Повстання декабристів

Святослав (син Ігоря і Ольги) 965-972. Це великий князь воїн. Все життя провів в походах («іду на ви») підкорив всі 14 племен. Розбив: болгар, мордву, хозар, осетин, черкесів. Бився з: болгарами, печенігами, Візантією. Жорстокий до полонених християн. В походах бився поруч з воїнами. Ішов без обозу (вози). Їв що і всі, спав на землі. Загинув на Дніпрі від Печенігів.

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО ЗАЛІКУ

1. Психологія педагогічна як наука: її предмет, основні розділи та завдання.

2. Методологія та методи дослідження у психології педагогічній.

3. Специфіка психолого-педагогічного дослідження дітей дошкільного віку. Його етичні засади.

4. Загальнодидактичний етап історичного становлення педагогічної психології.

5. Експериментальний період у становленні педагогічної психології.

6. Теоретично-експериментальний етап історичного становлення педагогічної психології.

7. Сучасний стан розвитку психології педагогічної. Актуальні дослідження науковців України.

8. Учіння та научіння. Його види.

9. Навчальність. Проблема взаємозв’язку навчання та психічного розвитку дитини. Концепція розвивального навчання.

10. Структура учбової діяльності та чинники її успішності.

11. Психолого-педагогічні засади ефективного засвоєння знань, навичок, умінь.

12. Психологічні особливості формування елементів учбової діяльності в дошкільному віці.

13. Концепція програмованого навчання та його різновиди.

14. Теорія проблемного навчання: основні положення та специфіка застосування в умовах ДНЗ.

15. Структура психологічної готовності дитини до школи та її критерії.

16. Виховання як складова освітнього процесу. Взаємозв’язок між навчанням і вихованням.

17. Технологічний підхід до організації виховання.

18. Психологічні аспекти гуманістично зорієнтованого виховання.

19. Принципи діяльнісного підходу у вихованні.

20. Основні психологічні механізми виховного впливу.

21. Критерії та рівні вихованості дитини. Формування її моральності, його основні етапи. Базові вікові аспекти виховання дошкільників.

22. Основні психолого-педагогічні засади індивідуальної роботи з дітьми обдарованими та із затримкою психічного розвитку.

23. Психологічні аспекти педагогічного підходу до дітей із різними розладами емоційно-вольової та соціальної сфер психіки (гіперактивних, агресивних, тривожних, сором’язливих, соціально та педагогічно занедбаних).

24. Гендерно-психологічні аспекти освітнього процесу.

25. Основні вимоги до фахівців професій соціономічного типу. Поняття «соціальний інтелект» і «соціальна компетентність».

26. Структура педагогічних здібностей. Їх рівні.

27. Проблема «емоційного вигорання» педагога.

28. Педагогічне спілкування та його аспекти: комунікативний, перцептивний, інтерактивний.

29. Основні стилі педагогічного спілкування: різні підходи.

30. Педагогічний колектив та його соціально-психологічний клімат.

2. Розквіт Київської Русі. Володимир, Ярослав Мудрий.

Володимир Святославович (980-1015) після смерті Святослава залишилось три сина: Ярополк, Олег, Володимир. З 977 розпочинаються міжусобиці. Варяги допомогли Володимиру перемогли. Не законно одружений. Відновив владу Володимир над усіма племенами з сусідами на заході Поляками – встановив мир. Воював з печенігами. Проти них збудував мережу фортець. Поставив дрібні орди. Мав сім дружин, дванадцять синів яких поставив на місце племінних князів. Велику роль мало одруження з принцесою Анкою (Візантією). Умова охреститись. В 988 відбулось хрещення Київської Русі. Значення хрещення – рівноправність іншим народам і їх володарям. Перейняли писемність, матеріальну і духовну культуру.

Ярослав Мудрий 1019-1054 (син Володимира) після смерті батька прийняв участь в між князівській боротьбі і переміг братів. Був більше дипломат ніж полководець. Він дбав про розвиток освіти, збирав книги, перекладав, з інших мов, створив бібліотеку. Захист і допомога церкві, будував храм. При ньому площа Києва збільшилась в 8 разів. «Сват Європи», автор «Руської Правди». В 1036 назавжди розбив печенігів.

Соціально-економічний розвиток: в 10 ст. було більше 20 міс, в 11 ст. – 32 міста; в 13 ст. – 300 міст; проживало в Києві – 50 тисяч жителів.

Соціальне розшарування: холоп → закуп → людина → ремісник → купці → княжі люди.

Після смерті Ярослава Мудрого його сини отримали окремі землі з умовою коритись старшому брату (Ізяславу). Подальший розвиток феодалізму. Економічне і політичне зміцнення окремих князівств, вели до зростання сепаратизму. Почались між князівські чвари. В 1097 в Любечі князі зібрались на з’їзд і закріпили князівства за кожним князем.

