Економіка – основа життя людини і суспільства

Розпочинаючи розгляд теоретичних основ економіки, насамперед потрібно знайти відповідь на питання: що ж таке економіка взагалі, у цілому, який її зміст?

Економіка – сфера діяльності людей, де створюються та використовуються життєві блага для задоволення людських потреб.

Щоб нормально існувати, людина повинна мати їжу, одяг, взуття, житло, меблі, транспортні засоби, комунікації, машини та меха­нізми, побутові прилади, видовища, інформацію, захист від голоду та хвороб і безліч інших речових і неречових життєвих благ, які створю­ються в економіці.

Однак це не єдине розуміння економіки. Поняття “ економіка ” застосовується не лише для позначення сфери створення та викорис­тання життєвих благ, а й для визначення сукупності відносин між людьми у виробництві, розподілі, обміні та споживанні життєвих благ, тобто сукупності економічних відносин, а також як назва науки, яка досліджує економічне життя людей.

Економіка як господарська сфера має складну структуру. Це, насамперед, національна економіка, або народне господарство, що поділяється на галузі, види виробництва та територіальні господарські комплекси. Окремі, відносно самостійні територіальні частини націона­льної економіки можна трактувати економікою регіону, або регіональ­ною економікою. Первинною ланкою економіки є підприємства (фір­ми), де й створюються усі життєві блага. Підприємства, у залежності від виду життєвих благ, які вони виробляють, чи місця виробництва групу­ються у галузі та територіальні комплекси тощо. Національні економіки, що поєднуються взаємними господарськими зв’язками, утворюють гло­бальну, або світову, економіку.

Однак поняття “економіка” як господарська сфера охоплює не лише виробництво як процес створення життєвих благ. Вона включає також їх розподіл, обмін і споживання. Життєві блага, створені у виробництві, проходять досить тривалий шлях до споживання через розподіл і обмін. Виробництво, розподіл, обмін і споживання життє­вих благ утворюють тісно переплетені, взаємозумовлені, але усе ж відносно самостійні сфери економіки. У виробництві блага створюють­ся, однак для споживання вони спочатку повинні розподілитися і обміня­тися. Розглянемо це на гіпотетичному (умовному), але усе ж реальному прикладі.

Припустимо, що в економіці, як і колись було за прадавніх часів, відсутні гроші. Блага не можна купити чи продати, їх можна тільки обмі­няти, щоб одержати інші блага, необхідні для споживання. Тепер уяви­мо собі окреме підприємство, яке випускає, наприклад, флешки. Колектив працівників даного підприємства у виробництві створює пев­ну кількість флешок, у розподілі визначається частка кожного у створе­ному продукті, тому кожен отримує якусь кількість флешок. Однак флешки не можуть втамувати усі життєві запити працівників. Тому останні обмінюють їх у сфері обміну на потрібні їм життєві блага. І тільки після цього відбувається споживання.

Зв’язок виробництва і споживання виявляється і через те, що частина благ – так звані виробничі блага – споживаються людьми не безпосередньо. Зокрема, такі блага, як сировина, електроенергія для машин, паливо, вантажні автомобілі, верстати та виробниче обладнан­ня тощо, споживаються у виробництві. Це так зване виробниче спожи­вання. Водночас, інша частина благ – такі, як їжа та одяг, розваги та житло, видовища та книги, електроенергія для телевізора чи пральної машини тощо, або так звані споживчі блага – споживаються людьми безпосередньо в особистому споживанні.

Життєві блага здійснюють свій рух, який можна назвати круго­обігом благ, через усі сфери – від виробництва до споживання. При цьому створюються умови для повторення процесу виробництва, що називають його відтворенням. Постійне і безперервне відтворення включає не тільки повторення виробництва, але й розподілу, обміну та споживання також. Це стає запорукою вічного та безупинного руху економіки, основою прогресу людської цивілізації.

Економіка в цілому утворює каркас людської цивілізації, який утри­мує усі інші сфери діяльності людей – політику та ідеологію, культуру і мораль, науку і духовну сферу тощо. Люди можуть дозволити собі займатися політикою чи спортом, релігійною чи благочинною діяльні­стю, досліджувати планету в цілому, її океани та космічний простір, писати вірші і вивчати історію, народжувати та виховувати дітей, заду­муватися над сенсом життя чи іншими морально-етичними проблемами тільки тому, що відповідні матеріальні передумови цього визрівають в економіці. При цьому рівень політичного, соціального, духовного, куль­турного, науково-технічного розвитку людського соціуму (суспільства) цілком та повністю визначається рівнем розвитку економіки.

Дата добавления: 2015-05-22