Соціальна структура суспільства. Опорним при дослідженні соціальної структури є поняття соціальної групи

Опорним при дослідженні соціальної структури є поняття соціальної групи. Одним з перших визначив його Т.Гоббс. У своїй основній праці «Левіафан» він писав, що соціальна група - це сукупність певного числа людей, об"єднаних спільним інтересом чи спільною справою. В соціумі Гоббс виділив такі соціальні групи, як упорядковані та неупорядковані, політичні й приватні тощо.

Згодом поняття соціальної групи набуло дещо іншої інтерпретації. Наприклад, Л. Гумплович однозначно пов"язував його з біологічними (расовими) ознаками людей. Ч.Кулі наголошував на важливості так званих первинних груп - сім"я, сусіди, товариські об"єднання.

К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін підкреслювали історичний характер соціальної структури суспільства та вирішальну роль у ній таких соціальних об"єднань, як класи.

У сучасній соціальній філософії поняття «соціальна група» є опорним. Слід розрізняти малі, середні й великі соціальні групи.

Малі соціальні групи - це групи, що об"єднують до декількох десятків чоловік: сім"я, первинні виробничі об"єднання (бригади), сусідські спільності, компанії, шкільні класи тощо. Специфічною ознакою цих груп є безпосередній контакт їх членів. Люди живуть у групі, так би мовити, під взаємним контролем, у безпосередньому спілкуванні. Існують формальні й неформальні малі групи. Перші складаються відповідно до наперед сформованих (як правило, офіційно зафіксованих) цілей, тверджень, інструкцій чи статутів. Другі формуються на основі особистих симпатій та антипатій, любові, товариського потягу тощо. Малі групи - предмет безпосереднього вивчення соціальної психології.

Середні соціальні групи - цим терміном позначають жителів одного села чи міста, працівників одного заводу чи фабрики, викладачів та студентів одного навчального закладу. Ці групи також мають різні основи формування. Наприклад, склад односельців усталюється, як правило, стихійно. Виробничі об"єднання створюються для досягнення певної мети, вирішення конкретних соціальних завдань.

Великі соціальні групи - класи, етнічні спільності (нація, народність, плем"я), вікові групи (молодь, пенсіонери), статеві об"єднання (чоловіки, жінки) - це численні об"єднання людей (до декількох десятків і сот мільйонів). Безпосереднього контакту між ними, звичайно, немає. Об"єднує їх інше - фундаментальний інтерес, що формується на основі усвідомлення людьми об"єктивних обставин свого буття. Щоправда, певні представники цих груп можуть і не усвідомлювати своїх корінних інтересів. Вони входять до цих груп спонтанно. З розвитком самосвідомості спонтанність поступається місцем організованим (економічним, політичним, соціальним) об"єднанням.

Соц. структура общества – это совокупность взаимодействующих и взаимосвязанных соц. институтов, групп и слоев. Основным элементом соц. культуры являются классы.

Классы – большие группы людей различающихся

- по их месту в исторически определенной системе общественного производства, по их отношению к средствам производства, по их роли в общественной организации труда, по размерам доли общественного богатства, которой они располагают,классы – это группы людей, одна из которых может присваивать труд другой благодаря их различию в системе общественного уклада.

- Это основные класообразующие признаки.

К вспомогательным относятся: уровень образования, характер и содержание труда, образ жизни…

В западной социологии с основным классообразующим признаком, т.е. отношение к средствам производства, не согласна теория социальной стратификации. На этой основе она предлагает свои критерии:

1. В качестве ведущего критерия теория социальной стратификации предлагает соц. престиж.
2. Главными считаются самооценки людей и их социальные позиции.

3. При рассмотрении общества учитываются некоторые объективные критерии: профессия, доход, образование.

Теория социальной стратификации снимает ограничения и односторонний подход при рассмотрении соц. структуры общества. Личностный подход также используется при рассмотрении соц. структуры общества. Этот подход включает в себя соц. отчуждение и др. характеристики. Личностный подход основан на теории модернизации, где каждому этапу модернизации присущ свой тип отчуждения. На этой основе выделяется 4-е модели общества.

1. Традиционное общество с сословно-иерархической соц. структурой и с внеэкономическим личным отчуждением.
2. Модернизированное классическое общество с классово-иерархической соц. структурой и экономической (вещной) формой отчуждения.
3. Общество с модернизацией 2-ого типа, т.е. с модернизацией вдогонку с корпоративно - иерархической структурой и с тотальной формой отчуждения.Постмодернизационное общество с развитой соц. дифференциацией и снятием соц. напряженности и соц.

Дата добавления: 2015-05-22