Характер та його місце в структурі особистості. Типологія характерів за Е.Кречмером, А.Лічко, К.Леонгардом, Е.Фромом.

Характер - це індивідуальне сполучення істотних властивостей особистості, що виражають відношення людини до дійсності і виявляються в його поводженні, у його вчинках.

Характер взаємозалежний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом і здібностями. Характер, як і темперамент, є досить стійким і малозмінюваним. Темперамент на форму прояву характеру, своєрідно забарвлює ті чи інші його риси. Так, наполегливість у холерика виражається кипучою діяльності, у флегматика - у зосередженому обмірковуванні. Холерик трудиться енергійно, жагуче, флегматик - методично, не поспішаючи.

Перелічимо основні риси особистості, що входять до складу характеру людини. По-перше, це ті властивості особистості, що визначають вчинки людини у виборі цілей діяльності (більш-менш важких). Тут як певні характерологічні риси можуть проявитися раціональність, ощадливість чи протилежні їм якості. По-друге, у структуру характеру включені риси, що відносяться до дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей: наполегливість, цілеспрямованість, послідовність і інші, а також альтернативні їм (як свідчення відсутності характеру). У цьому плані характер зближається не тільки з темпераментом, але і з волею людини. По-третє, із состав характеру входять чисто інструментальні риси, безпосередньо зв'язані з темпераментом: екстраверсія - інтроверсія, спокій – тривожність, стриманість – імпульсивність, переключуваність – ригідність і ін. своєрідне сполучення всіх цих рис характеру в однієї людини дозволяє віднести його до визначеного типу.

Типологія характеру

Спроби побудови типології характерів неодноразово починалися протягом всієї історії психології. Однією з найбільш відомих і ранніх з них з'явилася та, котра ще на початку нашого століття була запропонована німецьким психіатром і психологом Е. Кречмером. Трохи пізніше аналогічну спробу почав його американський колега У. Шелдон, а в наші дні – Е. Фромм, К. Леонгард, А.Е. Личко і ряд інших учених.

Усі типології людських характерів виходили з ряду загальних ідей. Основні з них наступні:

1. Характер людини формується досить рано в онтогенезі і протягом іншого його життя виявляє себе як більш-менш стійкий.

2. Ті сполучення особистісних рис, що входять у характер людини, не є випадковими.

3. Велика частина людей відповідно до цієї типології може бути розділена на групи.

Е. Кречмер виділив і описав три найбільше що часто зустрічаються типу будівлі чи тіла конституції людини: астенічний, атлетичний і пікнічний. Кожний з них він зв'язав з особливим типом характеру (згодом виявилося, що належних наукових основ для цього в автора не було).

1. Астенічний тип, по Кречмеру, характеризує невелика товщина тіла і профіль в середньому вищий за середній ріст. Астенік – це звичайно худа і тонка людина, через свою худорлявість видається трохи вищим, ніж він є насправді.

2. Атлетичному типу властиві сильно розвинуті кістяк і мускулатура. Така людина звичайно середнього чи високого зросту, із широкими плічми, могутньою грудною кліткою. У нього щільна, висока голова.

3. Пікнічний тип відрізняється сильно розвинутими внутрішніми порожнинами тіла (голови, грудей, живота), схильністю до ожиріння при слаборозвинених м'язах і опорно-руховому апараті. Така людина середнього росту з короткою шиєю, що сидить між плічми.

Класифікація акцентуацій характерів у підлітків, що запропонував Личко, виглядає в такий спосіб:

1. Гіпертимний тип. Підлітки цього типу відрізняються рухливістю, товариськістю, схильністю до бешкетництва.

2. Циклоїдний тип. Характеризується підвищеною дратівливістю і схильні до апатії.

3. Лабільний тип. Цей тип украй мінливий у настрої, причому він найчастіше непередбачено.

4. Астеноневротичний тип. Цей тип характеризується підвищеною помисливістю і примхливістю, стомлюваністю і дратівливістю.

5. Сензитивний тип. Йому властива підвищена чутливість до усьому.

6. Психастенічний тип. Такі підлітки характеризуються прискореним і раннім інтелектуальним розвитком, схильністю до міркувань і роздумів, до самоаналізу й оцінок поведінки інших людей.

7. Шизоїдний тип. Його найбільш істотною рисою є замкнутість.

8. Епілептоїдний тип. Ці підлітки часто плачуть, доводять навколишніх, особливо в раннім дитинстві.

9. Істероїдний тип. Головна риса цього типу - егоцентризм, спрага постійної уваги до своєї особи.

10. Хитливий тип. Його іноді невірно характеризують як слабовільний, пливучий за течією.

11. Конформний тип. Даний тип демонструє бездумне, некритичне, а часто кон'юнктурне підпорядкування будь-яким авторитетам, більшості в групі..

Акцентуація характеру при впливі несприятливих умов може привести до патологічних порушень і змін поводження особистості, до психопатії.

Дата добавления: 2015-05-22