Бронзова доба

- бронза – перший штучно створений людиною сплав;

- завершення відокремлення скотарства від землеробства;

- перехід від матріархату до патріархату;

- поява майнової нерівності, рабства;

- існування племінних об’єднань і союзів племен;

- Тщинецька і Комарівська культури;

- землеробство і скотарство – основне заняття жителів цих культур;

- Білогрудівська культура (біля м.Умані) – лісостепова смуга Правобережжя від Збруча до Дніпра;

- військова демократія;

- наявність високорозвинутої металургії;

- культура Ноа (симбіоз прафракійців і сабатинців) – Прикарпаття та Західне Поділля в ХІУ ст. до н.е.;

- землеробство, скотарство, металургія.

2. Державницькі утворення залізної доби:

- залізна доба (рубіж ІІ і І тис. до н.е.);

- демократичність епохи і підвищення продуктивності землеробства і ремесла;

- відокремлення ремесла від землеробства;

- розрив родової общини і перетворення її у сусідську, територіальну;

- створення воєнно-політичних об’єднань;

- Кіммерійці – найдавніша державність Х-УІІ ст. до н.е. на північному Причорномор’ї і Криму;

- Скіфія УІІ-ІІІст. до н.е. – територія Північного Причорномор’я між Доном і Дністром;

- суспільство – общинники, воїни, жерці;

- розпад Великої Скіфії на Малу Скіфію в Криму і одну на Нижньому Дунаї (Добруджа);

- Сарматія (ІІІ ст.до н.е.) – у степах Північного і Східного Причорномор’я;

- кочовий спосіб життя, скотарство;

- кінне військо;

- війни з Персією, Римською імперією (роксолани);

3. Міста-держави Північного Причорноморя;

- раціональна забудова цих міст;

- форма політичної організації – рабовласницька республіка;

- демократичний характер влади;

- Боспорське царство на берегах Керченської протоки у 480 р. до н.е. – 70 роки ІУ ст.н.е. – об’єднання 8 держав;

- навала гунів.

Рекомендована література

Основна

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – С.9-34.

2. Крип’якевич І.П. Історія України. – С. 17-27.

3. Субтельний О. Україна: історія. – С.22-33.

4. Історія України (Кер.авт.кол. Ю.Зайцев). – С.3-50.

Додаткова

5. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – С.22-46.

6. Етнографія України

Українська держава Київська Русь (4 год)

1 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: на основі рекомендованої літератури, матеріалів навчальної лекції допомогти студентам оволодіти темою, звернувши особливу увагу на друге питання плану: “Утворення і розвиток Київської держави”.

План:

1. Східнослов’янські племінні обєднання напередодні утворення Київської Русі:

- теорії походження слов’ян: Карпатсько-Дунайська, Вісло-Одерська та Вісло-Дніпровська;

- землеробство (перелогова система, дво- і трипілля), залізоробне ремесло, гончарство, деревообробка, торгівля;

- дажбогивська віра (Рунвіра);

- три великі політичні об’єднання (середина ІХ ст.): Куявія, Славія, та Артанія;

- Норманська та антинорманська теорії утворення Київської Русі.

2. Утворення і становлення Київської Русі:

- писемні джерела про перші кроки державності;

- значення міста Києва в державотворчому процесі;

- державотворча діяльність князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава;

Рекомендована література:

Основна

1. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

2. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

3. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

4. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

Додаткова

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

2. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

3. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

2 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

1. Розквіт Київської держави в кінці Х - першій половині ХІ ст.:

- розширення і зміцнення держави за князювання Володимира Святославовича (980-1015);

- завершення об’єднання етнографічної території південного відгалуження східних слов’ян в єдиній державі;

- офіційне хрещення Київської Русі;

- відносини з Візантією;

- чотирьохрічні міжусобиці;

- Київська Русь у зеніті могутності за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054);

- зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі;

- ознаки держави “Київська Русь”.

2. Політичне роздроблення і занепад Київської Русі

причини роздроблення єдиної держави;

- ознаки її політичного роздроблення;

- князівські міжусобиці і чвари;

- намагання утримати єдність держави і її могутність при князюванні Володимира Мономаха (1113-1125);

- процес виділення окремих земель із єдиної спільної держави;

- вторгнення половців, татар, монголів;

- остаточний розпад Київської держави.

