Методичні поради до семінарських занять. Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

форма навчання: денна та заочна

Дніпропетровськ – 2015

Плани семінарських занять з філософії / Укладач: Марасюк Сергій Станіславович, к.філос.н. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2015. – 30 с.

Плани семінарських занять затверджено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___

Завідувач кафедри __________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

© ДГУ, 2015 рік

© ______________, 2015 рік

"Філософія" є однією з нормативних соціально-гуманітарних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах України.

Мета дисципліни полягає у формуванні філософської культури мислення, пізнання навколишнього світу та себе як особистості, навичок застосування філософської методології, розвитку різностороннього світобачення та світорозуміння.

Основні завдання дисципліни:

§ дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду;

§ ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної та зарубіжної філософської думки;

§ показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних та соціальних проблем буття;

§ допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння, виховувати культуру мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;

§ сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань теорії та практики.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

§ основний зміст усіх розділів курсу та ключові категорії філософії;

§ історичні етапи розвитку світової і вітчизняної філософської думки, світоглядні особливості основних світових філософських систем;

§ значення та роль пізнання та свідомості у професійній діяльності та у житті суспільства;

§ основні принципи пізнання та практики, значення філософської та загальнокультурної спадщини для формування фундаментальних ціннісних стандартів людського співжиття.

уміти:

§ аналізувати та співставляти основні концепції, напрямки та течії філософії;

§ використовувати отриманні знання у практичній роботі, самостійно поповнювати свої знання, користуватися літературою та іншими джерелами інформації;

§ застосовувати обізнаність у сфері філософських категорій для розуміння сутності явищ та процесів соціального буття, відносин, дій та їх наслідків;

§ аналізувати події та явища суспільного життя з точки зору їх значення у загальній культурі людства, на основі усвідомлення природи різних типів світогляду, моралі та свідомості.

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до філософської галузі знань і наукових досліджень, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічною виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування світогляду на основі правильних суджень та висновків.

Головна мета семінарських занять допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет.

Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки. застосовувати теоретичні положення.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, основні положення якої мають бути засвоєними.

Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши незрозуміле поняття, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатись словниками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати й інші джерела, особливо періодичні фахові видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору щодо цього.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7-8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов'язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в інших формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в білети до іспиту.

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль – проведення семінарських занять, усні опитування, доповіді, написання рефератів, відпрацювання академічних заборгованостей тощо.

Модуль-контролі – 2.

Підсумковий контроль – модуль 1, виконання контрольної роботи з тем 1-7.

Підсумковий контроль – модуль 2, залік.

Дата добавления: 2015-05-22