Останнім дійсно великим князем був В. Мономах 1113-1125 який всіма силами стримував центробіжні тенденції князівства. Проводив дуже вдалі походи проти половців - напади яких майже припинялись як і воєнні міжусобиці.

3. Розпад Київської держави. Монголо-татарська навала.

На середині 12 ст. Київська Русь розпалась на 12 князівств: київське – 80 міст. Довгий час найпрестижнішим був Київ - це політичний, економічний, культурний центр, але війна князів за Київ втратила своє значення.

Волинське – міста Волині підтримували сильну князівську владу і Роман 1173-1205 і його син Данило Галицький 1228-1265 об’єднали Волинське і галицьке князівство в одне яке по силі займало 1-2 місце.

Галицьке тут особливо сильне боярство яке пробувало захопити в ньому владу і боролись проти сильних князів, запрошували слабших.

Чернігівське – про нього в літописах говориться з осудом за дружбу з половцями.

Переяславське – в залежності від Києва на кордоні із Степом зазнавало нападів кочівників.

Боротьба з кочівниками. До 1223 половці були ворогами. 1223 на р Калка монголи розгромили Київську Русь і половців. З 1237 – 1238 пройшлись по Київській Русі та знищили.

4. Українські землі у складі Великого Литовського князівства.

Після смерті Данила Галицького королем Русі став його син Лев 1264-1301 який передав престол сину Юрію 1301-1315. Останні князі Русі: Андрій – загинув в 1321; Лев – загинув в 1322. Після цього за Галицько-волинське князівство почалась тривала боротьба Литви, Польщі і Угорщини.

Литва це бідна, але єдина країна. Відстояли незалежність рицарів. При Гедиміні 1316-1341 вони захопили Білорусь а при Ольгерді 1345-1377 більшість України. Тільки Галичина Відійшла до Польщі. Буковина До Молдавії. Закарпаття до Угорщини.

Причина: у нас велика роздробленість і часті напади татар. Велике князівство литовське було менше зло ніж татари. Об’єднані сили Великого князівства литовського відтіснили татар у Крим. А литовці старого не рушили нового не вводили. Вони перейняли нашу мову, закони, релігію.

Політика Великого князівства литовського змінилась після того як її князь Ягайло 1377-1386 був обраний і королем Польщі. Він відмовився від православної віри і став католиком. В 1385 ці держави заключили Київську унію. Об’єднані сили двох держав 1410 під Грюнвальдом завдали нищівної поразки хрестоносцям. Водночас Унія стала початком загарбання України Польською Шляхтою яка захоплювала наші землі, покріпачувала селян, проводила окатоличування і ополячування. Спроби Українських і Литовських магнатів розірвати цей союз закінчувались поразками. Польська шляхта обрала своїм королем Велике князівство литовське. З 15 століття замість князівств створено воєводства.

Взаємовідносини з татарами і турками.

Крим остаточно відокремився від орди в 40х роках 15 ст. Але вже в 1475 потрапив в залежність від турок. З допомогою султана хан відвоював причорноморські степи у литовців змусив Московію і Річ Посполиту сплачувати йому данину. Хан мав сильну 80 тисячну кінну армію. Очевидці описують татар як не високих, кремезних, витривалих добрих вершників. Основні їх заняття це кочове скотарство і напади на християн з метою їх продажу на невільницьких ринках. За один напад татар 10 тис. людей втрачала Україна. У відкритий бій з козаками татари намагались не вступати.

5. Поява козацтва і Запорізької Січі.

Козацтво та запорізька січ.

Термін «козак» зустрічається в монгольському документі в 1240 р і означає одинокий схильний до розбою. В 1303 р «козак» означало страж, конвоїр. Причиною появи українських козаків було закріпачення селян і посилення їх гноблення. Як протест проти цього були втечі на безлюдні південно-східні Землі. Цей термін ще підкреслював що це не холоп, а вільна і озброєна людина. Час появи – кінець 15 ст. Головні заняття: рибальство, скотарство, землеробство,війни. Козацьке населення зростає на півдні від Києва в районі Черкас. Після освоєння цих земель сюди приходять польські урядовці, які змушують частину козаків відійти на кількасот кілометрів на південь по Дніпру - за пороги. Там в 1556 р князь Вишневецький на о. Мала Хортиця збудував Запорізьку Січ яка стала центром козацтва. Всього було 7 Запорізьких Січей. Першу і другу (Томаківська) 1593 зруйнували татари. Третя Базавудська стала вершиною козацтва 1594-1638, четверта Микитинська 1638-1651 була обмежена в правах існуванням польської залоги. П’яту Чортомлицька 1652-1709 зруйнував Петро І. Сьому Нова Січ 1735-1775 зруйнувала Катерина ІІ.