Рекомендована література:

Основна

5. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 1999.- С.18-39.

6. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності.- Львів: Світ, 1995.- С.16-24.

7. Папюк А., Рожик М. Історія становлення української державності.- Львів: Центр Європи, 1995.- С.14-27.

8. Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996.- С.51-74.

Додаткова

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Радуга, 1990.- С.49-110.

5. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991.- С.29-60.

6. Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів: Світ, 1992.- С. 33-74.

Галицько-Волинська держава (2 години)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: знати основні інформативні дані про зародження, розвиток і занепад чисто української за населенням Галицько-Волинської держави. Продовженням Київської Русі була саме ця держава, а не Володимиро-Московська про що пише російська шовіністична історіографія.

ПЛАН:

1. Галицьке і Волинське князівство в ХІ-ХІІ ст:

- початковий період Галицького князівства при князюванні Рюрика, Володаря і Василька Ростиславовичів;

- війни київських князів Всеволода Ярославича, Святополка Із’яславича за вплив у Галицькій землі;

- зазіхання Польщі і Угорщини на край;

- князювання Володимирка;

- походження назви “Галич”;

- перша згадка про Галич у 898р.;

- розквіт Галицької держави при князі Ярославі Осмомислі (1152-1187);

- Волинське князівство в ХІІст.;

- князювання Мстислава Із’яславовича та Ярослава Із’яславовича;

- залежність Волині до 1170р. від Києва;

- статус спадкової вотчини Волині при Із’яславі Мстиславовичі;

- князювання Романа Мстиславовича.

2. Утворення Галицько-Волинської держави:

- причини об’єднання у 1199р. Галицького і Волинського князівств при князі Романі Мстиславовичі (1199-1205р.р.) – традиції політичних зв’язків, етнічна і географічна близькість;

- успішні походи Романа Мстиславовича проти литовців, половців, допомога Візантії, оволодіння ним Київською землею, контакти з Папою Римським;

- трагічна загибель князя Романа у 1205р. у війні з польським князем Лешком;

- наступники престолу – неповнолітні Данило і Василько

- початок “галицької смути” (1205-1245р.р.);

- боротьба внутрішньої боярської опозиції за владу;

- князювання Данила Романовича (1228-1264р.р.);

- встановлення мирних відносин з Польщею та Угорщиною, підкорення Литви;

- розгром Тевтонського ордену у 1238р.;

- перенесення столиці з Галича до Холма;

- спроба створення антитатарської коаліції

- коронація Данила в Дорогочині у 1253р.;

3. Наступники Данила Галицького. Занепад держави.

- державницька діяльність Лева І Даниловича (1264-1301);

- князювання на Волині сина Василька Володимира;

- функціонування єдиного Галицько-Волинського князівства під владою внука Данила, сина Льва Юрія І (1301-1308р.р.);

- заснування Галицької митрополії (Ніфонт), яка існувала до 1437р.;

- коронація Юрія І;

- перебування на Галицькому престолі з 1315 до 1323 років синів Юрія І Лева ІІ Юрійовича (Галич) і Андрія Юрійовича (Володимир-Волинськ);

- національне і релігійне гноблення галичан;

- отруєння боярами Юрія ІІ у Володимирі в 1340р. – кінець династії Романовичів;

- захоплення князем литовського походження Любартом (Дмитро) Гедиміновичем Волині і польським королем Казимиром ІІ – Галичини;

- друге захоплення Льва і Галича Казимиром ІІІ у 1349р., який проголосив себе “правителем Королівства Русі”, тобто Галичини;

Самостійна робота над вивченням історичних термінів, понять

Берладники – це селяни ХІІ ст., що тікали від феодального гніту і оселялися в пониззі Дунаю, переважно в малдавському місті Берладі. Звідси і назва князя ізгоя Івана Берладника Ростиславича, що намагався відібрати Галицьке князівство від свого дядька Володимира Володаревича.

Галичина – історична територія, що включала частину західноукраїнських і південних польських земель, які в кінці ХУІІІ – на початку ХХст. перебували під владою Австро-Угорщини. Східна Галичина охоплювала територію теперішньої Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей (до 1848р. також територію Чернівецької області). Західна Галичина охоплювала Краківське воєводство, заселене в основному поляками, а також українцями (лемками).

