На запитання анкети

	Вплив кур. на здор.	Чи реально не курити
До бесіди	76%	64%
Після бесіди	89%	72%

Рис. 3.6 Уявлення досліджуваних щодо куріння до та після профілактичної бесіди

3.2.4 Зв'язок особистісних характеристик хворих з їхніми уявленнями про куріння

Між шкалами оцінкою хворими рівня власного здоров’я, ставлення до хвороби, мотивації досягнення, інтернальності та шкалами оцінки досліджуваними впливу куріння на здоров’я і реальності позбавитися звички курити був проведений кореляційний аналіз. Для підрахунку значень кореляції було використано критерій Спірмана. Результати наведено в таблиці 3.14.

Результати кореляційного аналізу вказують на те, що існує статистично значимий зв'язок між стажем куріння та віком хворих (r=0,72,р≤0,05). Також з віком хворі все менше впевнені в тому, що це реально залишити звичку курити (r=-0,47, р≤0,05).

Вік

r=0,72,р≤0,05

r=-0,47, р≤0,05

Стаж куріння

Реальність позбавл

Рис. 3.7 Зв'язок віку зі стажем куріння та реальністю позбавитися звички курити

Також чим краще хворий оцінює стан власного здоров’я, тим менше він робить спроб позбавитися звички курити (r=-0,46,р≤0,05). Також спроби кинути курити суттєво пов’язані з рівнем мотивації досягнення досліджуваних: чим вищою є мотивація досягнення, тим частішими були спроби позбавитися куріння (r=0,41,р≤0,05).

Спроби позбав. куріння

Стан здоров’я

L t1UKDXHTtVBSKC5JzEtJzMnPS7VVqkwtVrK34+UCAAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEAcNWyWsMA AADbAAAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbESPQYvCMBSE78L+h/AWvGmqgrjVKK5s0cse6lrPj+bZ VpuX0kSt/94sCB6HmfmGWaw6U4sbta6yrGA0jEAQ51ZXXCg4/CWDGQjnkTXWlknBgxyslh+9Bcba 3jml294XIkDYxaig9L6JpXR5SQbd0DbEwTvZ1qAPsi2kbvEe4KaW4yiaSoMVh4USG9qUlF/2V6Pg mEyy5Ov74c7Xc/qbrn/q7WmTKdX/7NZzEJ46/w6/2jutYDyC/y/hB8jlEwAA//8DAFBLAQItABQA BgAIAAAAIQDw94q7/QAAAOIBAAATAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAABbQ29udGVudF9UeXBlc10ueG1s UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADHdX2HSAAAAjwEAAAsAAAAAAAAAAAAAAAAALgEAAF9yZWxzLy5yZWxz UEsBAi0AFAAGAAgAAAAhADMvBZ5BAAAAOQAAABAAAAAAAAAAAAAAAAAAKQIAAGRycy9zaGFwZXht bC54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAcNWyWsMAAADbAAAADwAAAAAAAAAAAAAAAACYAgAAZHJzL2Rv d25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA9QAAAIgDAAAAAA== " fillcolor="window" strokecolor="windowText" strokeweight="2pt">

Мотивац. досягн.

r=-0,46,р≤0,05

r=0,41, р≤0,05

Рис. 3.8 Зв'язок спроб позбавитися звички курити зі станом здоров’я та мотивацією досягнення хворих

Загалом кореляційний аналіз вказує на те, що бажання хворих на туберкульоз позбавитися звички курити особливо сильно залежить від їхнього віку, стажу куріння, суб’єктивної оцінки ними стану власного здоров’я та рівня мотивації досягнення.

3.3 Рекомендації щодо залучення хворих на туберкульоз до програм позбавлення звички курити

Для залучення хворих на туберкульоз легень до програм позбавлення звички курити чи інших схожих програм покращення якості життя таких пацієнтів слід враховувати наступні чинники, що на нашу думку впливають на участь хворих на туберкульоз до такого роду психологічних програм:

1. Мотивація досягнення успіху

2. Ставлення до хвороби

3. Інтернальність/екстернальність досліджуваних.

4. Вік пацієнтів

5.Стаж куріння (чим він більший, тим меншою є віра в те що можна позбутись куріння).

6. Суб’єктивна оцінка хворим стану свого здоров’я (чим хворішим вважає себе пацієнт тим швидше він готовий вступати до програми: «Позбавлення звички курити».

7. Проживання пацієнта в сім’ї чи статус одинокого (сімейні пацієнти швидше та охочіше погоджуються прийняти участь у Програмі).

В психологічній роботі з даною групою досліджуваних слід також враховувати, що люди, котрі потрапляють на лікування вперше більше замотивовані брати участь у програмі позбавлення звички курити. Натомість після профілактичної бесіди є можливість залучити до програми і тих хворих, котрі повторно проходять курс лікування.

Для дослідження психологічних особливостей пацієнтів, що мають вплив на участь хворих на туберкульоз легень у програмах покращення якості життя пацієнтів рекомендуємо використовувати наступні психологічні методики:

а) ЛОБІ (Ленінградський опитувальник інституту ім. Бехтєрева.)

б) Модифікований варіант опитувальника американського психолога Дж. Роттера.

в)Опитувальник Т. Елерса для дослідження мотивації до успіху.