Запорізька Січ була першою у світі християнською демократичною республікою. Приймались тільки чоловіки, вихідці із усього світу - при умові: віра православна, мова українська. Новенького записували до одного з куренів (мах число 38 куренів), озброювали, давали прізвисько, здобич ділилась порівну. Кара за: зраду, крадіжку, п’янство в поході. На чолі Запорізької Січі стояв кошовий та генеральний писар, осавул, генеральний суддя, генеральний осавул. Старшини: бунчужний, хорунжий, довбуш, товмач, кашовар, старі козаки, пушкарі. Внизу знаходились: молодики, голота, сірома. Менше прав мали сімейники. Військо: піхота найсильніша в світі. Використовували човни – чайки. Була кіннота. Зброя: гармати,гаківниці, пістолі, рушниці, шаблі. Види козацтва: реєстрові, городові, надвірні, низові.

Петро Сагайдачний?-1622 здобув освіту в Острожській школі. На Січі себе проявив. Був кошовим, гетьманом, одним із самих визначних гетьманів країни від якого найбільше постраждали турки і татари. Водночас хороший дипломат, вчений який сприяв національному освітньому руху. Допомагав Київському братству, а в 1620 відновив Українську метрополію.

Керував походами П.Сагайдачний:

· Керував походами на Варну в 1606;

· Перекоп 1608;

· Ізмаїл,Клія;

· Білгород в 1609;

· Ходив походи в Молдавію 1612-1613;

· Трапезунд, Синап - 1614;

· 1615 – 80 чайок підпалили Стамбул;

· 1616 – Кафа, де визволив кілька тисяч бранців (центр работоргівлі Кафа);

Султан вирішив покарати Річ Посполиту і зібравши 300000 армію розпочав Хотинську війну. Поляків було 40 тис, і Сагайдачний привів 40 тис. Відвага і винахідливість козаків призвели до поразки турок.

6. Україна під владою Речі Посполитої. Люблінська Унія. Анти-шляхетські повстання кінця XVI - першої половини XVII

Москва щоб отримати зручні порти на Балтійському морі розпочала війну з Лівонським орденом. Німцям на допомогу прийшло велике князівство Литовське, більше 10 років тривала війна і поступово Москва почала перемагати. Щоб не втратити все Литовська верхівка йде на союз з польською шляхтою яка цього тільки і чекала.

Права польської шляхти: самі обирають короля; право вето; не підсудність - у литовської таких прав не було.

У Великому Князівстві Литовському тільки магнати користувались всіма правами, тому поляки, пообіцявши литовській шляхті такі ж права отримали собі спільників і в ході Люблінської унії 1569 після не простих переговорів дві держави Польща і Велике Князівство Литовське об’єднались в Річ Посполиту. Між ними скасовувались кордони, ходила одна монета – злотий; спільний сейм.

Україна фактично відбиралась поляками у більш слабких литовців. Литовцям залишалась Білорусь та своє право, адміністрація, військо, скарб, мова.

Наслідки для України: сюди посунули бідні, але гоноровиті Польські шляхтичі які захоплювали наші землі разом з населенням. Відразу починають зростати повинності, податки і утиски.

Наслідки для Польщі: магнати збагатились вважали себе рівними королю.

Острожські мали 80 міст і 2860 сіл які приносили дохід в мільйон злотих.

Вишневецькі мали 56 міст, а ще Потоцькі, Калиновські, Заславські … це в їх інтересах в 1557 була проведена реформа яка знищила общинне землекористування передавши кращі землі шляхтичу (фільварок).

Який вів ринкове господарство, а селянам давався один лан (21 га) землі. Євреї – орендатори.

Великі міста мали Магдебургське право – право на самоврядування. В 1596 відбулась Брестська церковна унія.

Національний класовий і релігійний гід призводив до опору українців (підпали, скетчі, Рух Опришків, але особливого розмаху здобували повстання де керівною силою виступали козаки.

Криштоф Косинський – гетьман реєстровців (грудень 1591 – грудень 1593) чисельність 2-4 тисячі, в битві під П’яткою яка тривала 7 днів була рівновага, Криштофа Косинського запросили на обід і підступно вбили.

Северин Наливайко – сотник надвірних козаків (жовтень 1594 – червень 1595) чисельність 4-12 тисяч. Поляки витіснили повстанців на лівий берег, оточили і завдяки зраді захопили і закатували Северина Наливайка.

Жмайло (1625) добився збільшення реєстру з 3000 до 6000 тис.

Трясило (1630 -1631) вперше до козаків приєднались тисячі селян і міщан. Реєстр збільшився до 8000.

Сулима в 1635 захопив Кодак.

Бут 1637 в битві під Кумейками була рівновага поляки запросили на переговори і стратили.

Острянин в 1638 продовжив повстання, але поляки витіснили козаків в межі Росії.

