах, у кемпінгах, готелях, які подорожують за туристичними маршрутами. Комплектування таких груп проводиться з урахуванням бажання самих учасників, носить добровільний характер;

беруть участь у навчальних екскурсіях, які є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу. Ці екскурсії допомагають розкрити теми, передбачені навчальним планом. Навчальні екскурсії проводяться для слухачів економічних та інших семінарів, учасників народної творчості, самодіяльності, шкіл, вузів.

Екскурсії для сільського населення.

Особливості роботи з сільським населенням полягає, перш за все, в тому, що екскурсії для них проводяться між напруженими сільськогосподарськими роботами. Тому екскурсії поєднуються з різними формами відпочинку. Серед них відвідування театральних постановок, спортивних матчів, масових гулянь, перегляд нових кінофільмів. При підготовці екскурсій для сільського населення враховуються професійні інтереси і слабке знайомство з містом.

Екскурсії для приїжджих (в готелі, мотелі).

При організації екскурсійного обслуговування відпочиваючих у готелях, готелях методисти та екскурсоводи повинні виходити з того, що більшість туристів приїжджає в незнайомий для них місто, бажаючи дізнатися про нього багато нового, побачити пам'ятні місця, познайомиться з визначними пам'ятками. Найбільш пізнавальної і популярною частиною програми перебування відпочиваючих в готелі є екскурсії всіх видів - міські, заміські, музейні. Особливість цих екскурсій полягає в тому, що відпочиваючі погано знають край, в якому знаходяться, його історію, природу, визначні пам'ятки. У розповідь вводиться більш докладна розповідь про край, передбачається показ тих об'єктів, які добре відомі місцевому населенню, але є «відкриттям» для приїжджих.

Екскурсії для відпочиваючих у санаторіях.

У роботі з екскурсійного обслуговування санаторіїв виходять з того, що люди прибули на лікування, зміцнити здоров'я і для них необхідно виконувати рекомендації лікаря. У багатьох санаторіях лікуючий лікар поряд з медичними призначеннями вказує в особливій графі, чи дозволяється відпочиваючому брати участь в екскурсіях, якщо так, то в яких - міських, заміських, пішохідних, автобусних, і якої тривалості.

Екскурсії для молоді.

При організації спеціальних екскурсій для молодіжної аудиторії виходять з того, що у молоді є свої специфічні особливості: тематика, зміст і більш активна форма проведення. Особливості екскурсій для молоді - розповідь у формі бесіди, запитання до аудиторії з метою зосередити свою увагу на певній проблемі, завдання - самостійно провести спостереження за тим чи іншим об'єктом і сформулювати свою думку з подтеме. А так само більш активні способи пересування на маршруті, більш швидкі темпи ходьби, велосипедні екскурсії, екскурсії на роликах і скейтах.

Екскурсії для дітей.

Екскурсії для дитячої аудиторії діляться на дві групи - шкільні та позашкільні. Відрізняються вони один від одного за своїми завданнями, тематикою, змістом і методикою проведення. Шкільні екскурсії мають три види: урочні, що проводяться в навчальний час; позаурочні, що проводяться до або після занять у класі, і позакласні - факультативні. Екскурсії урочні та позаурочні мають навчальний характер, їх зміст пов'язане з навчальною програмою відповідного класу школи. Ведуть ці екскурсії педагоги загальноосвітніх шкіл у відповідності з планом роботи зі свого предмета. На відміну від звичайних екскурсій для дітей проведення шкільних екскурсій передбачає, що оцінку за знання, отримані на екскурсії, вчитель виставляє в класний журнал. Основна мета шкільних екскурсій - поглиблене вивчення шкільної програми.

У позашкільних екскурсіях для дітей передбачається виходи для спостереження кожного з об'єктів, розповідь про пам'ятники історії та культури більш коротким. У ході екскурсії використовується елемент розрядки - проводяться ігри, вікторини.


68. Відносини гід-група

Контакт екскурсовода з групою встановлюється в той момент, коли він вимовляє своє вступне слово. Потім необхідні зв'язки з аудиторією повинні зміцнюватися протягом всієї екскурсії. Екскурсоводові важливо добитися зацікавленого ставлення групи до того, що він показує і розказує. Повторення стереотипних фраз: «Як ви добре знаєте», «Як ви відмінно пам'ятаєте», «Вам давно відомо» — розсіює увагу учасників. Багато хто просто перестає слухати, звикнувши до думки, що весь зміст екскурсії їм заздалегідь відомий і нічого нового вони на цей раз не побачать і не почують.

Екскурсовод під час екскурсії приділяє постійну увагу всій групі. Неправильно, коли він звертається до одного-двох екскурсантів. Гід, проводячи екскурсію, здійснює керівництво своєю групою. Однією з форм такого керівництва є його рекомендації: «Окиньте поглядом місцевість», «Подивіться уважно на цей пам’ятник, в думках уявіть, як це місце виглядало раніше».

Дуже важливо при проведенні екскурсії уникнути метушливості, непотрібної піднесеності тону, зайвого пафосу. Велике значення у встановленні контакту з аудиторією має правильно побудована мова, вимова слів, наголосу, побудова фраз.


??69. Праця гіда на маршруті (підготовка, реалізація, звіт)

Екскурсоводи чи гіди-перекладачі незалежно від місця роботи зобов'язані:

 

- проводити екскурсії, забезпечуючи науковий зміст викладу відповідно до технологічної карти та контрольного тексту;

 

- дотримуватись маршруту екскурсії та інформувати туристів щодо вимог дотримання правил поведінки та безпеки;

 

- забезпечити страховий захист екскурсантів;

 

- готувати та своєчасно оновлювати індивідуальні тексти екскурсій;

 

- раз на 3 роки проходити підвищення кваліфікації у ліцензованих закладах освіти туристичного профілю та атестацію згідно вимог чинного законодавства.

70.Інструктаж гіда перед маршрутом.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1569; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.