Смута – 40-річний період історії Галицької землі з початку ХІІІ ст. коли після загибелі князя Романа в краї розгорнулась громадянська війна за владу, чим користались сусіди як іноземні, так і свої князі.

Коронація галицьких князів – папський легат провів помазання Данила Галицького, наклавши на його голову вінець і вручив скипетр 7 жовтня 1253р. у м.Дорогочині (тепер Білорусія). З того часу Галицько-Волинське князівство – королівство. Короновано і внука Данила князя Юрія Львовича.

“Правонаступниця Київської Русі” – це Галицько-Волинська держава, а не Володимиро-Суздальське чи московське князівство.

Рекомендована література

Основна

Історія України. (За ред. Б.Д.Лановика). – К., 1999, с. 33-56.

Історія України. (кер. авт. кол. Ю.Зайцев). – Львів, 1998,

с. 71-85.

Історія України: нове бачення. Т. 1. – К., 1995, с. 68-111.

Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 1 (Мельник Л.Г. та ін.). – К., 1991, с. 53-78.

Король В.Ю. Історія України. – К., 1999, с. 34-43.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1. – К., 1993,

с. 144-163, 192-214.

Додаткова література

Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад. комент. В.Ю. Короля). – К., 2001, с. 68-82.

Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.

Міжнародна наукова конференція: Галицько-Волинська держава. – Львів, 1993.

Політична історія України (За ред. В.І. Танцюри). – К., 2001, с. 60-74.

1100 років Галичу (матеріали наукової конференції). – Івано-Франківськ, 1998

Національно-визвольна війна українського народу з кін. XVI-серед. XVII ст. Україна у другій половині XVII-XVIIІ ст. (4 год)

1 частина (2 год)

Форма заняття: стандартне

Форма контролю: усне опитування і тестова письмова робота.

Мета заняття: з’ясувати причини захоплення українських земель Литвою, Польщею, Угорщиною; їх становище, політичний і адміністративний устрій. Встановити основні причини підписання литовсько-польських уній. Розкрити причини і джерела виникнення українського козацтва та діяльність Запорозької Січі.Визначити причини війни, її характер, мету, рушійні сили. Засвоїти процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ. Дати оцінку українсько-московським відносинам, підписаним “Березневим статтям”. Розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу проти Польщі.

ПЛАН:

1. Перехідний період між державностями княжої та козацької доби:

- “тиха експансія” (без опору, прихильно) литовців в Україну;

- симпатії українців до литовців через боротьбу із ординцями;

- розгром українсько-литовськими військами ординців у 1363р. на Синіх Водах (р.Синюха – притока Південного Бугу, або р.Снивода, що на Вінничині) і звільнення значної території України;

- концепція Литовсько-Руської держави

2. Походження козацтва:

- перша згадка у письмових джерелах про українського козака у 1489р. у польській хроніці та у 1492р. у листуванні литовського князя і кримського хана;

- понад 10 різних тлумачень слова “козак”;

- виникнення реєстрових і міських козаків;

- феномен козацтва: професійний воїн, промисловець, купець, ремісник, політик, митець;

- мова та релігія козаків;

- побут і козацька медицина;

- визначення слова “січ” і “Запорозька Січ”;

- Д.Вишневецький (Байда) – засновник першої Січі на о.Хортиця (1556-1557р.р.), суперечливість в оцінці його постаті;

- структура суспільних (державних) інституцій Січі;

3. Козацько-селянські повстання кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.

- соціально-економічний гніт;

- закон Польщі, що підривав козацьке самоврядування (“Ординація Війська Запорозького реєстрового” 1638р.);

- національний гніт: ополячення;

- Люблінська унія 1 липня 1569р.;

- політичний гніт: відсутність українців у владних структурах;

- релігійний гніт: окатоличення, несприйняття Берестеської унії 1596р.;

- козацько-селянське повстання на Київщині у 1591р. на чолі з Криштофом Косинським;

- 1594-1596р.р. повстання на Київщині, Волині, Поділлі і Брацлавщині на чолі з Северином Наливайком і його поразка;

- героїчні походи козаків на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним проти турків, на Мосвку у 1614-1621 роках;

- повстання козаків і селян у 1625р. на Київщині;

- повстання 1630, 1635, 1637-8 років;

Дата добавления: 2015-05-22