Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Міжнародний рух товарів, як ознака світового ринку




Характерні риси світового ринку.

 

Світовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Для нього характерні такі риси:

· він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

· він виявляється у міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;

· він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути використані найефективніше;

· він виконує сануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах;

· на ньому існує особлива система цін - світові ціни;

· на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв’язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав;

Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Світовий ринок є сферою міжнародного обміну і тому має зворотній вплив на виробництво, показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати. У цьому сенсі світовий ринок є первісним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної економіки.

 

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля - це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка являє з себе сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін “ зовнішня торгівля держави ”, стосовно торгівлі двох країн між собою - “ міждержавна, взаємна, двостороння торгівля ”, а стосовно торгівлі усіх країн одна з одною - “ міжнародна або світова торгівля ”.

Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами у матеріально-речовому вигляді (“видимі товари”), так і послугами (“невидимі блага”), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів - експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.

Експорт - це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт - це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Зовнішньоторгове сальдо - різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.

Зовнішньоторговий оборот - сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, продажу товару - експортом, а купівлі - імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксації цього факту у відповідній митній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом “Соса-Соla” українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась американська компанія “Соса-Соla”.

Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характеризують міжнародний рух товарів і використовуються для усебічного аналізу міжнародної торгівлі та з практичною метою. Торгове сальдо та оборот, як їх похідні, мають більш вузьке аналітичне та практичне значення.

Якщо виходити із передумови балансу попиту та пропозиції, то графічно поняття експорту та імпорту можна представити так, як показано на рис.2.3.

 

Рис. 2.3. Графічне зображення експорту та імпорту

 

Припустимо, що країни І та ІІ відокремлено одна від одної виробляють та споживають один і той самий товар. Попит та пропозиція товару у країні І становлять DI та SI, а у країні ІІ - відповідно DII та SII. По горизонтальній осі показано обсяги виробництва товару QI, QII, по вертикальній - його внутрішня ціна РІ, РІІ відповідно у країнах І та ІІ. Ринкова рівновага попиту та пропозиції на товар досягається у точці Е1 у країні І, де ціна товару становить Р1, та точці Е2 у країні ІІ, де ціна товару - Р2. Оскільки Р12, даний товар дешевший у країні І, ніж у країні ІІ, і отже, країні І вигідно його експортувати у країну ІІ та одержати від цього який небудь прибуток, а країні ІІ вигідно його імпортувати з країни І і тим самим зекономити та знизити його закупки на внутрішньому ринку. Через відмінності у внутрішніх цінах між країнами І та ІІ у країні І за будь-якої ціни на товар більше, ніж Р1, виникає його надлишкова пропозиція. У країні ІІ за будь-якої ціни на товар менше, ніж Р2, виникає надлишковий попит на нього.

Країни починають торгувати. Рівновагова ціна Р1 у країні І показує, що у точці Е1 попит на товар точно дорівнює пропозиції і у країни І немає товару для експорту. Тим самим визначається точка на кривій пропозиції на світовому ринку, яка показує мінімальну ціну, після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни ІІ рівновагова ціна Р2 показує, що у точці Е2, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо своїх власних ресурсів. Тим самим визначається точка на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною ІІ припиниться.

Оскільки існують тільки дві країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, який імпортується країною ІІ, або, що теж саме, надлишкова внутрішня пропозиція у країні І повинна дорівнювати надлишковому внутрішньому попиту у країни ІІ, тобто графічно А1В1 = А2В2, де А1В1 - це експорт країни І, а А2В2 - імпорт країни ІІ. Величина експорту А1В1 покаже другу точку, яка визначає криву пропозиції товару на світовому ринку, а величина імпорту А2В2 - другу точку, яка визначає криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт дорівнює імпорту, то на графіку світового ринку вони співпадуть на відрізку РЕ, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Е при новому рівні світової ціни Р - рівноваговій ціні товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару при цій ціні визначається відповідно кривими Dw та Sw.

Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище рівня Р, розширивши тим самим об’єкт експорту понад А1В1,то обмеженість попиту кількісними рамками А2В2 понизить ціну до рівня Р. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче рівня Р, то кількісно попит на імпорт товару перебільшить його кількість, яка є для експорту А1В1 і ціна повернеться до світового рівня Р.

Базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:

· світовий ринок - це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;

· обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту - обсягами надлишкового попиту на товари;

· факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту встановлюється у процесі порівняння внутрішніх рівновагових цін на однакові товари у різних країнах, який має місце на міжнародному ринку;

· ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;

· з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які екпортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого - зміна кількості експортованих та імпортованих товарів призводить до зміни світової ціни.

Таким чином світовий ринок - це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок виявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів - експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв’язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівновагову ціну, за якою здійснюється торгівля.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 794; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.