1639-1647 одні з найтяжчих з історії України – тортури, страти, знущання поляків не мали меж. Реєстр скоротився до 6000, але козаки здобули той досвід без якого не було б перемог Богдана Хмельницького.

7. Причини визвольної війни під керівництвом

Б. Хмельницького, перемог 1648-1649.

Польські пани захоплювали все нові й нові землі, вводили все нові податки, а закон забороняв скаржитись на свого пана. Міг вбити покалічити, мав право першої брачної ночі. Особливо тяжкою була експлуатація орендарів. У священників відбирались церкви. Православні обмежувались у повсякденному житті. Віра висміювалась. Йшов наступ католицизму. На Січі стояла залога польських військ яка забороняла приймати втікачів, ходити в походи на татар. Реєстровці не мали права обирати старшину, її призначала Річ Посполита.

Очолив повстання Б.Хмельницький – син сотника. Народився в 1595. Закінчив Єзуїтський колегіум. Добре знав – латинь, польську, татарську, турецьку, французьку. Воював з татарами, турками, з Москвою, з поляками, у складі французької армії, брав участь в 30 літній війні.

Богдан Хмельницький добре знав європейську політику і приймав в ній активну участь. Так коли Венеція звернулась до Речі Посполитої за допомогою, король без дозволу сейму видав універсал дозволив іти на татар. Дізнавшись про це сейм заборонив іти на татар. Богдан Хмельницький обманом отримав королівську грамоту із нею поїхав до хана. В січні 1648 р Богдана Хмельницького проголосили гетьманом. Богдан Хмельницький розіслав агітаторів по всій Україні. У поляків в Україні 30 тисячна каральна армія. Вони послали на Січ 12 тисяч. У Богдана Хмельницького 5000 армія. 6000 поляків пливуть Дніпром, 6000 йдуть степом – армії зустрілись на р. Жовті Води квітень 1648 р.

Агітатори Богдана Хмельницького привели 4000 реєстровців до Богдана Хмельницького. Вони приїхали на татарських конях (татар 4000). Поляки відступають, потрапляють в оточення, 1500 загинуло, 2500 в полон поляків (їх продали татари). А 2000 із 6000 реєстровців перейшли до Б. Хмельницького. Поляки дізнавшись про «зраду» реєстровців і розгром своїх військ почали відступ, але потрапляють в оточення і в полон до татар. Ця друга перемога була в травні 1648 р. після цього в Польщі помирає король, армія Богдана Хмельницького зростає до 100000. Поляки оголосили посполите рушення. Дві армії зустрілись на р. Пилява (вересень 1648).

У поляків три командири Дитина, Перина, Латина. Після розгрому поляків під Пилявою Богдан Хмельницький дійшов до Львова взяв викуп віддав хану і повернувся до Києва (грудень 1648). Армія Богдана Хмельницького нараховувала 300 тисяч козаків. Артилерія зросла з 4000 до 400 тисяч гармат. Тактика бою - наступальна,! розвідка, контррозвідка.

8. Утворення української козацької держави 1648 – 1654.

В ході війни 1648-1654 р велике феодальне землеволодіння за виключенням православних монастирів було ліквідовано, кріпацтво силою зброї було скасовано.

В Україні склався республіканський устрій при якому існувала виборність всіх ланок уряду. Існувала: власна армія, фінансова система, служба міжнародних зносин - все це охоплювало певну територію, народ якої не визнавав іншої влади крім свого гетьмана. Вся територія поділялась на полки, а полки ділились на сотні.

Вищим органом була – Генеральна рада вона обирала гетьмана і генеральну старшину. Гетьману підкорялись полковники 16 і більше. Полковники та генеральна старшина утворювали - старшинську раду. Ніхто без суду не міг бути скараним. Великі міста мали органи самоврядування.

В 1649 почалась друга війна з Річчю Посполитою Богдан Хмельницький та хан оточили Вишневецького. Сім тижнів він тримав облогу. На допомогу полякам йшов король з армією. Козаки і татари більшість армії кинули на короля і оточили його, але під тиском хана Богдан Хмельницький змушений підписати з королем Зборівський мир: реєстр – 40 тисяч, у козаків вся Україна крім західної.

Третя війна 1651 з Річчю Посполитою яка зібрала 48 мільйонів злотих та 150 тисячну армію – розпочала наступ на Україну. В червні 1651 під Берестечком зустрілись 100 тисяч козаків і 50 тисяч татар. В ході битви козаки почали тіснити поляків. Татари кинулись в бій та потрапили під вогонь артилерії і втекли з поля бою захопивши Богдана Хмельницького. Козаки потрапили в оточення. Завдяки Богуну армію врятували, але обоз втратили. Поразка козаків призвела до підписання Білоцерківського миру: реєстр 20 тисяч у козаків тільки Подніпров’я.

