Планування виробництва

Планування виробництва передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля.

Основна мета організації (підприємства та його підрозділів) реалізується виконанням виробничої програми, якою визначаєтьсяперелік, кількість, терміни та вартість виготовлення продукції.

Основою для формування виробничої програми є стратегічний план виробництва, який розробляється за результатами вивчення кон'юнктури ринку та збуту продукції. Ця сфера діяльності стосується вищого рівня менеджменту: тут великого значення набуває стратегічне мислення керівників, яке дозволяє обгрунтувати основні напрями розвитку, надати цілеспрямованості та гнучкості в роботі. Гнучкість виявляється у завчасному передбаченні можливості подальшого роз­витку підприємства та його підрозділів у зв'язку із зміною ринкової ситуації. Враховуючи це, при формуванні виробничої програми також визначаються заходи реконструкції або вдосконалення організації та управління виробництвом, формуються зв'язки із зовнішнім середовищем.

Для кожного періоду планування необхідно визначити дві змінні:

1. Обсяг виробництва.

2. Кількість робітників, задіяних в даний період.

У менеджменті виділяють три основні стратегії планування обсягу виробництва:

1. Постійний обсяг виробництва при постійній чисель­ності робочої сили. Цей варіант стратегії передбачає стабільність обсягів виробництва продукції незалежно від коливань попиту. У цій ситуації кількість найманих робітників також залишається незмінною. Різницю між обсягом сукупного попиту та обсягом виробництва компенсують збільшенням або зменшенням запасів виготовленої продукції чи портфеля відкладеного пориту клієнтів. Такий принцип найчастіше використовують у капіталомістких виробництвах з відносно низькими питомими затратами на зберігання продукції або створення портфеля відкладених замовлень (рис.1):

2. Змінний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили. При такому варіанті планування обсяги виробництва змінюються залежно від попиту, але чисельність робочої сили залишається стабільною. Диспропорції між обсягом виробництва та чисельністю робочої сили регулюють організацією понадурочної роботи, наданням відгулів або передачею частини обсягу робіт субпідрядникам. Цей варіант стратегії реалізується у трудомістких "галузях, де використовується висококваліфікована робоча сила, а створення запасів готової продукції або портфеля відкладених замовлень обходиться дорого чи зовсім неможливе.

Змінний обсяг виробництва при змінній чисельності робочої сили. Цей варіант планування передбачає найм та звільнення робітників залежно від зміни обсягів виробництва.

Планування виробництва і реалізації продукції визначає склад, якість і об­сяг продукції, яка повинна бути виготовлено в планованому періоді і поставленаспоживачеві. Він відображає головну задачу господарської діяльності підприєм­ства і є провідним розділом перспективного і поточного (річного) плану. Всі іншірозділи плану перспективного і поточного розробляються саме для його обґрунту­вання і спрямовані на забезпечення умов його виконання.

Планування виробництва і реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі за показниками:

• виробництво продукції в натуральному виразі;

• чиста нормативна продукція;

• товарна продукція.

Основною задачеюплану виробництва і реалізації продукції є максимальне задоволення замовників, споживачів високоякісною продукцією при якнайкращо­му використанні всіх видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових та ін.)

Розробка плану здійснюється в наступній послідовності:

1) визначається номенклатура і асортимент продукції, що випускається. При цьо­му підставою служить портфель замовлень і обсяг вільного продажу;

2) на підставі обсягів поставок і передбачуваного продажу визначається обсяг ви­робництва кожного виробу в натуральному виразі;

3) обсяг випуску за окремими виробами обґрунтовується виробничою потужністю;

4) виходячи з натурального обсягу виробництва розраховується обсяг продукції у вартісному виразі — товарній, реалізованій, нормативний чистий і іноді валовий.[1,стр.395]

Розробка завдань з випуску продукції в натуральному виразі є початковою час­тиною розробки плану. Замовникові і споживачеві потрібна продукція не взагалі, а пев­ні її види, здатні задовольняти їх потреби. На підставі натурального виразу продукції встановлюються виробничі зв'язки між підприємством і базою основних техніко-економічних розрахунків. Розробка виробничої програми в натуральному виразі передбачає:

• визначення номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

• розрахунок обсягу виробництва і поставок, окремих видів продукції у відпо­відних натуральних вимірниках (шт., т, м²);

• розподіл обсягу виробництва продукції за календарними періодами;

• обґрунтування планованих обсягів виробництва продукції, виробничою по­ тужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Номенклатура продукції— це склад продукції, що виготовляється, за її вида­ми, найменуваннями.

Асортимент— характеризує склад даного виду продукції за її типами, марка­ми, профілями, умовами, якістю.

Виробнича програма, перш за все, повинна задовольняти потреби замовника, але і в той же час відповідати ресурсам підприємства, враховуючи його госпрозра­хункові інтереси. Виробнича програма, що забезпечує якнайкращі результати ді­яльності підприємства, називається оптимальною.

Заключним етапом розробки плану виробництва в натуральному виразі є до­ведення планових завдань до виконавців.

Для узагальненої характеристики діяльності підприємства і для ув'язки ви­робничої програми з фінансовими показниками визначається обсяг продукції увартісному виразі за показниками товарної, реалізованої, і нормативної частини продукції. Базою цих показників є товарна продукція.

Товарна продукція— включає вартість промислової продукції підприємства, яка буде випущена в планованому періоді і підготовлена до реалізації. В неї включа­ються: готові вироби, запчастини і напівфабрикати свого виробництва, продукція допоміжних цехів, що поставляється на сторону; роботи промислового характеру,виконувані на сторону і для непромислових господарств свого підприємства (для капбудівництва, ЖКО, підсобного господарства); капремонт і модернізація устатку­вання, виконувані силами підприємства; тара, не включена в оптову ціну виробу і роботи по НТП, що фінансується за рахунок фондів накопичення (прибутку).

Дата добавления: 2015-05-22