Закон України про охорону навколишньогос 92. Ядерна безпека

Гринів

Еколого-економічна розбалансованість сучасного світу, що супроводжується негативними змінами у довкіллі та економіці, вимагає перегляду пріоритетів подальшого розвитку. Природні зміни, що охопили світ, крім кількісних прогресуючих ознак, набувають нових якісних характеристик й інтенсивніше впливають на перебіг економічних процесів.

Якщо в короткотерміновому періоді природні зміни призводять до економічних коливань, зумовлених потребою відповідних компенсаційних заходів, то в довготерміновому періоді зниження стійкості обмінних процесів у біосфері порушує стійкість макроекономічної рівноваги і зумовлює інфляційні процеси. В таких умовах потрібно говорити про сучасні системні дефініції природних змін як ендогенного чинника відповідних економічних змін.

Виснаження природного капіталу планети через непомірні техногенні та антропогенні навантаження порушило стійкість обмінних процесів у біосфері, що зумовило сучасну екологічну кризу. Її основна причина полягає в тому, що людство споживає природних ресурсів значно більше, ніж їх можна забрати з

біосфери без порушення її біогеохімічних циклів і здатності до самовідновлення. У цих умовах перспективний розвиток економіки не може ґрунтуватись на попередніх принципах господарювання. Потрібний якісно новий підхід, який би закладав основи синхронності господарського життя економіки та природи. Це дасть змогу максимально зберегти не тільки навколишнє природне середовище (НПС), а й людську цивілізацію загалом.

Зниження біологічної продуктивності природного капіталу зумовлює відповідне знецінення інших видів капіталу. В цьому контексті збільшення обсягів інвестування в біофізичну інфраструктуру довкілля не дає суттєвих результатів. Виникає потреба в інтегруванні у сучасну економіку вимог збереження біофізичної функції природного капіталу в довкіллі, яка є просторовою функцією, і на основі цього визначати допустимий обсяг природокористування. Тому сьогодні особливо актуальними є проблеми теоретичного моделювання економіки з урахуванням екологічних обмежень. Орієнтиром для їхнього розв'язання є вимоги та завдання, зазначені в Концепції сталого (збалансованого) розвитку світу, прийнятої ООН 1992 року.

Збалансований розвиток – складна екологічна та соціально–економічна проблема, яку треба розглядати цілісно. Глобалізація екологічних проблем ставить нові завдання щодо забезпечення механізмів адаптації економічної діяльності до відтворювальних можливостей довкілля. У цьому контексті розвиток екологічно збалансованої економіки можна представити як оптимальну траєкторію руху людства, що дасть змогу гарантувати високу якість довкілля та економіки.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне

використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки

життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та

соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну

політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої

і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і

здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого

забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення

гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне

використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи

організації охорони навколишнього природного середовища в

інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Стаття 2. Законодавство України про охорону

навколишнього природного середовища

Відносини у галузі охорони навколишнього природного

середовища в Україні регулюються цим Законом, а також

розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим

законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного

повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу

та іншим спеціальним законодавством.

Стаття 3. Основні принципи охорони навколишнього природного середовища Основними принципами охорони навколишнього природного

середовища є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість

додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів

використання природних ресурсів при здійсненні господарської,

управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і

здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього

природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва на основі

комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного

середовища, використання та відтворення відновлюваних природних

ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

д) збереження просторової та видової різноманітності і

цілісності природних об'єктів і комплексів;

е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних

та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання

міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і

технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного

середовища;

є) обов'язковість екологічної експертизи;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація

яких впливає на стан навколишнього природного середовища,

формування у населення екологічного світогляду;

з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та

іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

и) безоплатність загального та платність спеціального

використання природних ресурсів для господарської діяльності;

і) стягнення збору за забруднення навколишнього природного

середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація

шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону

навколишнього природного середовища;

ї) вирішення питань охорони навколишнього природного

середовища та використання природних ресурсів з урахуванням

ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів,

що негативно впливають на екологічну обстановку;

й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі

охорони навколишнього природного середовища;

к) вирішення проблем охорони навколишнього природного

середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

Дата добавления: 2015-05-22