Богдан Хмельницький вирішив одружити свого сина на дочці молдавського господаря. На Молдавію пішло 30 тисячне військо. Поляки з 20 тисячним військом в травні 1652 року зустрілись з козаками під Батогом, але поляки були оточені і всі знищені. В цій війні Тиміш був тяжко поранений.

Війна 1653 початок 1654 року. На початку 1653 р 15 тисячна польська армія вторглась в Україну знищуючи все на своєму шляху, але Богуну вдалося відкинути поляків за кордон. До поляків приєднались Молдавія, Валахія і Семиграддя і вони вторглись в Україну. Богдану Хмельницькому на допомогу прийшов хан разом з татарами. Ми оточили ворогів, союзників Речі Посполитої відпустили, але хан не дозволив добити поляків і мусив Богдан Хмельницький підписати мир на умовах Зборівського миру.

9. Об'єднання України з Московською державою

В січні 1654 року до Переяслава приїхала делегація Росії на чолі з боярином Бутурліним туди ж прибули козаки на чолі з Богданом Хмельницьким після важких переговорів була укладена Переяславська угода.

Чому Росія?

· Православна;

· Близька культура і мова;

· Спільне походження;

· Чисельна московська армія.

В березні 1654 українська делегація приїхала в Москву де були підписані Березневі статті:

· Зберігались права і вольності української старшини і козаків;

· Реєстр становив 60 тисяч;

· Право самим обирати гетьмана;

· Гетьману передавалось Чигиринське староство;

· Право зносин з іноземними державами.

Дізнавшись про об’єднання України з Москвою сусідні держави намагались зірвати цей союз. В січні 1655 року польська армія зустрілась з козаками в Дрижипільській битві. Завдяки маневру Богуна ми перемогли в цій битві. Вже в 1654 році російська армія, при підтримці 20 тисяч козаків, звільнила Смоленськ (зх.) Росії і Білорусь. Тут вперше пробігла чорна кішка між Росією і Україною. Влітку 1655 Російська армія вступила в Україну й разом визволили всю Україну від поляків, але нам в тил вдарив хан і козаки змушені повернутись. В війну вступає Швеція і захоплює Польщу. На нашому боці Берлінська область: з нами на рівні воювали: Бранденбург, Семиграддя, Литва. А проти нас Данія, Австрія.

Поляки обіцяють царю обрати його своїм королем. Цар за спиною Богдана Хмельницького заключає союз з Річчю Посполитою і йде війною на шведів. Союз України з Москвою знищений. Семиградці разом з 20 тисячами козаків захоплюють південну Польщу. Поляки підіймаються на боротьбу. Козаки покидають семиградців. Ті потрапляють в оточення і знищуються. Дізнавшись про це Богдан Хмельницький в літку 1657 помирає.

10. Україна після смерті Б. Хмельницького. Руїна.

В останні дні життя Богдана Хмельницького - козаки обирають гетьманом Юрія Хмельницького. Його відправляють доучуватись, а обирають Виговського (1657-1659).

Політика Виговського. Він вважав себе шляхтичем. Цар змусив козаків повторно провести раду яка все рівно обрала Виговського. Він повів про польську політику. Розірвав союз з Москвою і підписав з Річчю Посполитою Гадяцький трактат по якому Україна була в складі Речі Посполитої як автономна республіка. Кожного року за поданням гетьмана король давав шляхетство 100 старшинам. Москва посилає в Україну 100 тисячну армію. Виговський який перед цим придушив повстання Пушкаря (Полтава) і (Барабаша) разом з татарами розгромив, татари захопили великий полон. 100 тисячна рос армія зустрілась з армією козаків і татар під Конотопом. Росіяни зазнали повного розгрому втративши 30 тисяч дворянської кінноти. Вони починають відступ, цар готується втекти з Москви, але в тилу Виговського спалахує повстання і на раді його переобирають, обираючи Юрія Хмельницького (1659 - 1663). Козацьку раду оточили росіяни і вибору у нас не було. Росіяни і козаки вступили в війну з Польщею. Юрій Хмельницький вів себе не рішуче і з часом перейшов на бік Речі Посполитої, Російська армія потрапила в оточення і була знищена. Юрій Хмельницький підписує з Річчю Посполитою Слободищенський трактат по якому Україна повертається до складу Речі Посполитої, але на умовах гірших ніж при Виговському.

Після 1663 року Юрій Хмельницький ділить Україну на дві частини по Дніпру.

Лівобережні гетьмани: Брюховецький – він обрав промосковську політику. Правління (1663 - 1668); Многогрішний – (1668 - 1672) підписав з Москвою договір який ще більше обмежував автономію України.; Самойлович (1672 - 1687) його договір з Москвою був ще гіршим. Разом з російською армією приймав участь в кримському поході, але татари підпалили степ і похід зазнав невдачі. І у всьому звинуватили Самойловича і відправили в Тайгу.

