Сутність ціни в ринкових умовах та її структура. Види цін

Розробка грамотної цінової політики – одна з головних умов ефективного функціонування кожного підприємства в ринковій економіці. Від вміння обґрунтувати конкурентоспроможну ціну на продукцію значною мірою залежать конкурентні позиції підприємства на ринку і його фінансове благополуччя.

Ціна являє собою грошовий вираз вартості товару, тобто суму грошових коштів, за яку покупець готовий купити товар, а виробник – продати.

Головні принципи ціноутворення в ринковій економіці:

– відшкодування витрат;

– забезпечення прибутку підприємства;

– гнучкість, динамічність цін;

– конкурентоспроможність цін;

– адекватність цін.

Сутність останнього принципу полягає в тому, що ціна повинна відповідати рівню корисності товару, його параметричним характеристикам. Дані, наведені на рисунках 13.1 і 13.2 свідчать, що цей принцип ціноутворення достатньо часто порушується підприємствами і в тому числі фармацевтичними. Достатньо розповсюджене явище, коли на лікарські засоби, які є абсолютними аналогами, розбіг цін складає 200 % і більше.

Для фармацевтичної галузі, яка виробляє продукцію особливої соціальної значущості, наряду з перерахованими принципами важливе значення має також принцип доступності цін.

Ціна є проявом закону вартості і повинна виконувати певні соціально-економічні завдання і функції. Зміст системи цін у ринковій економіці наведено на рис. 13.3.

Рис.13.1. Порівняння цін на ін’єкційний розчин трамадолу 5%, 2мл №5 різних виробників

Рис. 13.2. Порівняння цін на ін’єкційний розчин діклофенану 2,5%,

3мл №10 різних виробників

Рис. 13.3. Зміст системи цін

За умов зростання самостійності підприємств і підвищення ролі поточного і стратегічного управління завдяки обліковій функції ціни надають об’єктивну інформацію щодо витрат і результатів виробництва та виконують роль важливого критерію в процесі прийняття управлінських рішень.

Ціна у грошовій формі відображає загально визнані витрати праці на продукцію, які обумовлені станом кон’юнктури товарного ринку, рівнем конкурентної боротьби на ньому, розвитку НТП, купівельної спроможності населення та іншими факторами. Рівень цих витрат і є для підприємств найважливішим критерієм в процесі прийняття тих чи інших управлінських рішень. І хоча в наслідок об’єктивних причин ціни відхиляються в той чи інший бік від вартості, вони визначають припустимий для ринка рівень витрат на виробництво продукції. Орієнтація на загально визнані витрати і обумовлює вибір оптимальних варіантів використання ресурсів підприємства та необхідні заходи щодо проведення тих чи інших удосконалень.

Щодо об’єктивної оцінки результатів виробництва, то облікова функція ціни набуває в цьому зв'язку також суттєвого значення, оскільки ціна відображає не тільки загально визнані витрати на виробництво продукції, а і враховує її якісний рівень та інші споживчі властивості.

Таким чином, розмір прибутку, що одержує підприємство в результаті здійснення власної операційної діяльності, залежить не тільки від активізації його діяльності щодо менеджменту витрат, а і від постійного впровадження у виробництво досягнень НТП, наукових розробок, які спрямовані на підвищення якості товарів та удосконалення їх споживчих характеристик.

Використання обґрунтованих цін, які відображають не тільки витрати на виробництво продукції, а і її корисність тобто споживацьку вартість, відіграють вирішальне значення в процесі оцінки ефективності тих чи інших управлінських рішень оскільки об’єктивність оцінки прибутку, що прогнозується (чистого доходу), безпосередньо залежить від рівня обґрунтованості ціни на товари.

Безумовно. процесу визначення ринкових цін на продукцію притаманні суттєві поточні коливання внаслідок зміни кон'юнктури особливо за умов економічної нестабільності. Але середньострокові і довгострокові тенденції щодо їх рівня і динаміки можуть бути певним орієнтиром, що дозволяє визначити реальну величину ефекту продукції.

