Роль економ. І соц. Факторів урозміщенні виробництва

Закономірності і принципи рпс

Законом. РПС – просторове проявлення дії еко­ном. законів. Закон-ість розгляд як необх, обумовл певними причинами процес, в якому можуть діяти не один, а ціла сукупність законом. Сусп. Законом. – об’єктивно існуючий необхід. зв’язок явищ сусп. життя. Закон-сті невіддільні від системи еконм. За­конів розвитку сус-ва і представляють собою їх мо­дифікацію, наслідок своєрідності розміщ вир-ва по території країни. Є закон-сті, які діють протягом існу­ван всієї цивілізації і діють в межах всіх сусп-економ. формацій; є закон-сті, які діють в межах окремих формацій. В екон. науці виділяють:

1) Загальні економ.закон-сті, які діють в межах усіх соц.-економ. формацій.

2) Специфічні еконм. законом., які є характ-ми лише для одного способу вир-ва:

Принципи – науково сформульовані положення, якими користується країна при проведенні політики. Потреби певного істор. етапу в розвитку сус-ва мо­жуть мати силу для одних країн і не відігравати істо­тної ролі для інших. Часто відображають еконм. за­кон-сті, але не замінюють їх, вони більш корткочасні, мають суб’єкт-й хар-р і можуть змін-ся в процесі розвитку сус-ва на короткому етапі. Принципи мо­жуть змін-ся протягом коротких відрізків часу в за­лежності від цлей і завдань сусп. розвитку.

Осн. принципи:

1) Більш рівно-не розміщ-я вир-ва по території країни з метою рац. викор-ня економ. і прир-их ре­сурсів всіх регіонів країни в залежності від наявності в межах цих регіонів передумов для РПС;

2) Почергове освоення найбільш ефективних природних ресурсів регіонів;

3) Поглиблення ТПП на основі рац. спеціалізації і комплексного розвитку гос-ва економ. регіонів, ви­рівнювання рівня їх економ. розвитку;

4) Розміщ-ня вир-ва з урах. участі У. в світовому ТПП і викор-ня переваг міжн. поділу праці;

5) Розміщ-ня вир-ва продукції ВПК з урах стра­тег. полож. терит і обороних потреб країни;

6) Урах приросту загальнодерж, а не відомчих організацій при розміщ. особливо екологічно бруд­ного вир-ва;

7) Розміщ вир-ва з урах необх стримування зрост. надмірно великих міст і розміщ у малих і се­редніх містах, що сприяло би створ. тут виробн. і соц. інфраструктури, працевлаштуванню безробіт­них, зрост. насел;

8) Розміщ підпр-в з урах переваг агломерацій вир-ва, створ нових пром центрів, пром вузлів, фор­мування ТВК;

9) При РПС враховується екологічний чинник, який може бути визначальним при наявності всіх ін­ших перваг даної тер-ії.

Фактори РПС – сукупність різних умов та ресур­сів, що зумовлюють вибір місця для рац. і еф. роз­міщ окремих підпр-в, або цілих груп підпр-в.

Основні фактори:

1) Природні передумови. Аналіз кількісних запа­сів і якісний склад ресурсів, умови їх експлуатації і використ, а також кліматичні, гідреологічні та ін при­родні ресурси: земельні, лісові, водні, мінеральні, агрокліматичні;

2) Економічні фактори. Строки буд-ва, вартість капіталовкл, призначеність та якість продукції, що буде виробл, рівень розвитку виробн та соц інфра­структури, транспорту, буд. індустрії, можливість здійсн виробн зв’язків;

3) Технічний фактор. Аналіз на даній території розвитку технологій, наявність наук-дослідної бази, що може сприяти розвитку наук-місткого вир-ва;

4) Соц-дем. фактор. Аналіз балансово-трудових ресурсів на даній тер. (аналіз загальних запасів, ві­ковий, статевий, фаховий, аналіз кількості незанятих труд. ресурсів, рівню розв. тут соц інфраструктури, аналіз місцевого ринку збуту продукції;

5) Екологічний чинник. Природо-охоронні і кон­структивні заходи з метою рац. викор. місцевих прир. ресурсів, можливість їх повної і безвідходної переробки

6. Сутність територіальної структури господарства як основи економ. Районування та її параметри.

Економ районування - науково обгрунтований поділ країни або великого регіону на екон райони, що історично склалися або фор­муються в процесі розвитку прод. сил і об'єктивно відбивають те­рит. поділ праці.

Райони відіграють роль одиниць територ систе­матики прод сил, їх групування, класифікації щодо тер-ії. Районування це і процес, засіб просторового впорядкування екон-географ інформації і як ре­зуль­тат такої обробки.

Районування сприяє планомірному розвитку ко­жного з районів, раціональному природокористу­ванню і розвиткові всієї країни. Ос­новні види екон районув: заг. (інтегральне), галузеве, міжгалу­зеве.

7. Особливості процесу районоутворення

Принципи економ-го районування – науково обгрунтовані полож, виділення границь економ. ра­йонів.

Основні принципи:

1) Економічний. Кожний екон-й район є спеціалі­зованою територіальною частиною єдиного нар. госп-го комплексу країни з певним комплексом до­поміжних і сервісних вир-цтв. Спеціалізацію району визначають лише ті галузі, в яких витрати праці та засобів на вир-во продукції та її транспортув до спо­живача порівняно з іншими районами будуть найме­ншими. Отже, територіальна організація гос-ва у ви­ділених районах повинна сприяти досяненню най­вищого еконо-го ефекту в усьому нар гос-ві країни та в кожн. екон районі;

2) Принцип перспективності розвитку;

3) Національний;

4) Адміністративний, що визначає єдність екон райо-ня і територіального політ-адмін устрою країни;

5) Принцип терит. цілісності району

Дата добавления: 2015-05-22