Філософія і культура

Культура і філософія тісно пов’язані між собою як можуть бути пов’язані між собою ціле і його частина, складова.

Будь-яка культура в антропологічному значенні слова містить у собі певне світорозуміння, без якого суспільство не існує. Ці світорозуміння історики називають "ідеологіями". Спочатку найважливішу роль у визначенні характеру таких ідеологій відігравали міфи, а пізніше релігія. Філософія як критична інтелектуальна діяльність від часу свого виникнення прагнула піддати критиці таке світорозуміння, щоб теоретично обґрунтувати перспективніші його способи. Проте фактично історики філософії кожного разу виявляють, що те світорозуміння, яке пропонують філософи, так чи так несе на собі вплив того життєвого середовища, в якому вони живуть.

І все ж саме філософія прагне усвідомити обрії певного життєвого світу, передусім способу світорозуміння як складової частини культури, щоб у такий спосіб відвернути певні загрози, пов’язані з обмеженістю цих обріїв. Ці загрози в кожній культурі чи культурній спільноті та в кожний історичний період мають особливий, часто неповторний характер. Платон вбачав головну загрозу в утвердженні відносності понять істини, добра та справедливості, яку утверджували софісти. У період Просвітництва філософи вбачали своє головне завдання у подоланні релігійної нетерпимості, яка виявлялася не тільки у ставленні до науки, але й у ставленні до іновірців (релігійні війни). У XX сторіччі головною загрозою стали ідеологічна нетерпимість, міжнаціональні та міжетнічні конфлікти. Тому одне з важливих практичних завдань своєї діяльності сучасні філософи вбачають в обгрунтуванні визначальних загальнолюдських цінностей як підґрунтя для мирного співіснування різних ідеологій, етносів, націй.

Проте не слід перебільшувати "рятівну" роль жодної сфери культури — ні релігії, ні науки, ні філософії; єдиний підхід полягає у відмові кожній з цих сфер культури в якомусь винятковому становищі та у скромному визнанні для кожної з цих сфер потреби у взаємодоповненні та співпраці.

І все ж оскільки всі інші спеціальні різновиди діяльності, як правило, замкнуті у своїх власних межах, то має існувати мислення, яке б розглядало життя окремих суспільств та людства у взаємозв’язку та перспективі. Такий підхід хоча й не дозволяє наперед виключити будь-які загрози для фізичного та духовного існування людей, але він є одним з важливих способів попередити ці загрози. Таке попередження відбувається за рахунок того, що сучасні філософи прагнуть критично ставитися до своїх власних ідей, щоб час від часу вносити потрібні поправки або й ґрунтовно їх переглядати. Це й означає розглядати життєвий світ в його цілісності й кожного разу наново ставити питання про його межі-обрії, щоб осмислювати та розширювати ці обрії.

Отже, філософія є однією із сфер культури.

80. Поняття творчості. Види творчості: науково-технічна, художня, соціальна.

Дата добавления: 2015-05-22