Дайте порівняльний аналіз програмам повоєнного устрою світу: «14 пунктів Вільсона», та «Декрет про мир»

Перша світова була страшним іспитом для людства і вже у 1917 році миру хотіли мабуть усі сторони конфлікту. Але яких мир влаштовував усіх? На вигідних умовах? Усі країни за щось воювали і не хотіли відступатися від своїх інтересів. Після того,як США вступили у війну на стороні Антанти,країни Центрального блоку були майже приречені. А у цей час Росію роздирали революційні протиріччя. Населення усіх країн хотіли припинення війни,але якою ціною?
Мир у 17-му році,після приходу до влади у Росії пропонували більшовики.
"Декрет про мир" Володимира Леніна був проголошений у радянській історіографії тріумфом "миролюбноїї політики влади білошовиків". Цей міф є дуже живучим,але якщо ми звернимося до думки самого Леніна, то причини проголошення "Декрету про мир" стануть зрозумілими. "Нема у світі країни,де би зараз була така свобода, як у Росії. Скористаємося цією свободою... Перетворення сучасної імперіалістичної війни в громадянську війну є єдино вірний пролетарський лозунг, вказаний досвідом Комуни" – це слова самого Володимира Леніна. "Декрет про мир" Ленін використовував для того,щоб зробити вигляд,що більшовистська партія виконує свій лозунг про мир, розуміючи,що більшість іноземних урядів його не підтримає. Також цими діями лідер більшовиків хотів дестабілізувати армію і знищити її на шляху до повної влади над Росією. Не треба забувати і про можливість того, що Леніна, Парвуса і їх більшовистську партію фінансувала Німеччина і цим "Декретом" Ул'янов-Ленін віддячив німцям. Французський розвідник Тома писав: "Ленін не був платним агентом Німеччини у тому розумінні,що не отримував від німецької влади завдань діяти певним образом в обмін на грошову винагороду. Ленін був агітатором на успіх якого Німеччина робила ставку і якому вона поставляла необхідні гроші для ведення пропаганди". Хоча і проголошується мир без "анексій і контрибуцій", "на вигідних для усіх умовах" Ленін не міг не розуміти,що країни Антанти не відгукнуться на ці заклики більшовиків. Сепаратний договір з ними підписує Німеччина,але точно не на умовах "Декрету". Якщо говорити про те,чи був план Леніна першим мирним договором у Росії, то відповідь однозначна:"Ні". Першим,але не прийнятим був так званий "Наказ Скобелеву", деякі засади якого трохи пізніше були виписані і Леніном у "Декреті про мир".
Існувала також і інша програма миру.
8-го січня 1918-го року президент США Вудро Вільсон проголосив свої знамениті "14 пунктів". Ці пункти також проголошували мир на вигідних умовах та зміну існуючої системи дипломатії. Не треба забувати,що у радянській історіографії завжди існувала думка про те,що "14 пунктів" були написані задля того,щоб зменшити "силу" "Декрету про мир", хоча більшовики більше ніколи самі не скористалися цим декретом. Але багато істориків у своїх дослідах про долю "14 пунктів" користуються працєю професора Уткіна, в якій зазначається, що Вудро Вільсон замислився над шляхами подолання проблем міжнародних стосунків, які потім вилилися у "14 пунктах", ще починаючи з 13-го року. "Цей президент є всесвітньо досвідним,всесвітньо іскусним захисником американського демократичного капіталізму" – зазначав навіть Ленін. У "14 пунктах" говориться про зміну міжнародних відносин на основі американських цінностей,які пропагував президент США. Засуджувалися несправедливі війни, національне гноблення, таємна дипломатія, проголошувався принцип самовизначення націй,вільна морська торгівля навіть у військовий час. У 14-му пункті своєї програми Вудро Вільсон запропонував створити міжнародну організацію, яка могла б забезпечити післявоєнний мир. Такою організацією стала Ліга Націй,але вона у майбутньому не змогла виконати своїх функцій,тим паче що Сполучені Штати самі не увійшли до лав цієї організації.
Ця програма у багатьом розходилася з військовими цілями країн Антанти, тому "14 пунктів" були не прийняті повністю. Програма нажаль у багатьох аспектах так і зосталася на папері. Безумовно президент США хотів розповсюдити авторитет Сполучених Штатів на світ,але програма Вільсона була менш популістською на відміну від "Декрету про мир" Леніна.
Які шляхи розвитку світу пропонували нам обидва документи?
"Декрет про мир" Леніна вражає підступністю. Останній абзац програми пропонував світу покінчити з так званою "імперіалістичною війною" і почати війну громадянську між пролетаріатом та буржуазією. Ця програма пропонувала країнам так звану "Світову революцію". Пропонувала світу закінчити війну для того,щоб звергнути існуючу владу і отримати владу по прикладу Росії. Усі розвинуті країни розуміли,що їм пропонується,але повністю це стало зрозуміло вже пізніше. Безумовно це була утопічна ідея, яка не знайшла підтримку у більшості країнах. І не повинна була. Цей документ був створений виключно для політиканства у своїй країні.
"14 пунктів" президента Вільсона пропонували інший шлях. Програма передбачала подальший буржуазний розвиток та зміну системи дипломатичних відносин між країнами. Це був революційний проект. Вудро Вільсон був ідеалістом,його заклики не завжди сприймали і у США, де на той час були сильні ізоляціоністські настрої. Черчіль так писав про роль Вільсона у той час: "Не буде примноженням казати, що дії Сполучених Штатів, змінивши світову історію, залежали у страшний період Армагеддону від праці розуму та духу цієї людини настільки, що у зрівнянні з ним інші фактори втрачували своє значення".
"Декрет про мир" Леніна і "14 пунктів" Вільсона проголошували мир, але обидва документи були різні і головне – пропонували різний шлях для світу.
Ці програми звичайно можна порівнювати,але вони створювалися зовсім різними людьми,при зовсім різних політичних обставинах і для зовсім різних цілей.
Обидві програми пропонували дві, зовсім різні долі для світу, два шляхи, які вже набагато пізніше вилилися у протистояння між Заходом та Радянським Союзом.