В даній роботі нами було з’ясовано, що профілактична бесіда має ефективний вплив на досліджуваних,оскільки після бесіди пацієнти ще краще усвідомлювали шкідливий вплив тютюнопаління на їх організм, в них з’являлось бажання та віра в те, що можна позбутись куріння. Саме тому профілактична бесіда може використовуватись в якості незалежної змінної і в інших схожих дослідженнях, а також у практичній роботі лікарів та психологів що працюють з даною категорією пацієнтів.

В якості незалежних змінних у схожих за тематикою експериментальних дослідженнях можна також використовувати лекції, тренінги, дискусії на задані теми.

Висновки до розділу 3

В третьому розділі роботи представлено основні результати дослідження. Зроблена описова статистика первинних даних, за критерієм Колмогорова-Смірнова з’ясовано питання про нормальність розподілу даних. Для порівняльного аналізу використано критерій Вілкоксона та критерій Мана-Уітні. Кореляційний аналіз зроблено за формулою Спірмана. Основні результати дослідження є наступними:

Контрольну та експериментальну групи склали приблизно однакова кількість чоловіків та жінок.

До експериментальної групи увійшла порівняно більша кількість самотніх людей та тих, котрі перебувають на лікуванні повторно.

Хворі, котрі звертаються до програми одразу, у порівнянні з тими, котрі звертаються до програми лише після профілактичної бесіди, сильніше відчувають особисту відповідальність за власні досягнення та взаємини з іншими людьми.

Профілактична бесіда особливо сильно вплинула на переконання хворих щодо впливу куріння на їхнє здоров’я та реальності позбутися звички курити.

Результати кореляційного аналізу вказують на те, що бажання хворих на туберкульоз позбавитися звички курити особливо сильно залежить від їхнього віку, стажу куріння, суб’єктивної оцінки ними стану власного здоров’я та рівня мотивації досягнення.

Також у третьому розділі представлені основні рекомендації щодо залучення хворих на туберкульоз до програм позбавлення звички курити.

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі ми здійснили теоретичнй аналіз проблеми мотивації хворих на туберкульоз до участі у психологічних програмах покращення якості життя; підібрали психологічні методики та розробити план експериментального дослідження мотивації хворих на туберкульоз до участі у програмі: «Позбавлення звички курити»; експериментально перевірили ефективність профілактичної бесіди у формуванні у хворих на туберкульоз мотивації до участі у програмі: «Позбавлення звички курити»; розробили практичні рекомендації щодо ефективності профілактичних бесід у психологічній роботі з хворими на туберкульоз.

Результати проведеного експериментального дослідження, у ході якого була досягнута поставлена мета і вирішені завдання що висувалися, дозволили зробити наступні висновки:

Аналіз теоретичних та методологічних джерел, присвячених проблемі ефективності впливу такої незалежної змінної як профілактична бесіда, на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у різноманітних програмах спрямованих на покращення якості життя пацієнтів, виявив існування різноманітних поглядів окремих вчених та різних психологічних шкіл. Проаналізувавши їх ми зробили висновок, що впливати на мотивацію хворих на туберкульоз до покращення якості їхнього життя можливо, але ефективність цього впливу є дуже суб’єктивною і залежить від індивідуально-психологічних особливостей кожного з досліджуваних.

Звертаючись до результатів порівняльного аналізу даних дослідження локусу контролю (інтернальності – екстернальності), можна стверджувати, що досліджувані з контрольної та експериментальної групи статистично достовірно відрізняються за шкалами інтернальності в області досягнень та інтернальності в міжособистісних стосунках. Тобто ті хворі, котрі звертаються до програми одразу, сильніше відчувають особисту відповідальність за власні досягнення та взаємини з іншими людьми. ніж хворі, котрі звертаються до програми лише після профілактичної бесіди.

З’ясовано, що існує статистична відмінність у відповідях досліджуваних до та після мотиваційної бесіди на запитання щодо впливу куріння на здоров’я та реальності позбутися звички курити. Тобто після бесіди хворі ще сильніше стали переконані в тому, що куріння впливає на їхнє здоров’я (а саме, в середньому значення зросли від 76% до 89%), і що існує досить реальна можливість позбутися звички курити (а саме, в середньому значення зросли від 64% до 72%). Ймовірно, саме зміна в цих уявленнях спонукали хворих долучитися до програми позбавлення звички курити.

В результаті аналізу даних дослідження виявлено що існує статистично значимий зв'язок між стажем куріння та віком хворих (r=0,72,р≤0,05). Також з віком хворі все менше впевнені в тому, що це реально залишити звичку курити Загалом кореляційний аналіз вказує на те, що бажання хворих на туберкульоз позбавитися звички курити особливо сильно залежить від їхнього віку, стажу куріння, суб’єктивної оцінки ними стану власного здоров’я та рівня мотивації досягнення.

Отже, дане експериментальне дослідження показало, що застосування профілактичних бесід з метою впливу на мотивацію хворих на туберкульоз до участі у програмі; «Позбавлення звички курити» є доцільним та ефективним у роботі з пацієнтами. Мотиваційна бесіда як один із видів психологічного впливу на свідомість пацієнтів є ефективною у роботі з хворими на туберкульоз легень і сприяє покращенню якості їхнього життя.

Дата добавления: 2015-05-22