Правобережні гетьмани:

Тетеря – (1663-1665) пропольської орієнтації. Разом з поляками намагався захопити лівобережжя, але невдало, розстріляв Виговського;

Дорошенко (1665- 1676) користувався авторитетом у козаків; створив армію найманців (сердюки); визволив правобережжя, але поведінка турок і татар призвела до втрати його авторитету, і він склав булаву яку підняв Юрій Хмельницький; був про турецької орієнтації.

Друга половина 17 століття ввійшла в історію України під назвою РУЇНА. причини: боротьба проросійського, пропольського, про турецького таборів; боротьба низів українських проти старшини.

11. Політика гетьмана І.Мазепи.

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду князем В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін. З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р. Самара. Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І. Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»). Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

12. Зруйнування Петром І Запоріжської Січі, обмеження автономії України.

Мазепа прибув до Карла ХІІ в жовтні 1708 з 1500 козаками. Щоб України і відвернути їх від шведів. Столицю було взято і спалено – всі жителі були знищені. Пізніше до шведів приєднались 9 тисяч запорожців. Однак в цілому сили були не рівні.

У Петлюри 42 тисячі плюс велика перевага в артилерії. У Шведів вона становила 30 тисяч.

27 червня 1709 відбулась Полтавська битва. Втрати шведів 12 тисяч, а Росії 4,5 тисячі.

Росія взяла штурмом Запоріжську січ і всіх запоріжців – стратила на місці. Мазепа з прибічниками і шведами прибули до Молдавії де він незабаром помер. Його справу продовжив Пилип Орлик. Йому належить заслуга заснування першої конституції України, яка за своїм демократизмом не знала рівної. В ній говорилось що вся Україна повинна бути незалежною. На чолі її стояв обраний гетьман, в залежності від генеральної ради – три рази на рік мав збиратися сейм у складі старшини запорізьких послів. Всі справи судить генеральний суд. Полковники і сотники обираються вільними голосами, а гетьман їх підтверджує. Гетьман зобов’язаний забезпечувати козацьких вдів та сиріт, стримувати данини. Але союз Пилипа Орлика із турками, татарами, шведами не дав результатів. До смерті в 1742 він проводив проти московську політику. Петро І заслав сімї іноземців до Сибіру. Полонених: вішали, рубали голови, четвертували, сажали на палю. Договір України з Росією не був поновлений. При гетьманові Скоропадському назначили наглядача. Фінанси перейшли до рук Москви. Селяни і козаки засилались на роботи. Нищилась торгівля. Цар заборонив книгодрукування та вилучив Українські книги. Після смерті Скоропадського Петро І заборонив вибори гетьмана. З 1727 по 1734 правив Данило Апостол. До 1750 гетьмана не було.

13. Антифеодальні повстання 18 ст.

І повстання: Козаки підіймають повстання. Все правобережжя знищено. Польща за допомогою Петра І в 1704 Мазепа укладає з армією угоду і заарештовує Палія.

ІІ повстання: В західній Україні боротьба набула руху опришків. Це дрібні загони. Які використовували ліси і гори Карпат. Нищили орендарів і шляхту.

ІІІ повстання: Закарпаття 1703-1711 рр. Україна разом з Угорцями на повстання проти Австрійців.

ІV повстання: На правобережжі (1725-1750) рр. вперше з’явився термін «гайдамак». Вони нищили шляхту і орендарів.

V повстання: Верхівкою повстання була Коліївщина (1766 р.). Залізняк, Гонта. Всіх євреїв знищували. Повстання було придушено Російською армією.

14. Знищення російським самодержавством української державності в другій половині XVIII

Причини Російсько-турецької війни 1768-1774:

· Необхідність відвоювання степових просторів півдня і побудови портів на узбережжі моря;

· Напади кримських татар.

Цілі турок: скористатись боями Російської армії проти поляків, гайдамаків, своєю перевагою чисельності (550 тисяч турок прости 120 тисяч росіян) загарбати Україну і навіть Москву.

В Україні розміщувались склади, постачала армія продовольством, фуражем, Шостка – порохом, 5 тисяч возів, 20 тисяч волів, із 120 тисяч – 50 тисяч були українці. Запорізька Січ виставила 7500 кінноти і 5800 піхоти. Українці будували мости, укріплення, човни, по мирному договору. Крим став незалежним. Подяка Катерини ІІ була царською. Ще до неї в 1754 між гетьманщиною і Росією були скасовані митні кордони. В 1764 Кирила Розумовського змусили залишити гетьманство.

Катерина ІІ була прибічницею централізації імперії проти автономії і тому обережно готувала грунт для скасування залишків автономії України. В 1765 був скасований полковий устрій на Слобожанщині. П’ять козацьких полків стали гусарськими. Несподівано і підступно 1775 було захоплено і зруйновано Запорізьку Січ.

