Характеристика партнерських зв’язків

Взаємини між підприємцями, які оформлені договірними відносинами, характеризують партнерські зв'язки. Спонукальним мотивом встанов­лення партнерських зв'язків є реальний порядок дій для практич­ної реалізації бізнес-проекту. Форму партнерських зв'язків завжди пропонує один з бізнесменів-партнерів, а конкретна форма таких зв'язків залежить від специфічних особливостей даного бізнесу. Найважливіші форми співробітництва (партнерських зв'язків) за окремими напрямами зображено на рис. 1.

Рис. 1. Форми партнерських зв'язків

Сутнісно-змістова характеристика окремих форм співробітниц­тва зводиться до такого.

1.1 Виробнича кооперація — здійснення замкнутого виробничого циклу готового до споживання продукту всіма партнерами спільно, причому кожний з них виконує свою частку робіт у рам­ках єдиного (інтегрованого) виробничого процесу.

1.2 Проектне фінансування — форма підприємницького співробітництва, за якої: а) один з партнерів зобов'язується фінансу­вати реалізацію підприємницького проекту іншого партнера; 6) партнер-розробник пропонує іншому партнерові здійснювати практичну його реалізацію і зобов'язується фінансувати всі необхідні роботи. При цьому в обох випадках одержаний кредит має бути повернутий у товарній формі, тобто за рахунок виготовленої після реалізації бізнес-проекту продукції.

1.3 Управління за контрактом — форма партнерських зв'язків, здійснюваних через передачу одним підприємцем іншому «ноу-хау» управлінського характеру і забезпечення тим іншим інвесту­вання процесу практичного його використання; за своєю сутністю її можна вважати експортом управлінських послуг.

1.4 Підрядне виробництво характеризує форму юридичне оформлених взаємин між підприємцями, відповідно до якої один з них здійснює цільове виробництво продукції на пряму вказів­ку іншого.

1.5 Спільне підприємництво означає функціонування організацінного утворення (підприємства, іншого суб'єкта госпо­дарювання), статутний фонд якого формується за рахунок пайових внесків партнерів-засновників, котрі уособлюють різні фор­ми власності, або один з них є іноземною фізичною чи юридич­ною особою.

2.1 Бартерні операції (бартер) — форма реалізації укладеної угоди в натуральній формі згідно з попередньо узгодженою но­менклатурою обмінюваних товарів, а також узгодженими строками взаємних поставок продукції. Масштаби таких партнерських зв'язків мають бути виправданими конкретними економічними умовами: за ринкових умов господарювання надмірні обсяги бар­теру не підтримуються і не заохочуються державою.

2.2 Зустрічна поставка є різновидом бартеру, але передбачає дещо інші умови виконання. Партнери визначають, який товар має бути поставлений, а конкретний асортимент визначається згодом і оформляється у вигляді додатку до договору (угоди).

2.3 Комерційна тріангуляція полягає в тім, що до бартерних операцій залучається ще й третій партнер (чи більше), якщо цього потребує пошук необхідного продукту (товару).

3.1 Звичайна угода — це загальновизнана універсальна угода про купівлю-продаж, за якої партнерські взаємини оформ­ляються у вигляді договору поставки певного товару.

3.2 Форвардні угоди є документально оформленими договірними взаємовідносинами, що потребують термінової практич­ної реалізації.

3.3 Угоди про передачу інформації у вигляді «ноу-хау» реалізуються обов'язково за певну матеріальну винагороду, умови і роз­міри якої визначаються цими угодами.

3.4 Угоди про встановлення прямих зв'язків — партнерські зв'язки суб'єктів господарювання, що базуються на безпосередній співпраці в конкретній сфері діяльності.

3.5 Угоди про експорт – це юридичне оформлені договірні відносини, спрямовані на поставку конкурентоспроможної продукції конкретним споживачам в інших країнах. Угоди про реекспорт харак­теризують виробничо-економічні відносини, що передбачають купів­лю тим чи тим партнером відповідних видів товарів за кордоном з ме­тою наступної їх поставки (перепродажу) партнерам з третьої країни.

3.6 Угоди про імпорт товарів — форма партнерських зв'язків для організації завезення потрібних товарів з іншої країни.

4.1 Факторинг відображає фінансово-економічні взаємовідноси між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчас­тіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргу.

4.2 Комерційний трансферт застосовується в системі міжбанківських зв'язків і міждержавних відносин. Він означає взаємне придбання партнерами капіталу в національній валюті у визначе­них розмірах за договірного ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця.

Отже, у ринковій системі господарювання партнерські зв'язки здійснюються за кількома основними напрямами (виробництво, товарообмін, торгівля, фінансові відносини). Тільки таке комплек­сне здійснення партнерських зв'язків може забезпечити належний розвиток та ефективність підприємництва в Україні.

Питання для самоконтролю:

1. Надайте визначення підприємству.

2. Визначіть сутність, значення та організаційно-правові форми здійснення підприємництва.

