Метод анкетування

Послідовність здійснення наукового спостереження

Для отримання повної і достовірної інформації на основі спостереження його слід проводити у відповідній послідовності:

1) визначення мети спостереження (для чого, навіщо воно);

2) вибір об'єкта досліджень (який індивід чи група підлягає вивченню);

3) уточнення предмета дослідження (що саме у поведінці розкриває зміст досліджуваних психічних феноменів);

4) планування ситуацій спостереження (у яких випадках чи за яких умов предмет дослідження виявляє себе найчіткіше);

5) вибір способу спостереження, що найменше впливає на об'єкт і найкраще забезпечує збирання необхідної інформації (як спостерігати);

6) встановлення тривалості загального часу досліджень і часу спостережень (скільки спостерігати);

7) вибір способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи);

8) прогнозування імовірних помилок спостереження і пошук можливостей їх запобігання;

9) попереднє (пробне) спостереження, необхідне для уточнення дій попередніх етапів і виявлення організаційних недопрацювань;

10) виправлення програми спостереження;

11) здійснення спостереження;

12) оброблення та інтерпретація отриманої інформації.

9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання (Я НАШЛА ПРИМЕНИТЕЛЬНО К ПЕДАГОГИКЕ, КАК-ТО ПЕРЕФРАЗИРУЙТЕ)

Використання цього методу сприяє підвищенню об'єктивності інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість, оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитаних.

Анкети можуть бути відкритими (передбачають довільні відповіді на запитання); закритими (до запитань пропонують варіанти готових відповідей на вибір опитуваного); напіввідкритими (крім обрання однієї із запропонованих відповідей, можна висловити й власну думку); полярними (потребують вибору однієї з полярних відповідей типу "так" чи "ні", "добре" чи "погано" та ін.).

Під час анкетування слід так добирати запитання, щоб відповіді на них найточніше характеризували досліджуване явище і давали про нього надійну інформацію. Доцільно при цьому використовувати прямі й непрямі запитання (пряме: "Чи хотіли б Ви, щоб Ваша дочка стала вчителькою? ", непряме: "Як Ви ставитеся до професії вчителя?"). Формулюючи запитання, слід уникати підказок. Ефективним е використання під час дослідження одного Й того самого об'єкта відкритих і закритих анкет. Для вищої об'єктивності дослідження важливо попередньо перевіряти ступінь розуміння запитань на невеликій кількості учнів, вносячи корективи до змісту анкети.

Анкетування загалом забезпечує широкий емпіричний матеріал, однак воно залежить від щирості респондентів, їх здатності об'єктивно оцінювати людей, себе, події, явища.

Дата добавления: 2015-05-22