В 1781 реорганізовано гетьманщину (суть реорганізації – із 10 полків створено 3 намісництва, а з козаків зробили – уланів). В 1783 для українських селян ввели кріпацтво. Щоб зменшити проти російські настрої в 1785 українську старшину зрівняли в правах з російським дворянством. Таким чином в наслідок політики російського царизму було знищена українська автономна держава.

Подальша доля запорожців: старшина заарештована (останній кошовий Калнишевський помер в 1803 році у віці 113 років).

П’ять тисяч запорожців втекли за Дунай до султана заснувавши там Задунайську Січ, а вірні Катерині козаки отримали землі на Кубані.

Політика Катерини: 1783 Росія приєднала до себе Кримське Ханство. З 1787-1791 знову розгорілась Російсько-турецька війна. В ній уславились: Потьомкін, Суворов, Романцев. Росія перемогла і приєднала землі між Бугом і Дністром.

В 1772-1775-1795 Росія разом з Австрією і Пруссією прийняли участь в поділі Речі Посполитої.

Протягом цих 100 років швидкими темпами йшло заселення степових просторів півдня.

15. Економічне становище України в другій половині XVIII - першій половині XIX ст.

Якщо в 1740 тут проживало 11 тисяч людей, 1745 -100 тисяч в 1796 554 тисячі. Сюди широким потоком пішли українці, росіяни, серби, німці, болгари, греки, молдовани. Багатонаціональними були і міста: Одеса, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Олександрівськ. Цим негайно скористались хлібороби – врожаї зросли на 500%.

Сільське господарство: головне заняття населення – хліборобство. На півдні вирощували пшеницю. На лівобережжі – жито. В середині 18 ст. картопля. В кінці 18 ст. замість махорки – тютюн. З початку 19 ст.: кукурудзу, виноград, цукровий буряк, соняшник, 2100 сімей володіли 50 % всієї землі.

Значно зросло тваринництво – на півдні і лівобережжі: овець. На поділлі розводили волів та 11 порід коней.

Промисловість: з другої половини 18 ст. на Лівобережжі швидко зростає мануфактурне виробництво – суконне, парусиново-полотняне, шовкове, шкіри, килимів, скла, цегли, паперу.

В 1782 на лівобережжі налічувалось 3300 водяних млинів і 12000 вітряків. Найбільш прибутковим було виробництво пшеничної горілки, мед. В першій половині 19 ст. (першій чверті) темпи розвитку промисловості ще повільні, мануфактури не великі, кустарні.

В 1825 на Дніпрі перший пароплав.

Але були і якісні зміни: зростає роль вільнонайманої праці.

Друга чверть 19 ст. – темпи економіки прискорюються, мануфактури переростають у фабрики і заводи, де використовуються механізми. Виникає вугільна промисловість, але 64% всіх робітників працювали в цукровій промисловості.

Торгівля – з кінця 18 ст. посилюється: існувало 700 базарів, десятки ярмарок, тисячі крамниць, поширюється чумацтво.

Розвиток товарно-грошових відносин, відсталість поміщицького ладу привели до необхідності відміни кріпосного права.

16. Політичний розвиток України в першій половині XIX ст.

Війна з Наполеоном. Наполеон прийшов до влади в 1799 і через декілька років підкорив більшість країн Європи. Навесні 1812 почалось вторгнення 640 тисячної армії яка мала 1372 гармати - проти 597 тисяч росіян і 1000 гармат. В складі регулярної армії Росії відважно воювали українці, в ополчення вступили 27 тисяч козаків і 42 тисяч ратників (піхота). В Україні зібрали 9 мільйонів карбованців, 210 кг срібла, 60 кг золота. В Білорусії діяли українські партизани. Із 550 тисяч втрачених солдат 100 тисяч Наполеон втратив в Україні. Українці взяли участь у визволенні Європи.

Визвольна місія наших військ познайомила її учасників з д було присутнє кріпацтво, селяни жили заможно, але вражало вільнодумство народів. Декабристи це передові представники дворянства які не захотіли миритись з несправедливим ладом. В 1816 30 дворян утворили: Союз порятунку. Мета Скасування кріпацтва і конституційна монархія.

В 1818 більше 200 чоловік утворили «Союз благоденства» - за республіку.

В 1821 утворено Південне товариство на чолі з Пестелем. Його програма «Руська правда». Підняли повстання 29.12.25 року, але 3 січня було придушено.

17. Економічний розвиток України після відміни кріпосного права і до першої світової війни.

Відставання Росії від Англії і Франції в економічному розвитку яке відбулось в наслідок існуючих феодальних відносин, а також поразка в війні з цими державами (1854-1855).

Змусили царизм «зверху» в 1861 звільнити селян від кріпатської залежності, але селяни здобули тільки особисту волю. А більшість чорноземних земель залишилась у поміщиків.

