Методологія, рівні методологічного знання

Екологічна свідомість.

Екологічна свідомість є відображенням екологічної ситуації у кожній країні та в глобальному масштаби розумінням необхідності переходу від “панування” над природою до розумного до неї ставлення. її формування насьогодні – одна з найголовніших завдань діяльності вчених, засобів масової інформації, навчальних закладів. Екологізація суспільної свідомості включас в себе формування екологічної свідомості як самостійну форму суспільної свідомості, а також внесення екологічного аспекту у всі інші форми (політичну і правову мораль, мистецтво, філософію і т.д.) і рівні (теоретичне

і повсякденне, масова снідоміс гь. ідеологія і суспільна психологія) суспільної свідомості

Екологічна свідомість — найважливіший компонент екологічної культури, що об’єднує всі види і результати матеріальної і духовної діяльності людей, направленої на досягнення оптимальної взаємодії суспільства і природи, на екологізацію матеріального і духовного життя суспільства. Потреба в формуванні екологічної культури як вирішального чинника в гармонізації відносин суспільства і природи стає в цей час все більш актуальною.Першорядну роль в формуванні високої екологічної культури грає екологічнаосвіта і виховання. Метою екологічного виховання і освіти є цілеспрямоване формування у кожної людини на всіх етапах його життя глибоких і міцних екологічних знань, цілісних уявлень про біосферу, розуміння органічного взаємозв’язку і єдності людства і навколишнього середовища, ролі природи в житті суспільства і людини, необхідності і значущості її охорони і раціонального використання ресурсів, виховання особистої відповідальності за стан навколишнього середовища. Кінцева мета такої освіти полягає в тому, щоб надати населенню можливість зрозуміти складний характер навколишнього середовища і необхідність для всіх країн розвиватися таким чином, щоб це узгоджувалося з навколишнім середовищем. Подібна освіта повинна також сприяти усвідомленню людством економічної, політичної і екологічної взаємозалежності сучасного світу, з тим щоб підвищити почуття відповідальності всіх країн, що стане передумовою для розв’язання серйозних проблем навколишнього середовища на глобальному рівні.

На кожному етапі розвитку наукових досліджень діє система усталених принципів мислення (парадигма) та певний стиль мислення, який треба враховувати. Для класичного періоду в мі ленні були характерні наочність, механістичний підхід, мета зичне поняття істин, раціоналізм — віра в пізнання ієн-за допомогою розуму, голий детермінізм, ігнорування випадковостей і т. ін. У сучасний період в стилі мислення превалює діалектичний підхід, сумісність перервного й неперервного, визнається принцип доповнюваності, багатозначність логічних термії альтернативний вибір тощо.

Рівні методологій

Методологія не є суцільною наукою і має прошарковий характер. Найбільш загальний характер має філософська методологія, її альтернативні підходи — метафізика й діалектика. Там, де мова іде про сталість, повторність процесів, де є факти переліку механічного утворення, там використовується метафізика, а в ній — формальна логіка, яка чітко дає відповідь на питання — «Так” чи «Ні». Такими методами користуються обчислювальна математика, бухгалтерський облік, статистика тощо. Де є рух, дина стрибки й переходи, наприклад у явищах кризового стану, інфляції, гіперінфляції, маргіналізації, ризику, там використовуй методи діалектичної логіки.

Другий ешелон методології — це загальнонаукова методологія, яка включає у себе й елементи діалектики, й елементи фізики, тобто формальної логіки. Ця методологія об’єднує методи, як індукція та дедукція, аналіз і синтез, зв’язок логічне з історичним тощо. Розробка проблем методології як науки мовлена необхідністю вдосконалення наукою своєї власної пі роди, розробки принципів і методів, що лежать в основі пізнай дійсності та відтворення її у мисленні в абстрактних формах.

У зв’язку з розширенням теорії виникає потреба створюй спеціальну «надбудову» — метатеорію. Для конкретних економічних наук такою метатеорією є політекономія або, як її зараз називають, «теорія макроекономіки». В теорії інформатики поряд з існуванням різних спеціальних мов існує теорія метамови. Для видів бух обліку існує загальна теорія бух обліку, яка своєю методологічною основою має розробку балансової системи обліку, і т. д.

У третьому ешелоні методології знаходиться методологія конкретного предмета, наприклад, у бух обліку, в статистиці, математиці і т. д. Так, у математиці досить широко використовується метод індукції, аксіоматичний метод, метод формалізації тощо соціальній статистиці — метод групування, метод індексації.

Усі ці види методологій тісно взаємопов’язані, і немає рації їх роз’єднувати, а тим більше протиставляти. Метатеоретичною повинна бути загальнофілософська методологія, яка тісно пов’язана із світоглядними принципами.

Дата добавления: 2015-05-22