3. Назвіть основні функції та цілі підприємницької діяльності.

4. Надайте порівняльну характеристику організаційно-правових форм підприємницької діяльності.

5. Що таке договір?

6. Договірні взаємовідносини в бізнесі.

7. Дайте визначення двом видам договорів які застосовуються у ринковій системі господарювання.

8. Типологія, середовище та активізація підприємництва.

9. Що являє собою класифікація підприємницьких договорів за сферами діяльності?

10. Характеристика партнерських зв’язків.

Тести:

1. Основними функціями підприємницької діяль­ності треба вважати:

а) комплексну;

бресурсну;

в) базисну;

г) творчу.

2. До традиційно існуючої моделі підприєм­ництва відносять:

а) технологічну;

б) багатогалузеву;

в) багатопрофільну;

г) інноваційну.

3. Недоліком одноосібної власності як організаційно-правової форми є:

а) гарантоване збереження комерційних таємниць;

б) наявність розбіжностей між правом власності і функцією контролю діяльності;

в) повна відповідальність за борги;

г) постійний (тривалий) характер функціонування.

4. До суб'єктів торгово-комерційної діяльності відносять:

а) дилер;

б) холдинг;

в) маклер;

г) брокер.

5. Біржі виконують такі спеціалізовані функції:

а) контролюючі;

б) валютні;

в) посередницькі;

г) стимулюючі;

д) усі відповіді правильні.

6. До специ­фічнх операцій, що їх виконує біржове підприємництво, відносять:

а) ресірвер;

б) опціон;

в) аукціон.

7 Договір про аукціонний продаж товарів:

а) це договір між виробником і споживачем стосовно довгострокової оренди машин, устаткування, складних приладів, транспортних та інших технічних засобів праці;

б) документально оформлена домо­вленість між трьома сторонами (поручителем, кредитором і борж­ником), відповідно до якої поручитель у разі неплатоспроможності боржника зобов'язується протягом наперед обумовленого терміну з моменту настання строку платежу відшкодувати позичену борж­ником суму;

в) укладається на поставку фірмою-посередником певних видів продукції покуп­цям (споживачам) із наперед обумовленою формою її оплати;

г) є документальним офор­мленням угоди щодо прилюдного продажу виставленого на аукціон товару (лотами чи поштучно) за найвищу ціну, оголошену покупцем.

8. У підрядних послугах укладається договір про:

а) надання юридичних послуг;

б) поставку товарів через посередника;

в) аукціонний продаж товарів;

г) особистого страхування від нещасних випадків.

9. До специфічних умов договору належать:

а) арбітражні приписи;

б) термін поставки;

в) перелік форс-мажорних обставин;

10. Підрядне виробництво це:

а) форма партнерських зв'язків, здійснюваних через передачу одним підприємцем іншому «ноу-хау» управлінського характеру і забезпечення тим іншим інвесту­вання процесу практичного його використання; за своєю сутністю її можна вважати експортом управлінських послуг;

б) здійснення замкнутого виробничого циклу готового до споживання продукту всіма партнерами спільно, причому кожний з них виконує свою частку робіт у рам­ках єдиного (інтегрованого) виробничого процесу;

в) характеризує форму юридичне оформлених взаємин між підприємцями, відповідно до якої один з них здійснює цільове виробництво продукції на пряму вказів­ку іншого.

11. Угоди про встановлення прямих зв'язків.

а) партнерські зв'язки суб'єктів господарювання, що базуються на безпосередній співпраці в конкретній сфері діяльності;

б) форма партнерських зв'язків для організації завезення потрібних товарів з іншої країни;

в) це юридичне оформлені договірні відносини, спрямовані на поставку конкурентоспроможної продукції конкретним споживачам в інших країнах.

12. Ф'ючерсний контракт це:

а) контракт на поставку обумовленої кількості певного товару за фіксованою ціною протягом зазначено­го в договорі терміну;

б) договірне зобов'язання купити або продати товар (фінансові права) за наперед визначеною ціною в межах узгодженого періоду;

в) придбання безпосередньо у виробників та реалізація (розподіл) товарів своїм пос­тійним клієнтам;

г) жодне з приведених визначень.

13.Перевагами корпорації є:

а) невизначеність терміну функціонування;

б) широкі можливості виробничої та комерційної діяльності;

в) Простота заснування;

г) Існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів;

14. Що передбачє інноваційна модель підприємництва:

а) незмінно орієнтується на най­ефективніше використання наявних ресурсів підприємства (органі­зації);

б) передбачає ак­тивне використання переважно інноваційних організаційно-управ­лінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу;

в) виявлення реальних можливостей досяг­нення поставленої мети бізнесової діяльності;

г) аналітична оцінка наявних ресурсів;

15 Який характер може мати виробнича підприємницька діяльність може мати основний чи допоміжний.:

а) основний;

б) додатковий;

в) спеціальний;

г) цільовий;

Дата добавления: 2015-05-22