Відрізки становили 40-70% землі, а за свої 30% селяни сплачували викупні платежі до 1905 року, переплативши в 2,5 рази.

Реформа стала першим кроком по капіталістичному шляху. Розпочалось невпинне витіснення дворянського землеволодіння – капіталістичним. Розпочинається процес товаризації і спеціалізації. Все більше застосовуються різні механізми. Безземельні селяни (1,5 мільйона) дали ринок вільнонайманої праці.

Швидко зростає фабрично-заводська промисловість для якої з’явився ринок збуту. Держава (Російська імперія) була зацікавлена в розвитку залізниць, машинобудування, металургії, паливної промисловості, дешевої робочої сили.

Більш високі форми експлуатації приваблювали європейський капітал, що отримував тут надприбутки.

Залізниці: Київ - Одеса (1866-1871); Курськ – Харків – Азов 1869; Курськ – Київ 1870; Київ – Брест 1873;!Донецька 1879; Єкатерининська 1884.

Водний транспорт: На чорноморські порти з 1866-1870 рік припало 47% всіх товарів. А з 1896 по 1899 - 57% всіх товарів. На Дніпро припадало 91% всіх річкових шляхів.

Вугілля: 1860 – 6 мільйонів пудів; 1870 – 15 мільйонів; 1880 – 86 мільйонів; 1900 – 671 мільйон пудів.

Залізна і марганцева руда: район Кривого Рогу. 1890 – 23 мільйона пудів залізної і 0.66 мільйонів пудів марганцевої, а 1900 210 мільйонів залізної і 10 мільйонів марганцевої.

Металургія: в 1900 в Україні 17 великих металургійних заводів виплавляли 50% чавуну і сталі.

Машинобудування: 1961 20 заводів, 50% сільгосп машин вироблялось в Україні.! Луганський паровозобудівний завод.

На початку 80-х Україна виробляла 88% цукру. Магнати Цукру:Терещенко, Бобринські, Браницькі – вони в кінці 19 ст. утворили монополію (синдикат) який регулював ціни і прибутки.

Міста: існувало 130 міст. Катеринослав 113000; Харків 174000; Київ 248000; Одеса 404000.

В центрі міст жила аристократія, тут кам’яні будинки, тротуари, парки, а на окраїнах мазанки.

Споруджуються: водогони, електростанції, працювали конки, трамваї, вулиці освітлювались газовими ліхтарями – пізніше електричними.

В 1882 перший телефон. В містах існувало 1000 крамниць, з’являються спеціалізовані. Біржі, розширюється поштовий і телефонний зв'язок, приватні банки, азбука Морзе. В кінці 19 проводиться грошова реформа.

18. Революційний і національний рух в Україні другої половини XIX - початку XX ст.

Після 1861 становище більшості селян погіршилось. В середньому батрак мав менше 0.2 десятини (20 соток), бідняк менше 4-х десятин, середняк 7 десятин, куркуль 16 десятин, поміщик 334 десятини.

Становище селян: малоземелля, викупні платежі, общинне землеволодіння, аграрне перенаселення слідує зростання цін на землю і безробіття. Українці не переселялись до міст, а виїжджали на схід. Західні українці до Америки. Тяжке становище селян вело до бунтів і повстань.

З 1890 по 1900: 150 селянських заворушень; 1900 -1901: 300 селянських заворушень; повстання на Полтавщині і Харківщині, розгромили 105 селянських общин.

Робітники жили ще гірше селян, але були більш згуртовані бо більш освідченні що полегшувало їх боротьбу за свої права. Низька зарплата, дорожнеча, тривалий робочий день, травматизм – 1870-ті 72 виступи пролетарів, середина 1880-1890 80 виступів, Середина 80х вперше піднято червоний прапор в Запоріжжі. В 1900 в Харкові 1 травнева демонстрація. В 1903 на півдні Баку, Ростов на Дону і на всій Україні загальний політичний страйк.

Народники – це передові представники інтелігенції які прагнули допомогти селянам позбутися залишків кріпацтва, і через селянську общину перейти до соціалізму. Вони вели пропаганду серед селян, поширювали літературу. Перші гуртки виникають в Одесі і Києві в 1873. Їх вожді: Бакунін, Лавров, Ткачов. З кінця 1873 року вони починають «Ходіння в народ» зазнало невдачі.

Другий етап це перехід до постійних поселень серед селян. В 1876 утворили таємну організацію «Земля і воля». Не зумівши підняти селян на революцію народники перейшли до індивідуального терору проти представників уряду. В 1881 вбили царя Олександра ІІ. Але і цей вчинок не підняв народ на революцію. Арешти обезкровили революційних народників в 1884 їх організація припиняє існування. На зміну революційним народникам приходять ліберальні.

Дата добавления: 2015-05-22