Чотирнадцять пунктів Вільсона

1.Відкриті мирні договори, відкрито обговорені, після яких не буде ніяких таємних міжнародних угод будь-якого роду, а дипломатія завжди буде діяти відверто і на очах у всіх.

2.Абсолютна свобода судноплавства на морях поза територіальними водами як у мирний, так і воєнний час, крім випадків, коли деякі моря будуть частиною або повністю закриті в міжнародному порядку для виконання міжнародних договорів.

3.Усунення, наскільки це можливо, всіх економічних бар'єрів і встановлення рівності умов для торгівлі всіх націй, що стоять за мир і об'єднують свої зусилля до підтримки такого.

4.Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою.

5.Вільне, щиросердне і абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок, засноване на суворому дотриманні принципу, що при вирішенні всіх питань, що стосуються суверенітету, інтереси населення повинні мати однакову вагу в порівнянні із справедливими вимогами того уряду, права якого мають бути визначені.

6.Звільнення всіх російських територій і такий дозвіл всіх зачіпаючих Росію питань, який гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного прийому до співтоваристві вільних націй при тому образі правління, який вона сама для себе обере. І більше, ніж прийом, також і всіляку підтримку у всьому, в чому вона потребує і чого вона сама собі бажає. Ставлення до Росії з боку націй, її сестер, в майбутні місяці буде пробним каменем їхніх добрих почуттів, розуміння ними її потреб та вміння відокремити їх від своїх власних інтересів, а також показником їхньої мудрості і безкорисливості їхніх симпатій.

7.Бельгія, - весь світ погодиться, - повинна бути звільнена і відновлена, без спроби обмежити суверенітет, яким вона користується нарівні з усіма іншими вільними націями. Ніяке інше діяння не може більш, ніж це, послужити до відновлення між народами довіри до тих законів, які вони самі встановили і визначали в якості керівництва для своїх взаємних зносин. Без цього цілющого акту вся побудова і дія(структура)міжнародного права буде назавжди враженою(втраченою).

8.Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті, а зло, нанесене Франції Пруссією в 1871 у в відношенні Ельзас-Лотарингії, яке порушувало загальний мир майже 50 років, має бути виправлено, щоб мирні відносини могли знову бути встановлені в інтересах усіх.

9.Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних національних кордонів.

10.Народи Австро-Угорщини, місце яких у Лізі Націй ми хочемо бачити огородженим і забезпеченим, повинні отримати найширшу можливість автономного розвитку.

11.Румунія, Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні бути повернені. Сербії повинен бути наданий вільний і надійний доступ до моря. Взаємовідносини різних балканських держав повинні бути визначені дружнім шляхом, відповідно до історично встановлених принципів приналежності та національності. Повинні бути встановлені міжнародні гарантії політичної і економічної незалежності і територіальної цілості різних балканських держав.

12.Турецькі частини Оттоманської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, що нині знаходяться під владою турків, повинні отримати недвозначну гарантію існування і абсолютно непорушні умови автономного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями.

13.Повинно бути створено незалежну Польську державу, яка повинна включати в себе всі території з незаперечно польським населенням, якому повинен бути забезпечений вільний і надійний доступ до моря, а політична і економічна незалежність, так само як і територіальна цілісність, повинні бути гарантовані міжнародним договором.

14.Повинно бути утворено загальне об'єднання націй на основі особливих статутів, з метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як великих, так і малих держав.

Дата добавления: 2015-05-22