Ринок дозволяє робити обґрунтовані економічні оцінки виробничих ресурсів через визначення ринкової рівнодіючої оцінки всіх представлених на ринку виробників і споживачів, які діють на конкурентних засадах, походячи з рівня ефективності виробництва і корисності в разі споживання цих ресурсів.

Реальна оцінка виробничих факторів є необхідною умовою раціонального господарювання і підвищення ефективності виробництва, оскільки створює передумови щодо прийняття економічно обґрунтованих рішень, що передбачає вибір оптимального варіанту сполучення виробничих факторів, який забезпечує їх мінімальні витрати на одиницю корисного ефекту. Економічна оцінка виробничих ресурсів в багатьом визначає напрямки інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства.

Покриття загально визначених витрат на просте відтворення факторів виробництва визначає нижню межу ціни, яка характеризує мінімальну вигідність відтворення продукції підприємствами-виробниками. Іншим критерієм вигідності продукції є ефект від її використання у споживача, який визначається сукупністю її споживацьких характеристик.

Таким чином, діалектика економічного змісту ціни в умовах ринку полягає у врахуванні загально визнаних витрат і результатів від споживання продукції. Це забезпечує сполучення інтересів і виробників, і споживачів при формуванні цін.

Реалізація розподільної функції цін полягає в тому, що розподіл перенесеної і знов створеної вартості між учасниками виробництва відбувається у відповідності з їх внеском у процес формування загальної вартості. Це умова нормального ходу відтворювального процесу, коли підприємства одержують необхідні засоби для розпоширеного відтворення пропорційно результатам їх діяльності.

Стимулююча функція ціни пов’язана зі створенням мотиваційних механізмів щодо оновлення виробництва, впровадження досягнень НТП, розширення асортименту продукції, що виробляється, підвищення її якості у відповідності з вимогами споживачів, раціонального використання ресурсів та ін.

В більшості випадків ціна стає головним критерієм доцільності економічного вибору при прийнятті управлінських рішень на рівні підприємства. Стимулююча функція ціни по двох головних напрямках впливає на результати діяльності підприємства.

По-перше, з урахуванням цін відбувається вибір найбільш економічно вигідних з точки зору підприємства ресурсів, раціональне використання яких дає змогу виробляти якісну продукцію, забезпечуючи витрати на її виробництво на припустимому ринком рівні.

По-друге, ціна залежить від рівня конкурентоспроможності продукції, що виробляється, і, в значній мірі, визначає попит на неї, а відповідно і обсяги продажу, і рівень грошових потоків та прибутку, від яких безпосередньо залежать рівень заробітної плати, рівень сплачуваних дивідендів, можливості подальшого економічного і соціального розвитку підприємства.

В ринковій економіці види цін класифікують:

за способом встановлення:

– вільні;

– регульовані;

– фіксовані;

за сферою дії:

– відпускна ціна виробника;

– оптова ціна фірми – дистриб’ютора;

– роздрібна ціна;

– трансфертна ціна (внутрішня, умовно – розрахункова);

– експортна ціна.

На рис. 13.4 наведена структура відпускної, оптової та роздрібної ціни товару.

Таким чином, з наведеної схеми видно, що найважливішою складовою ціни є собівартість.

Як вже відмічалося у попередній главі, собівартість продукції – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Приклад типової структури ціни і собівартості лікарського засобу наведений у таблиці 13.1.

1 – вартість субстанцій та допоміжних матеріалів (вхідних інгредієнтів, допоміжні матеріали, тари, пакувальних матеріалів та ін.);

2 – інші матеріальні витрати (, освоєння і підготовка виробництва, загальновиробничі витрати);

3 – трудові витрати (основна та додаткова зарабітна плата);

4 – адміністративні витрати;

5 – витрати на збут;

6 – інші операційні витрати (на наукові дослідження, інформацію);

7 – прибуток фармацевтичних підприємств;

8 – податки;

9 – торгівельна націнка оптової торгівлі (витрати, прибуток, податки);

10 – торгівельна націнка аптек (витрати, прибуток, податки).

Рис.13.4. Структура відпускної оптової та роздрібної цін на товари.

Таблиця 13.1

Дата добавления: 2015-05-22